Колектор про роботу: «Не такий страшний чорт…»

- В чому полягає ваша робота?

- Робота полягає в проведенні переговорів з неблагонадійними позичальниками з метою мотивації їх на оплату боргу.

- Чи не соромно працювати колектором?

- Не соромно. А повинно бути? Я роблю справедливу справу, не порушуючи законів. Просто доношу до людей, не можна привласнити чуже майно. Працюю тільки в правовому секторі, все суворо в рамках закону.

- Працюєте один чи в команді?

- Працюю у фінансовій компанії, за кожним фахівцем закріплений певний портфель боржників.

- Бувають ситуації, коли ви близькі до порушення закону?

- Ні, жодного разу не було. Насправді, всі ці моторошні історії, освітлені в ЗМІ, поодинокі випадки, але ніяк не закономірність. Більшість агентств працюють суворо в рамках закону.

- Як би ви поставилися до того, якби самі опинилися в боргах і без роботи, а ваші дані злили в колекторське агентство?

- Багато разів було таке, коли залишався без роботи і з боргами, жодного разу не було такого, щоб доводилося допускати прострочення. Вся справа в людині. Якщо голова на плечах є, прострочень не допустиш. Плюс до всього мені заборонено законом мати прострочені заборгованості.

- Що ви відчуваєте, коли бачите, що боржник не має абсолютно ніякої можливості відшкодувати борг − чи не виникає тут внутрішній конфлікт від того, що вам доводиться продовжувати з ним працювати?

- Якщо боржник дійсно не має такої можливості (інвалід, хворий, не може працювати і утримувати себе), то робота з ним не ведеться, справа відправляється в архів. Якщо людина працездатна і повністю здорова то все його виправдання не є причиною несплати боргу.

- Які способи впливу застосовуєте?

- Раніше − виїзд за адресами, особисті бесіди. Зараз виключно телефонні переговори. Якщо розглядати аргументи, то переважно перспектива судового процесу (не сама райдужна) з одного боку і можливість отримати знижки і розстрочки − з іншого, якщо піти на угоду з нами.

- Як життя завело вас у колекторське агентство?

- Та якось випадково. Особливо не було альтернативи, а в колекторському працював мій батько колись і допоміг влаштуватися.

- Чи бувало таке, що дані боржника вказані некоректно, і ви виходили на не ту людину?

- Постійно. В роботі борги терміном від 3-х років і вище. За цей час дані можуть змінитися безліч разів.

- Що тоді? До архіву?

- Так, справа переводиться в архів і, грубо кажучи, висить мертвим вантажем.

- Як чините в таких випадках? Є методи виходу на людину?

- Можна пошукати через соцмережі або через бюро кредитних історій (раптом людина вже після цього пробувала оформляти кредит і вказала актуальні дані)

- Ви працюєте з боржниками банків чи з мікрофінансовими організаціями теж?

- Раніше, на виїздному, працював з банками, зараз тільки МФО.

- Як взагалі впливати на боржника? Користувалися агресивними методами або працювали тонко?

- Тільки психологія та подання вигод роботи з нами. Агресивні методи не застосовував ніколи, та й давно не діють вони. Краще показати, що ми намагаємося допомогти людині вибратися з боргової ями шляхом надання знижок і дисконтів. Ідеальний варіант − щоб боржник став твоїм другом.

- А бувало таке, що зривалися на боржниках?

- Так, бувало. Не пишаюся цим. На щастя, далі словесної перепалки справа не доходила.

- Як до професії відносяться ваші близькі, друзі, знайомі?

- Дружина переживає звичайно, були жорсткі випадки на початку «кар’єри», інші близькі ставляться позитивно, адже батько теж колись працював у цій сфері.

- Чи бувало таке, що боржнику вдавалося задавити вас психологічно або навіть фізично?

- Фізично були спроби. Безуспішно. Психологічно, я думаю, це неможливо, так як за роки роботи стресостійкість розвинулася до максимуму.

- Чи складно було працювати перший час, коли досвіду ще не було? З якими складнощами стикалися?

- Складнощі є і зараз. На перших парах було не так складно, скільки страшно. Тим більше інциденти були. Для початківця фахівця найскладніше запам’ятати для себе, що боржник в 99% випадком апріорі неправий, тому що порушив договір, своє слово. Це важливо, тому що багато початківців піддаються психологічному тиску і дійсно починають вірити, що брати гроші і не віддавати − це норм.

- Розкажіть про інциденти.

- Припустимо парочка алконавтів наставила на мене рушницю, довелося в поспіху ретируватися, стрибнув у машину і по газам. Комічність ситуації в тому, що це були не боржники, а просто два сільських алкаша, які почули, що я колектор. Уявили себе санітарами лісу.

Один мужик спустив кавказьку вівчарку. Один голий вибіг з сокирою. Людина, яка дійсно хоче вбити – вб’є, а не буде тикати в тебе залізякою і давати час на роздуми, однак ризикувати все ж не варто

- Багато боржників викликають у вас сильні емоції − співчуття або, навпаки, неприязнь?

- Співчуття викликають рідко, так як людей, у яких становище і справді безвихідне, не так вже й багато на ділі. Неприязнь викликають набагато частіше. В основному це ледарі, які самі не хочуть палець об палець вдарити, зате вимагають якогось особливого ставлення до своєї персони.

- Хто ваше керівництво? Агресивні це люди або звичайні «люди в піджаках», які відмінно управляють людьми?

- Начальство, та й взагалі 90% співробітників подібних агентств − це звичайні привітні люди, які просто виконують свою роботу. Образ агресивного кавказця або лисого амбала − це швидше виняток, ніж закономірність. І нав’язано це переважно ЗМІ.

- Вам доводилося зустрічати колег, які потрапляють під стереотипний образ колектора-бандита?

- Ні, я намагаюся вибирати для роботи пристойні агентства, а таких там не тримають.

- Чи не буває внутрішнього розчарування в тому, що ви займаєтеся, по суті, поверненням чужих грошей третій стороні?

- Насправді, все набагато глибше і складніше. Я працюю в маленькому бюро, де менше десяти співробітників. Кожен з нас вносить свою лепту в розвиток компанії. Причому це помітно. Гроші йдуть не тільки на наповнення кишень генерального, але і на поліпшення умов роботи, наприклад. На дозвілля співробітників в неробочий час, на премії, подарунки до свят і т. Д. Загалом у нас все досить лампово.

- Часто вдається поговорити з боржниками «по душах»?

- Раніше − постійно. Навіть чаєм напоїти могли. Зараз через те, що висвітлюється в ЗМІ, у людей вкрай негативне враження про професії, тому рідко хтось говорить відверто. Хоча якщо людина справді нормальна сама по собі, а просто зарилась, то можна розговорити і запропонувати вихід з його ситуації.

- Яких самих нетипових боржників доводилося зустрічати?

- Був хлопець-інвалід з відставанням у розвитку. Інтелект на рівні дитини. Як йому видали позику − незрозуміло. Ще є тітка, яка грає роль якоїсь важливої ​​шишки і постійно говорить, що мене вирахували і до мене їде начальник її служби безпеки. В основному колорит багатий на шизофреніків і акторів без Оскара.

- Яку найбільшу акторську гру пам’ятаєте?

- Один мужик говорив, що ми його довели і він стоїть на даху. Збирається зістрибнути. Потім почав кричати в трубку «Аааааааа» і скинув. На наступний день подзвонив − живий-здоровий.

- А людей в реальній депресії або просто пригніченому стані доводилося зустрічати?

- Так, доводилося. Бувало навіть вдавалося вивести з цього стану і «вдихнути життя» в людину. Пишаюся цим.

- Чи плануєте змінити рід діяльності?

- Так, втомився морально. Постійні загрози мені і моїм близьким слухати не дуже легко, хоч це все і брехня. Я зобов’язаний представлятися своїм ім’ям кожному боржнику, тобто анонімності ніякої.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.