На мою думку, у теперішніх реаліях, саме мова є однією з ознак поваги й підтримки української державності. Під час панування СРСР московити зробили все, щоб українці цурались і соромилися розмовляти рідною мовою. Я є представником покоління, яке було ментально скалічене російською мовною пропагандою. Знаю таких людей, які встидалися своїх батьків, бо ті розмовляли українською, це звучить моторошно, але так було.

        Моє покоління, у переважній більшості, навіть не замислювалося над тим, чому українці почали розмовляти російською. Українську мову намагалися зображати, як мову минулого (мову села і кріпаків), яка не має ані майбутнього, ані перспектив. На свій сором, замолоду перебуваючи під впливом російської пропаганди, так вважав і я. Прозріння прийшло у 2014 році, коли росія анексувала Крим і вдерлася на Донеччину й Луганщину. Вторгнення, московити виправдовували порятунком «рускоговорящих» від українських націоналістів. Кожен свідомий українець розумів, що цей привід — маячня.

        Сьогодні частина українського суспільства вважає, що мовне питання не на часі. Мовляв, після перемоги почнемо вчити українську. Державні службовці дозволяють собі висловлюватись мовою окупанта на національному телебаченні, бо досі не вивчили рідну мову. (Це сором і трагедія, коли люди не знають рідну мову). Але я хочу зазначити, щоби перемогти ворога на полі бою, насамперед потрібно перемогти його у своїй голові. Якщо український менталітет отримає перевагу в нашому способі мислення, то перемога обов’язково буде за нами. Закликаю всіх російськомовних українців почати позбуватися імперської спадщини, яка труїла наш мозок комплексом меншовартості. Бо саме зараз, коли стоїть питання існування держави України як такої, прийшов момент для усвідомлення свого українства.

        Духовний авторитет України — Любомир Гузар, в одному зі своїх інтерв’ю сказав: в Україні немає поділу на схід і захід, є поділ між тими, хто любить Україну і хто ні.

        У моєму розумінні любити Україну — це насамперед робити все задля її процвітання. А процвітання української нації неможливе без вживання української мови щодня. Бо мова це коріння народу, яке живить українську культуру, наші традиції, врешті наше майбутнє.