Проект під назвою «ПОДИХ ДУМКИ» організував вінничанин Олексій Скрипаченко. Збірка створювалась у домашній студії звукозапису Олександра Войтка. Представляла авторів у аудіо збірці Оксана Войтко. Цікаво те, що Олексій Скрипаченко і Олександр та Оксана Войтко – це люди з порушенням зору. Вони, як ніхто інший знають, як іноді бракує гарного поетичного слова. Завдяки проекту «ПОДИХ ДУМКИ» тепер вінницьких поетів почують не тільки люди з порушенням зору, а й звичайні поціновувачі красного слова.
У проекті взяли участь поети та читці: Юрій Прокопенко, Анастасія Ткаченко, Анна Чатич, Іван Ярмелюк, Марина Кордонець, Маша Шулима, Олексій Скрипаченко, Світлана Лапатанова, Руслана Мельничук, Володимир Парфьонов, Олександр Шленськовий, також – студія запису: Олександр Войтко, диктор: Оксана Войтко, музичне оформлення: Антон Мурашка, графічне оформлення: Володимир Парфьонов, організатор та автор ідеї: Олексій Скрипаченко.
Ось, що розповів мені організатор проекту Олексій Скрипаченко.
— Олексію, що саме тебе надихнуло на створення проекту «ПОДИХ ДУМКИ»? Розкажи історію виникнення цього проекту.
— Ідея записати вірші в аудіоформаті виникла давно. Основні засади створення збірки "Подих думки" - поезія українською мовою; автори — молоді поети Вінниччини.
Збірка в першу чергу створена для людей, які люблять слухати поезію, зокрема для людей з вадами зору.
— Яким чином відбувався відбір авторів до проекту «ПОДИХ ДУМКИ»?
— До початку роботи над збіркою я познайомився з різними поетами. Вибирав людей, які на мою думку вміють декламувати, вміють писати та головне — які мали бажання взяти участь. Ми набрали 10 авторів по 2 вірші. І почали поступово все записувати, накопичувати матеріал.
— Звук якісний, де саме записували проект і чи була якась фінансова підтримка?
— Записували на домашній студії в Олександра Войтко. Жодної фінансової підтримки. Самі поети гуртом покрили наші витрати
— Яка мета проекту і чого саме ти як організатор очікуєш від цього проекту?
— Мета проекту — донести прекрасне слухачам. У Вінниці часто відбуваються поетичні заходи, але широкої аудиторії немає. Можливо, дома, в ненав'язливих умовах, людина зможе відчути поезію краще. Також у вінницьких трамваях лунають вірші, але через шум та гомін це все не так сприймається, як дома, на мою думку.
Очікую, що буде ініціатива інших поетів продовжувати створювати такі аудіозбірки. Також за бажанням люди можуть підтримати проект фінансово або подякувати авторам збірки.
— Фінансові реквізити для продовження проекту десь вказані?
— Так, вказані на каналі youtube з однойменною назвою – «ПОДИХ ДУМКИ» так що охочі можуть підписатись на канал. Також на каналі вказані всі мої реквізити, як зв'язатись.
— Коли буде продовження проекту «ПОДИХ ДУМКИ» і як авторам зв’язуватись з тобою, щодо участі?
— Продовження буде якщо буде бажання інших людей. Також є ідеї створення аудіопоезії відомих українських поетів
за участі охочих молодих дикторів. Можна на базі цього ж проекту створювати аудіозбірки сольні, якщо хтось бажатиме.
«Пізнавати творчість вінничан було надзвичайно приємно, адже прекрасно, що поруч із тобою живуть натхненні люди словом та римами, думками високими та новими.
Вразив випадок, коли з Олексієм прийшов до нас молодий чоловік із дуже знайомим голосом і тембром. Звичайно, я не втрималася і запитала, хто він і що мені знайомий його голос. Виявилося, що це фармацевт, у якого ми часто купуємо ліки в аптеці на нашій вулиці. Ми спілкувалися після запису, їдучи разом в трамваї. І моя душа була просвітлена, адже я їхала поруч із поетами.
Щодо змісту поезій, то нові й цікаві думки, чітко окреслені
Сміливо висловленні й українські. То важливо, що вплив іноземного розвитку й відкриття кордонів, можливості подорожувати й молоді люди вміють свіжо й без зашореності висловити у віршах свій талант. Свіжо й щиро звучить ця збірка! Дихають вірші, живе постає в образах та думках! Просто, по-українськи сказано вінничанами про високе й просте».
«ПОДИХ ДУМКИ» - чудовий проект, світлий, потрібний. Враження від участі найкращі. На якусь мить ми відчули себе дикторами, чи, можливо, навіть акторами, які декламують власні вірші. Я записувалась з Анною Чатич. В процесі запису ми радились і підтримували одна одну. Ми не були конкурентами, ми були командою. Командою, яка вболіває за спільний результат. Але найбільше мене вразила сім'я, яка гостинно запросила нас у свою затишну студію звукозапису. Олександр Войтко та його дружина — люди з вадами зору. Але, незважаючи на це, вони живуть повноцінним життям, у їхній оселі відчувається Гармонія і Кохання. Це люди з великої літери з яких потрібно брати приклад.
Я вдячна організаторам проекту, зокрема, Олексію Скрипаченко, за можливість долучитись до світлого і прекрасного».
