Від сказу рятує лише вакцина

Імунітет після щеплення від сказу є пожиттєвим, зазначають медики

- Вакцина вводиться в тому випадку, якщо тварина, яка вкусила людину, хвора на сказ; коли тварину вбито й інформації про те, чи була вона хворою, немає, або якщо тварина втекла і невідомо, чи вона хвора, - розповідає обласний позаштатний дитячий рабіолог Юрій Стемпен. - Ми не можемо ризикувати життям людини, бо сказ донині залишається невиліковною хворобою. І єдиний спосіб убезпечити себе від нього - це профілактика. Кожна дитина, вкушена твариною, реєструється у травмпункті, а за твариною здійснюється санітарний нагляд.
Якщо дитину невмотивовано вкусила тварина, варто замислитися, чи все з нею гаразд. Однак якщо тварина кусається через те, що в неї забирають їжу, то можна вважати, що це нормальна реакція на подразник. У цьому випадку немає потреби одразу вакцинувати дитину. Тварину беруть під нагляд на десять днів. Якщо за цей час вона не захворіє на сказ, імунізацію не проводять.
- Щеплення є додатковим навантаженням на організм, під час якого можуть спостерігатися алергічні чи анафілактичні реакції, - зазначає Юрій Стемпен. - Саме тому дітей імунізують під наглядом і за спеціальною схемою.
Вакцини від сказу модифікуються з кожним роком. І зараз замість 40 уколов у живіт роблять шість ін’єкцій.
- Цього досить, аби викликати імунітет проти сказу, - каже рабіолог.
При цьому слід брати до уваги, куди саме вкусила тварина. Найбільш небезпечними є укуси в голову, шию, обличчя, а також укус у кістки пальців, глибокі укуси. у цих випадках спочатку вводиться спеціальний імуноглобулін, а потім - антирабічна вакцина. Вона вводиться в нульовий день, який вважається точкою відліку, через 12 годин після введення імуноглобуліну. Потім - на третій, сьомий, 14, 30 і 90 дні, що складає повний курс імунізації.
Укуси в стегно чи ослинення неідентифікованою на сказ твариною із садном на тілі людини вважаються середнім ступенем важкості. У таких випадках вводиться не імуноглобулін, а лише вакцина.
- Якщо в процесі імунізації дитини встановлено, що тварина хворою на сказ не була, то можна відмінити частину ін'єкцій, - каже Юрій Стемпен. – Експрес-методи встановлення захворювання на сказ можуть давати помилку. Для того, щоб мати стовідсоткову гарантію, необхідно провести серію досліджень на лабораторних тваринах. На це витрачається 10-12 днів. За цей час дитині вводиться три ін'єкції.

Довідка
Із диких тварин потенційно небезпечними є вовки, лисиці, борсуки, їжаки, куниці, пацюки. Можуть захворіти на сказ і птахи.

Дмитро ВЕЛИЧКО

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.