Жителі Пирогово самі побудували дорогу. Вийшло дешевше, ніж в складчину з містом

Асфальт на вулиці Грінченка уклали за кілька годин. А от загалом проект по оновленню дороги тривав орієнтовно один місяць

На початку березня розповідали історію мешканців вулиці Грінченка. Для них головна проблема — грунтова дорога, яка ставала болотом після дощу. Ходити тут можна було лише в чоботах та зі змінним взуттям, а проїхати — на машині з повним приводом.

Люди спробували домовитися з владою про ремонт дороги. Але у відповідь отримали те, що ремонт буде лише за співфінансуванням, де жителі платять 30% від проекту, а 70% — бюджет міста. І оскільки програма користується шаленим попитом, то вулицю Грінченка можуть зробити не раніше 2022 року.

Довгий термін очікування й велика ціна зробили свою справу — люди вирішили самі будувати дорогу. При цьому від старту проекту та до його фіналу пройшов лише один місяць! Як їм це вдалося?

Витратили 370 тисяч

Голова ініціативної групи мешканців Леонід Панчук розказав, що свою дорогу вони вже закінчили. Її почали робити у середині березня, майже за тиждень після проведення зборів мешканців, де визначилися, що будуватимуть дорогу самі.

— Виконували поетапно, за технологією. Тобто, пройшлися грейдером, виклали «подушку» з щебеня. Дали їй трохи відстоятися. Заасфальтували 16 квітня, — каже Леонід.

На дорогу вони витратили загалом 370 тисяч гривень, хоча, як каже Панчук, це все одно дешевше, ніж те, що пропонували їм за муніципальною програмою співфінансування.

— У нас вийшло 400 гривень за квадратний метр. Місто пропонувало від 1000 гривень за «квадрат», — каже чоловік. — Асфальт, який у Вінниці запропонували взяти за 2000 гривень / тонна, придбав у Гнівані за 1700 гривень / тонна. І це вже з доставкою.

До того ж, спочатку планували зробити дорогу шириною чотири метри, то зараз роблять варіант з п’ятиметровою шириною. А от загальна вартість, яку вони рахували ще до початку робіт і вже на фіналі — не змінилася.

— Під асфальтом «подушка», шириною шість метрів. А сама дорога — чотири метри. Так от ми підсипаємо ще по метру по краях, аби зробити щось на кшталт «бордюрів». Завдяки цьому дві машини зможуть спокійно розминутися. А коли будуть наїжджати колесом на край, то не зламають нам асфальт, — каже Панчук.

Сусіди здружилися

Зробила дорогу компанія з Гнівані. А на допомогу робітникам вийшли й самі мешканці, які тачками розвозили щебень, вирівнювали асфальт і на місці контролювали якість. Загалом на дорогу висипали 600 тонн щебню, 100 тонн асфальту. І завдяки спільній праці сусіди здружилися.

— А ще люди стали більше цінувати те, що в них за парканом: якщо якесь сміття валяється на асфальті, то одразу його віничком прибирають. Усі переживають, щоб ніяка вантажівка не проїхала дорогою, — каже голова ініціативної групи. — Хоча багато машин зараз і не їздять, бо через карантин неподалік від нас стоїть блокпост, нікого не пускають з об’їзної. І це нам навіть в плюс, бо асфальт добре вляжеться, дорога стане міцною.

З появою асфальту вулицю захопили й діти, які катаються на роликах, велосипедах.

— Багато кумедних історій в нас на районі: одного дня до мене сусідські діти підходять і кажуть «Дядя Льоня можна покататися на вашій дорозі?». Дозволив, але за умови, щоб не подряпали асфальт, — сміючись розказує Леонід Панчук.

Вже є плани на район

На досягнутому мешканці Пирогово не хочуть зупинятися. Самоорганізувалися жителі з суміжного провулку Дружби, де люди за свої гроші вже закінчують робити дорогу. Та ще хочуть залучити сусідів з вулиці Козацької, аби там також скинулися на асфальт. Хоча в жителів є й певні сподівання на владу.

— Був на прийомі у секретаря міськради Павла Яблонського, розказав йому, що нам вдалося зробити дорогу за ціною 400 гривень за квадратний метр. І запропонував, аби місто зробило програму співфінансування від такої ціни, і дало нам 70% для подальшого асфальтування вулиць в приватному секторі. Яблонський відповів, що розглянуть цю пропозицію, — говорить голова ініціативної групи Леонід Панчук. 

І ще додав, що разом з цією пропозицією звертався й до секретаря міської ради через проблему з самозахопленнями в Пироговому, оскільки це заважає робити асфальтовану дорогу з нормальною шириною для проїзду авто.

— Є такі випадки, що люди своїми парканами піввулиці загородили. І через це дуже важко проїхати. На жаль, міська влада нам і в цьому не допомогла: відповіли, що з «самозахопленнями вирішуйте в судовому порядку», адже ці ділянки приватизовані, — казав чоловік.

У черзі ще 44 вулиці

У 2019 році за міською програмою співфінансування заасфальтували 20 вулиць. А на початку березня голова Асоціації органів самоорганізації населення Наталія Панчук нам говорила, що в черзі є ще 44 вулиці.

— Ця черга розписана на цей рік і на 2021-й. Когось «піднімати» у черзі ми не можемо, тому чітко розписаний план, коли і яку вулицю будемо робити. А от щодо фінансування, то 30% платять мешканці, а 70% — коштом бюджету. Такі умови є однаковими для будь-яких видів робіт: чи то для асфальтування, чи для прокладання каналізації, водогону. Як правило, за наявності фінансів, міський бюджет намагається навіть більше коштів дати, — каже Наталія Панчук.

Без води на карантині, нагадаємо, живуть мешканці трьох будинків на Станіславського.

Читайте також:

На Слов'янці будують підземний смітник за 1,2 мільйона гривень

«Мені знесли сарай. І ще дали штраф на 17 тисяч» Історія пенсіонерів з Тяжилова

«Це не ремонт, а халтура!» Як можна контролювати ті роботи, що проводить ЖЕК

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.