Трохи більше одного мільйона тонн зерна ранніх культур засипали в засіки в області — 1015,6 тисячі тонн. Таку цифру поширив обласний департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів.
Його фахівці прогнозували кращі показники. Кажуть, біологічна врожайність обнадіювала. Сподівалися зібрати не менше, ніж торік. Не вдасться. Бо поле віддячую гірше:.
Наприклад, озимої пшениці, яку називають головним хлібом і засівають найбільші площі, збирають менше майже на 11 центнерів з гектара. Нинішній показник — 45,9 ц/га, торішній на таку само дату — 56,8 ц/га.
Озимого ячменю намолочують по 45,1 ц/га, торік на цю пору було 49,7 ц/га. Ярого ячменю збирають на круг тільки по 35.7 центнера, минулорічний показник становив 43,1 ц/га.
Краще, ніж торік, вродив тільки горох: з гектара виходить майже 29 центнерів бобів, що на п’ять центнерів більше показника 2019 року. Але площі під цією бобовою культурою суттєво скоротили.
Зерно спалила спека. Через це колос не набрав повної сили. Зерно є, але його вага зовсім незначна.
Разом з тим на деяких ділянках мають дуже високий врожай — по 90-100 ц/га. Щоправда, таких зовсім мало і вони невеликі.
Є площі з дуже низькою урожайністю по 20-30 ц/га Фахівці ще мають проаналізувати, чому така строкатість спостерігається навіть на полях окремо взятих господарств.
На позабіржових торгах за тонну продовольчого зерна пропонують 5,3-5,4 тисячі гривень. Торік на цю пору купували по 4,5 тис.грн. У портах вартість зерна сягає до семи тисяч гривень.
Чи позначиться зменшення врожайності і підвищення вартості зерна на ціні хліба?
Відверто кажучи, пересічного покупця мало цікавить, скільки намолотили зерна.
— Якби від цього залежала вартість хліба у магазині, тоді кожен з нас запитував, як там вродило, яка ситуація на жнивному полі, — каже вінничанин Іван Панасюк. — Що мені від того, скільки зібрали? Все одно хліб дорожчає постійно — вродило чи не вродило, на ціну це не впливає. Принаймні я не відчуваю.
З чоловіком розмовляли біля хлібного кіоску на ринку «Урожай». Він якраз купив хліб, який називають «Селянський». Принаймні така назва зазначена біля цінника.
— Давно купую цей хліб, — продовжує чоловік. — Він мені до смаку. Кажуть, тут, крім пшеничного, трохи житнього борошна. Так ось, ще восени платив за буханку 10 гривень 50 копійок. Нині уже треба віддати 16 гривень 50 копійок.
За словами співрозмовника, ще раніше за такий буханець він платив менше 10 гривень.
До речі, торік, в області зібрали шість мільйонів тонн (!) зерна. І у 2018-му стільки само. Все одно вартість хліба як зростала, так і продовжує це робити.
— Кажете, цього року зерна буде менше, — продовжує чоловік. — О, то тепер їм буде чим пояснювати подорожчання хліба. Торік було зерна багато, то мовчки без пояснень підвищували ціну. Нині вже мають для цього конкретний причину — хліб подорожчав, бо менше зерна зібрали.
— Загальний вал зерна не має відношення до випікання хліба, — пояснив економіст Микола Коваленко. — Для випікання хліба і хлібобулочних виробів витрачається зовсім незначна частка зерна. Її завжди вистачає. Здорожчання хліба пояснюють підвищенням ціни на газ, пальне, борошно тощо. Хлібопекарні стверджують, що вони залежні саме від цього.
У Вінниці продають хліб і хлібобулочні вироби не тільки місцевих виробників. Таку продукцію доставляють також з деяких районів області і навіть з сусідніх областей.
Це ж яка має бути рентабельність, аби везти буханці за сотні кілометрів?
Нічого дивуватися, що хліб коштує дорого. Його виробники не стануть працювати у збиток. Тому й підвищують час від часу ціни. Раніше про таке повідомляли. Тепер роблять мовчки. Дізнатися про нову ціну можна тоді, коли підходиш до прилавка і бачиш новий цінник.
Читайте також:
Два вагони шоколаду вивезли за кордон з Вінниці. Чим ще годуємо Європу і світ?
Недоїдаємо? Скільки і яких харчів вінничани споживали у минулому році
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер
Виктор Марущак
Наталья Горошко
Ols Kat reply Наталья Горошко
Наталья Горошко reply Ols Kat
Ols Kat