Гарну новину повідомив журналіст Ілля Барабанов.

"На цій фотографії, яку зробив Петя Шеломовській, звичайний солдат з Харкова Олексій Кириченко. Ми єдиний раз в житті бачилися 2 вересня 2014 року в Старобешево через кілька годин після того, як він потрапив в полон. В той момент йому було 39 років. До війни він був приватним підприємцем. На тлі інших полонених, які намагались вибирати акуратні формулювання, Олексій про те, що відбувається, говорив цілком прямо: і що в полон брали його російські військові, і що відбувається тут ніяка не «громадянська війна», а «інтервенція під прикриттям громадянської війни». Можливо, через цю свою прямоту, а потім і з-за інших різних факторів (говорили, наприклад, що в одних списках він значився як Кириченко, в інших як Кириленко), кожен раз, коли справа доходила до обміну полоненими, Олексій під нього не потрапляв", - зазначає Ілля.

Олексій Кириченко останніх 10 років жив у Харкові, де зараз мешкає його дружина і дочка. Сам чоловік з Вінниці. Тут у нього живуть батьки, брат та дві сестри.

В АТО чоловік пішов добровольцем. Служив розвідником. Кириченко був у групі відомого «Сумрака». Коли в 2014 році відходили з оточення… потрапили у полон неподалік від Старобешеве. Майже всіх бійців через деякий час витягнули з полону. А про Олексія якось забули…

— У нього є дитина, школярка. Мирославкою звати. Був власником невеликої мережі кавових апаратів. Коли почалися бойові дії, пішов добровольцем і був прийнятий у 42 кіровоградський батальон. Не знаю, на якому етапі він потрапив у групу Івана Гордійчука. Це легендарна особистість з позивним «Сумрак». Це полковник, який керував обороною Савур-Могили, — розказав брат Олексія Юрій Кириченко. — Коли більшість військ відступила, Гордійчук з групою солдатів лишився обороняти Савур-Могилу. І десь 24 серпня вони прийняли рішення відступати двома групами. Льошка зі своєю групою потрапив у полон, але того разу він утік. Потім кілька днів ішов пішки, ночував у лісосмугах.

Переходив трасу поблизу Старобешеве і потрапив у полон. Це сталося наприкінці серпня.

Як розказував Юрій, зі Старобешево брата перевезли в Комсомольськ, а потім у Донецьк, де спочатку його тримали в так званій «ізбушці» — це будівля СБУ. Там він знаходився більше року. І вже у серпні 2016 року його з іншими полоненими перевели до Макіївської виправної колонії. Там він й провів увесь час до звільнення з полону.

Читайте також:

«Два роки полону в «ДНР». Як країна забула про свого бійця Олексія Кириченка».

Переговори по Кириченку тривали весь цей час та неодноразово зривались.

"Хороші новини, про які вже можна говорити. Процес обміну завершився. Українська сторона отримала 74 заручників, які перебували в полоні на окупованій частині Донбасу. Вони повертаються додому", - написала представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко.

"Олексій Кириченко все ж був нарешті звільнений і повертається додому. Він там не був більше трьох років. Якщо я все правильно порахував, в полоні він пробув 1212 дні. Подумайте просто, скільки з кожним з вас різного хорошого і поганого сталося за цей час, а він був в полоні. Я зараз просто дуже-дуже радий. І за нього, і за його дружину Лілію, і за всіх, хто зустріне нарешті Новий рік вдома", - пише Ілля Барабанов.

Редакція "20 хвилин" вітає Олексія на рідній землі!!!

В соцмережах також вже багато вінничан виклали дописи з привітаннями:

Варто зазначити, що спочатку передбачалося, що обмін відбудеться за схемою "306 на 74". Однак уже в процесі стало відомо, що ряд людей, звільнення яких запросили бойовики, відмовилися повертатися в ОРДЛО. Вже відомо, що бойовикам "ЛНР" передали 73 осіб, натомість Україна отримала 16 полонених з окупованого Луганська.

В "ДНР" вдалося відправити 165 осіб замість запланованих 207. Відмінності в цифрах пов'язані з тим, що кілька десятків осіб зі списку бойовиків на території України відбули покарання і знаходяться на волі. У зв'язку з цим на обмін вони організовано не їхали.

Нагадаємо, що Олексій Кириченко та Юрій Пилипчук – цих двох вінничан вказала у списках Савченко.