«Це справжній музей каменів…» Пропонуємо оглянути дивовижні зображення на березі Бугу

Ще одним місцем сили назвали активісти природне ядро "Четвертинівське", що на березі Бугу. Його енергетику на собі відчули.

Ці камені, мабуть, бачили козаків Богдана Хмельницького, які у 1652 році здобули перемогу над поляками. Вона увійшла в історію, як битва під Батогом. Такою є назва гори і річечки, що впадає у Південний Буг.

По обидва її береги лежить село Четвертинівка. Приблизно за три кілометри від села на березі Бугу розкинулося  природне ядро «Четвертинівське» , його ще називають природна екосистема з біологічним різноманіттям. Але найбільше місцевість вражає  загадковими каменями нерукотворних форм.

Роль скульптора виконали Природа і Час

Саме тут радять побувати любителям мандрівок дослідники з клубу «Гіпаніс». Запрошують науковців, які б дослідили територію.

—Те, що постало перед нашими очима, є неймовірними зображеннями! — розповів 20minut.ua заступник керівника «Гіпаніса» Петро Войт. — Ніби скульптор працював, але ж ні, бо тоді були б інші форми. Невже це все природа і час так постаралися? Крапля камінь точить. Мабуть, так воно й сталося.

Що відображено у каменях на березі Бугу?

Ось тільки декілька камяних форм, що їх можна упізнати під час огляду цього незвичного місця.

Плато у формі жіночого тіла

Один з каменів схожий на годинник. Є зображення вагітної жінки, Бога-Бика, Бога-Дракона, Змії. Є овальної форми камені, розділені тонкою лінією, ніби ниткою.

Камені закривають вхід до можливої печери. Є тут кам’яне плато у формі жіночого тіла, розміром приблизно 30х20 метрів. З-під нього сочиться вода у трьох місцях., струмені якої виблискують на сонці. З берега видно два острови. За переказами, біля одного з них вода накрила ще один великий камінь, він слугував переправою.  

—Я тут уперше, — розповідає активістка Анна Вовк. — Мені вдалося побувати у низці країн. Деякий час працювала в Африці, виконувала завдання за однією з міжнародних програм. Бачила багато різних і цікавих місць. Однак саме тут відчуваю неймовірну енергетику. Без перебільшення, можу сказати, що це місце є місцем сили. Я відчула це на собі. Те саме розповідала мої супутники.

Відбиток ступні і стріла вказують до переправи

—Багатьом з нас доводилося бачити інколи відбиток сліду від взуття, залишений у цементному розчині, — продовжує Петро Войт. — А це такий само слід ступні тільки у камені. Хто його видовбав? Скільки часу витратив на те, щоб залишити у граніті ступню людини? Головне для чого, з якою метою?

Співрозмовник каже, що можна здогадуватися. Бо відбиток ступні, а також стріли вже на іншому камені вказують в одному напрямку — до берега річки. За переказами, там була переправа. Замість моста лежала велика кам’яна брила, що з’єднувала берег з островом посередині річки.

Якщо вірити, камінь-міст дотепер лежить. Тільки його прикриває нинішня течія. Вода накрила переправу.

Печера волхва із замурованим входом

Легендами оповито ще один об’єкт — печера волхва. Так назвали її мої співрозмовники. Кажуть, вхід до неї надійно закритий тими само каменями.

Як свідчать легенди цього краю, колись у цій печері жили волхви-віщуни. Один з них на прорік поразку польському війську.

Можна побачити камінь з отвором.

—Тут кожен камінь таїть у собі загадку, — говорить Петро Войт. — Один з них схожий на зображення змії.  Може, це тільки мені воно таким здалося? Можливо, хтось інший побачить в уяві інше чудовисько.

Ми облазили  більшість з тих каменів, які своєю формою нагадують певну схожість. Кожен потім ділився враженнями, що «зарядився» енергетикою після такої екскурсії.

Плануємо видати альбом

—Це місце на березі Бугу мало б стати туристичним об’єктом, — каже керівник ГО «Ладижинська громадська рада» Андрій Скакодуб. — По-перше, поруч річка Батіг, місце історичної битви. Побувавши там, як не оглянути цей  справжній музей кам’яних нерукотворних фігур під відкритим небом?

На думку співрозмовника, кам’яні  «експонати» можуть бути пов’язані з буго-дністровською культурою, а це шість-сім тисяч років тому.

—Можливо, біля Четвертинівки знаходиться древній Храм Матері-Землі під відкритим небом, — каже Скакодуб. — Можна висловити припущення, що кам’яне плато у формі жіночого тіла, є центром цього храму. З-під нього почали бити три джерела. Місцеві кажуть, раніше цього не було

Названі ГО «Гіпаніс» і «Ладижинська громадська рада» планують підготувати фотоальбом з розповіддю про  природне ядро «Четвертинівське», у ньому окреслити екскурсійний маршрут з описом об’єктів. Будуть ініціювати створення Національного історичного заповідника.

У час, коли поїздки за кордон обмежені, є гарна можливість глибше дізнатися історію свого краю. Зокрема, про історичні місця навколо Четвертинівки. Добратися просто — спершу до Тростянця, а звідти недалеко до Четвертинівки.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.