Тихе «село» в центрі міста. Що очікує на Єрусалимку

Євдокія Авдєєва (71) живе в цьому районі з народження. Розповіла, що Єрусалимка — це бідняцький район, і євреїв тут вже немає

Територіально стара Єрусалимка розташована майже в центрі Вінниці, межами якої була річка Південний Буг — Магістратська: від Оводова до будівлі «Вінницяобленерго».

За щільність забудови місцеві називають район — маленьким Шанхаєм, але цінують його за спокійну атмосферу.

Попри це, розвиток району якщо і є, то помітний на дорогах та тротуарах, які в деяких місцях почали ремонтувати. Але чогось більшого тут немає — усі можливості для розбудови та появи нових атракцій забрав на себе центр.

Шанхай

Трохи пройшовши від Вежі вздовж вулиці Оводова, потрапляєте в зовсім іншу реальність — шумний центр залишився десь далеко, хоча реально вас відділяє від трамваїв, авто та натовпу якихось 100 метрів.

Так журналісти пройшли з Оводова до Магістратської, а потім ще ближче до річки, поки потрапили в приватний сектор на вулиці Набережній.

— Газ, світло, вода тут є. Каналізація — вигрібна яма, яку викачують. Живемо тут майже рік, подобається, що поряд центр міста, а у нас тихо, спокійно. Знімаємо півбудинку, дешево: до 2000 гривень на місяць. Тільки от дорогу тут ніхто не чистить від бур'янів, приватний сектор, — розповіла жителька району Галина.

Інша жителька, ім’я якої нам не вдалося з’ясувати, розповіла, що тут часто бувають проблеми з комунікаціями.

— Це маленький Шанхай! Наше подвір’я займає кілька метрів, і все. Городу немає, машину поставити нікуди, проблеми з трубами — така наша реальність, — розказала жінка.

Тут жила біднота

На тій же нижній Єрусалимці живе 71-річна Євдокія Авдєєва. Вона тут мешкає з самого дитинства, звикла називати район Русалимкою. Її дім розрахований на чотири родини, був збудований в 1947 році. У неї настільки мале подвір’я, що в ньому можна поставити стілець, стіл та будку для собаки і все, місце закінчилося.

— Це старий район Вінниці. Мій батько народився вже тут, в 1912 році. Я тут з самого народження живу, 71 рік, — сказала пенсіонерка. — Хороші люди жили, ніколи сварок не було. Якщо свято - то відзначали його всією вулицею. Ті, що більш-менш багаті, жили ближче до Соборної. Але загалом, це був бідняцький район. Євреїв тут вже немає, вони повиїжджали давно вже, назад в Ізраїль.

Жінка розказала, що раніше було на Єрусалимці.

— Пам'ятаю в районі обласного суду був єврейський базар, ближче до Козицького (на вулиці Червонохрестівській, 11) — синагога. Там, де сходи до кінотеатру Росія — підпільна друкарня єврея Абрама Таксера. Вулиця, на якій я живу, колись називалася третьою Набережною. А взагалі їх було п'ять.

Якщо про минуле жінка згадує з малопомітною усмішкою, то про теперішнє каже з похмурим обличчям.

— Погано тут жити. Воду ледве провели, каналізацію взимку не відкачують: машина не може сюди заїхати, бо слизько. Інші комунікації тут є. У мене подвір'я – аж дві сотки та це вважається ще великим. Тут лишилися тільки старожили, а молоді — це до лампочки. Тому нащадки часто здають свої будинки квартирантам. Район, звісно, змінюється, будують котеджі, але багатоповерхівки біля річки не роблять — тут гола скала одразу під грунтом, — сказала Євдокія Авдєєва.

Немає місця розвагам

Піднімаємося з Набережної догори, в бік центру. Після декомунізації 2015-го вулицю Едельштейна перейменували на вулицю Єрусалимка, яка є символічною межею між багатоповерхівками та приватними будинками.

Останні тут невеликі, від двох до п’яти поверхів. Деякі будинки частково утеплені, інші ще мають дерев’яні шибки у вікнах та старі двері.

Вінничанка Таїса живе в триповерхівці в провулку Селянський. Вона каже, що в їхньому районі немає жодних скверів чи дитячих майданчиків, бо поряд знаходиться Соборна.

— Дитячих майданчиків у нашому подвір'ї немає, з дітьми ходимо до Вежі. Але нам, в принципі, тут і не потрібні гральні майданчики. Це шум, галас до пізньої ночі. Наш район тихий і хочеться, щоб він й залишався спокійним. Будинки в нас старі, труби проривають кілька разів на рік. Через це часто опалення немає взимку, — сказала Таїса.

Її сусід Василь казав, що їхній будинок зведений в 1961 році.

— Дитячий майданчик тут? А чому б ні. Головне, решітку поставити на вікна, щоб скло не били м'ячем та й все, — жартома каже чоловік. — Розваг та зон відпочинку на Єрусалимці немає, бо в кількох кроках Центр з парками, алеями та площами. То може й на добре. Нікуди тут всі ці розваги ставити.

Яке майбутнє в району

Якщо коротко, то розвитку Єрусалимка скоро не побачить. У департаменті архітектури та містобудування бачать цю зону невід’ємною частиною історичного центру Вінниці, яку варто відновити, на що потрібно багато грошей. Коли почнеться реконструкція всього району та скільки на це треба — незрозуміло.

— Щодо відновлення історичних будинків, то наразі більшість з них знаходиться або в державній, або в приватній власності. У колишній синагозі на Червонохрестівській знаходиться спортшкола, в будівлі на Грушевського, 5 — корпус Донецького вишу, Садиба Боруха Львовича на Петлюри, 15 нині орендується обласним радіо.

Нині місто, наскільки відомо, займається питанням передачі в комунальну власність зруйнованої будівлі старого Головпоштамту (Петлюри, 24 - авт.) з наступним відновленням. Щодо кінотеатру «Росія» — проектів та, взагалі, ідей наразі немає, — розказав головний архітектор міста Олександр Рекута.

Дух та архітектура, яку треба рятувати

Віталій Мельник, урбаніст

— Насправді, це дуже гарне місце, яке потрібно було б зберегти. Бо там є цікаві об’єкти архітектури та, в цілому, атмосфера доволі самобутня. Навіть напівзруйновані домівки нині там виглядають краще, ніж те, що набудували за останні роки. Потрібна реставрація. На жаль, у Вінниці майже немає сформованого історичного центру — об’єктів архітектури минулих століть.

Відремонтовані будинки можна було б використовувати під ресторації, офіси, музеї. Не обов’язково під житло. Це б змістило туристичні потоки з Соборної на Єрусалимку — центр міста краще сприймається розгалуженим, а не обмеженим однією-двома вулицями.
Якщо місто хоче зберегти своє обличчя, тоді варто звернути увагу на Єрусалимку. Однак зараз часто бачимо зворотні тенденції: через численні безконтрольні прибудови і реконструкції, через недбалість ми ризикуємо втратити навіть те, що залишилось.

Про три «верстви» району

Олександр Федоришен, історик

— Єрусалимку розрізняють верхню - заможну, нижню - бідняцьку, якої фактично немає і так звану нову, де селилися вихрести. Це теперішня вулиця Монастирська й Олександра Соловйова.

Єрусалимка нижня розташована біля самої річки Південний Буг (тепер вулиця Магістратська). Тут було декілька міських будівель синагог — Биндюжників, Похоронного братства, Ремісників тощо. Середня (нова) — у 17 сторіччі на цій території стояв православний чоловічий монастир, засновником якого був Петро Могила. Верхня — традиційно заселялася заможними верствами єврейського населення.

Наприкінці 19 століття спроба губернської адміністрації вирівняти й впорядкувати квартали навколо старої ринкової площі Єрусалимки не мала успіху. Висока щільність забудови була характерною особливістю життєвого середовища євреїв Поділля.

У 1793 році Єрусалимці належало 11 гектарів міської землі. У 1935 році міською владою було проведене обстеження Єрусалимки та виявлено, що із 188 будівель — 136 зовсім непридатні для житла.

У 1950-х— 1960-х роках була впорядкована трикутна ділянка землі між вулицями «Магістратська » і «Соборна». Там був базар і приватні будинки, їх знесли й на цьому місці побудували перший у Вінниці широкоформатний кінотеатр «Росія». Сьогодні в районі Єрусалимки багато будинків у непридатному стані, деякі були знесені, деякі відреставровані. Серед них є історичні пам'ятки.

Читайте також:

• Небандитський Тяжилів. Як змінюється мікрорайон
• «Наче маленьке село». Як зміниться Академічний
• «Хто живе на ГПЗ, тому в житті не везе»? Про плани мерії на цей район
• Слов’янка. Як спальний район живе без «обличчя» та планів
• Більше 67 мільйонів на Вишеньку. Ремонти на районі (КАРТА)

Фото та відео в матеріалі: Володимир ФІлатов

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.