Євдокія Авдєєва (71) живе в цьому районі з народження. Розповіла, що Єрусалимка — це бідняцький район, і євреїв тут вже немає
Мікрорайон між річкою та Магістратською виник ще на початку 18 століття і з того часу мало змінився. Старі домівки поступово руйнуються, а ті пам’ятки, які варто було б зберегти, — зникають.
Про тутешнє життя розказали місцеві жителі, а в мерії — про майбутнє району
Територіально стара Єрусалимка розташована майже в центрі Вінниці, межами якої була річка Південний Буг — Магістратська: від Оводова до будівлі «Вінницяобленерго».
За щільність забудови місцеві називають район — маленьким Шанхаєм, але цінують його за спокійну атмосферу.
Відео дня
Попри це, розвиток району якщо і є, то помітний на дорогах та тротуарах, які в деяких місцях почали ремонтувати. Але чогось більшого тут немає — усі можливості для розбудови та появи нових атракцій забрав на себе центр.
Шанхай
Трохи пройшовши від Вежі вздовж вулиці Оводова, потрапляєте в зовсім іншу реальність — шумний центр залишився десь далеко, хоча реально вас відділяє від трамваїв, авто та натовпу якихось 100 метрів.
Так журналісти пройшли з Оводова до Магістратської, а потім ще ближче до річки, поки потрапили в приватний сектор на вулиці Набережній.
— Газ, світло, вода тут є. Каналізація — вигрібна яма, яку викачують. Живемо тут майже рік, подобається, що поряд центр міста, а у нас тихо, спокійно. Знімаємо півбудинку, дешево: до 2000 гривень на місяць. Тільки от дорогу тут ніхто не чистить від бур'янів, приватний сектор, — розповіла жителька району Галина.
Інша жителька, ім’я якої нам не вдалося з’ясувати, розповіла, що тут часто бувають проблеми з комунікаціями.
— Це маленький Шанхай! Наше подвір’я займає кілька метрів, і все. Городу немає, машину поставити нікуди, проблеми з трубами — така наша реальність, — розказала жінка.
Тут жила біднота
На тій же нижній Єрусалимці живе 71-річна Євдокія Авдєєва. Вона тут мешкає з самого дитинства, звикла називати район Русалимкою. Її дім розрахований на чотири родини, був збудований в 1947 році. У неї настільки мале подвір’я, що в ньому можна поставити стілець, стіл та будку для собаки і все, місце закінчилося.
— Це старий район Вінниці. Мій батько народився вже тут, в 1912 році. Я тут з самого народження живу, 71 рік, — сказала пенсіонерка. — Хороші люди жили, ніколи сварок не було. Якщо свято - то відзначали його всією вулицею. Ті, що більш-менш багаті, жили ближче до Соборної. Але загалом, це був бідняцький район. Євреїв тут вже немає, вони повиїжджали давно вже, назад в Ізраїль.
Жінка розказала, що раніше було на Єрусалимці.
— Пам'ятаю в районі обласного суду був єврейський базар, ближче до Козицького (на вулиці Червонохрестівській, 11) — синагога. Там, де сходи до кінотеатру Росія — підпільна друкарня єврея Абрама Таксера. Вулиця, на якій я живу, колись називалася третьою Набережною. А взагалі їх було п'ять.
Якщо про минуле жінка згадує з малопомітною усмішкою, то про теперішнє каже з похмурим обличчям.
— Погано тут жити. Воду ледве провели, каналізацію взимку не відкачують: машина не може сюди заїхати, бо слизько. Інші комунікації тут є. У мене подвір'я – аж дві сотки та це вважається ще великим. Тут лишилися тільки старожили, а молоді — це до лампочки. Тому нащадки часто здають свої будинки квартирантам. Район, звісно, змінюється, будують котеджі, але багатоповерхівки біля річки не роблять — тут гола скала одразу під грунтом, — сказала Євдокія Авдєєва.
Немає місця розвагам
Піднімаємося з Набережної догори, в бік центру. Після декомунізації 2015-го вулицю Едельштейна перейменували на вулицю Єрусалимка, яка є символічною межею між багатоповерхівками та приватними будинками.
Останні тут невеликі, від двох до п’яти поверхів. Деякі будинки частково утеплені, інші ще мають дерев’яні шибки у вікнах та старі двері.
Вінничанка Таїса живе в триповерхівці в провулку Селянський. Вона каже, що в їхньому районі немає жодних скверів чи дитячих майданчиків, бо поряд знаходиться Соборна.
— Дитячих майданчиків у нашому подвір'ї немає, з дітьми ходимо до Вежі. Але нам, в принципі, тут і не потрібні гральні майданчики. Це шум, галас до пізньої ночі. Наш район тихий і хочеться, щоб він й залишався спокійним. Будинки в нас старі, труби проривають кілька разів на рік. Через це часто опалення немає взимку, — сказала Таїса.
Її сусід Василь казав, що їхній будинок зведений в 1961 році.
— Дитячий майданчик тут? А чому б ні. Головне, решітку поставити на вікна, щоб скло не били м'ячем та й все, — жартома каже чоловік. — Розваг та зон відпочинку на Єрусалимці немає, бо в кількох кроках Центр з парками, алеями та площами. То може й на добре. Нікуди тут всі ці розваги ставити.
Яке майбутнє в району
Якщо коротко, то розвитку Єрусалимка скоро не побачить. У департаменті архітектури та містобудування бачать цю зону невід’ємною частиною історичного центру Вінниці, яку варто відновити, на що потрібно багато грошей. Коли почнеться реконструкція всього району та скільки на це треба — незрозуміло.
— Щодо відновлення історичних будинків, то наразі більшість з них знаходиться або в державній, або в приватній власності. У колишній синагозі на Червонохрестівській знаходиться спортшкола, в будівлі на Грушевського, 5 — корпус Донецького вишу, Садиба Боруха Львовича на Петлюри, 15 нині орендується обласним радіо.
Нині місто, наскільки відомо, займається питанням передачі в комунальну власність зруйнованої будівлі старого Головпоштамту (Петлюри, 24 - авт.) з наступним відновленням. Щодо кінотеатру «Росія» — проектів та, взагалі, ідей наразі немає, — розказав головний архітектор міста Олександр Рекута.
Дух та архітектура, яку треба рятувати
Віталій Мельник, урбаніст
— Насправді, це дуже гарне місце, яке потрібно було б зберегти. Бо там є цікаві об’єкти архітектури та, в цілому, атмосфера доволі самобутня. Навіть напівзруйновані домівки нині там виглядають краще, ніж те, що набудували за останні роки. Потрібна реставрація. На жаль, у Вінниці майже немає сформованого історичного центру — об’єктів архітектури минулих століть.
Відремонтовані будинки можна було б використовувати під ресторації, офіси, музеї. Не обов’язково під житло. Це б змістило туристичні потоки з Соборної на Єрусалимку — центр міста краще сприймається розгалуженим, а не обмеженим однією-двома вулицями.
Якщо місто хоче зберегти своє обличчя, тоді варто звернути увагу на Єрусалимку. Однак зараз часто бачимо зворотні тенденції: через численні безконтрольні прибудови і реконструкції, через недбалість ми ризикуємо втратити навіть те, що залишилось.
Про три «верстви» району
Олександр Федоришен, історик
— Єрусалимку розрізняють верхню - заможну, нижню - бідняцьку, якої фактично немає і так звану нову, де селилися вихрести. Це теперішня вулиця Монастирська й Олександра Соловйова.
Єрусалимка нижня розташована біля самої річки Південний Буг (тепер вулиця Магістратська). Тут було декілька міських будівель синагог — Биндюжників, Похоронного братства, Ремісників тощо. Середня (нова) — у 17 сторіччі на цій території стояв православний чоловічий монастир, засновником якого був Петро Могила. Верхня — традиційно заселялася заможними верствами єврейського населення.
Наприкінці 19 століття спроба губернської адміністрації вирівняти й впорядкувати квартали навколо старої ринкової площі Єрусалимки не мала успіху. Висока щільність забудови була характерною особливістю життєвого середовища євреїв Поділля.
Фото: https://lorna-l.livejournal.com
У 1793 році Єрусалимці належало 11 гектарів міської землі. У 1935 році міською владою було проведене обстеження Єрусалимки та виявлено, що із 188 будівель — 136 зовсім непридатні для житла.
У 1950-х— 1960-х роках була впорядкована трикутна ділянка землі між вулицями «Магістратська » і «Соборна». Там був базар і приватні будинки, їх знесли й на цьому місці побудували перший у Вінниці широкоформатний кінотеатр «Росія». Сьогодні в районі Єрусалимки багато будинків у непридатному стані, деякі були знесені, деякі відреставровані. Серед них є історичні пам'ятки.
Какому идиоту взбрело в голову еврейскую улицу назвать именем петлюры?!
Задунайский Торонтуй
Передайте этому историческому дятлу, что на момент строительства России никакого базара там давно не было. До такой степени, что даже следов его не было. Это раз. И были там не "приватні будинки", а один единственный частный дом и одна коммунальная двухэтажка (система коридорная, как пел Высоцкий). Кроме того там был нужник на 3 кабины и 2 ряда сараев с кроликами.