Слов’янка. Як спальний район живе без «обличчя» та планів

Дівчинки-тезки Софійки розказали, що гойдалки на їх майданчику дуже старі та скриплять. Це дитячий майданчик на вулиці Шевченка

Слов’янка обмежена вулицями 600-річчя — Блока та відділяє Вишеньку від центру Вінниці. Келецька розділяє район на Верхню та Нижню Слов’янки. Хоча відмінностей між «слов’янками» майже немає. Тут тісно пов’язані одноповерхові старі хати, нові котеджі та дев’ятиповерхівки радянського періоду. А ще немає скверів та мало місць для парковки.

Читайте також про розвиток мікрорайону "Вишенька":

Більше 67 мільйонів на Вишеньку. Ремонти на районі (КАРТА)

Відео дня

blockquote>

Після розмов з жителями дізналися, що головні проблеми району — сміття, застарілі зони відпочинку, відсутність парковок. За їх словами, Слов’янку розвиток та благоустрій оминають стороною. «Скромність» планів міської влади на розвиток цього мікрорайону, і є підтвердженням слів мешканців.

Як будували район

Журналісти прогулялися по кількох подвір’ях мікрорайону. Перше, що кидалося у вічі — багато зелені та дерев. «Дикі» черешні та вишні зростають просто в подвір’ях, а стиглі ягоди звисають з дерев. Є заасфальтовані дороги, хоча в подвір’ях на Верхній Слов’янці багато доріг, які не знали ремонту. Чогось унікального, чого немає ніде більше у Вінниці, на Слов’янці немає. Звичайний спальний район.

Як розповідає 78-річний пенсіонер Олександр Шніпор, так було не завжди. До початку Другої світової війни Слов’янка була «суцільним полем».

— Мій дім (на вулиці Миколайчука — авт.) збудували в 1940 році. Поряд ще було два будинки і все — навколо поля, — розповідає Олександр Шніпор. — Довгий час тут нічого не хотіли будувати. На “Урожай“ раніше звозили бочки з фекаліями. Сморід стояв такий, що не передати словами! Після війни (Друга світова — авт.) місто стали розбудовувати. У 1947-48 роках людей переселяли з бараків та їх хатинок у нові багатоповерхівки.

Питаємо, а які проблеми з благоустроєм на Слов'янці?

— Дуже багато сміття залишається, бо мало урн, швидко забиваються. Дитячі майданчики є майже в кожному подвір'ї. Світло є, тут проблем немає, — каже Олександр. — Дороги непогані, але не вистачає світлофорів. Наприклад, на перехресті Амосова та Миколайчука рух жвавий, особливо зранку. Дітей водять у дитсадок, а машини «летять» по дорозі, не пропускають.

Реалії «стомленої» Слов’янки

Прогулялися й по кількох подвір’ях мікрорайону. У сусідній Вишеньці дитячі майданчики були в кожному подвір’ї. Більше половини з них — різнокольорові, з гірками, гойдалками та невеликим містечком.











0 0

0 0

0 0

0 0

0 0

«Рошенівські», як кажуть у народі. А в Слов’янці ситуація абсолютна протилежна. Хоча подвір’я просторі, але дитячі майданчики — іржаві та облущені. Або їх взагалі немає.

— У нас подвір'я взагалі необлаштоване (вулиця Шевченка, 5а — авт.). Гойдалки побиті, «втомлені». Тротуари непогані, хоча було б гарно, щоб їх частіше ремонтували. Сміттєві баки звезли до нас з кількох будинків, постійно забиті. Не вистачає урн. Влітку вікна не відчиняємо, дуже смердить, — розказує 28-річна домогосподарка Наталія Бондар.

А в нижній Слов’янці — мало місць для парковок та ніде погуляти мешканцям.

— Слов'янка — це район недобудований. Дуже багато приватних будинків, а от громадських просторів — взагалі немає. Наприклад, щоб кудись піти побігати, мені потрібно йти в Лісопарк або в Центральний парк. Або аж на Вишенське озеро. У моєму подвір'ї (на Лялі Ратушної — авт.) є великі проблеми з місцями для парковок. Увечері, коли всі приїжджають додому, просто немає де пройти, — розповідає Ігор Ососков.

Плани, є?

Як з’ясувалося, Слов’янці до кінця року «не загрожують» ремонти подвір’я. Лише на вулиці Заболотного, біля будинків під номером 9 та 11, цього року буде капітальний ремонт доріг. Він коштуватиме міському бюджету 445 тисяч гривень.

 

А на тій же Вишеньці заплановано з десяток дворів, які заасфальтують, еко-парковки, відремонтують тротуари та нові зони відпочинку.
— Там важко щось створити, бо дуже щільна приватна забудова. А так на цей рік робимо оновлення тротуарів на вулиці Келецькій, від 600-річчя до Лялі Ратушної. Там, до речі, буде ще й велодоріжка (вартість 1,9 мільйона гривень, підрядник ФОП «Качановецький П. С.»). А ще капітальний ремонт тротуару на вулиці Пирогова, від вулиці Данила Галицького до Електромережі (вартість 2,2 мільйона гривень, підрядник ТОВ «Шляхбуд»), — сказав очільник департаменту комунального господарства Володимир Ніценко.

Ще за планом оновлять тепломережу Слов’янки та Вишеньки. На минулій сесії міськради директор департаменту транспорту енергетики Сергій Левченко розказав, що передбачено заміну 13 кілометрів тепломереж та встановлення 320 індивідуальних теплових пунктів у житлових будинках у мікрорайонах Вишенька і Слов’янка.

У «Вінницяміськтеплоенерго» пояснили, що зараз тільки готують тендерну документацію, а роботи розпочнуться в 2018 році.

Через два тижні читайте на сайті «20хвилин» про проблеми та розвиток іншого мікрорайону. Який саме — обирайте ви! Залишайте пропозиції в спільноті Новини Вінниці  vn.20minut.ua

 

Немає місця для громадських просторів

Віталій Мельник, адміністратор міського журналу «Urban»

— Слов'янці — не пощастило. Якщо Вишенька будувалася на місці поля і в архітекторів був чіткий план будівництва, то Слов'янку створювали вже на місці сформованого ще в 19 сторіччі приватного сектора. Там, де люди погоджувалися переселятися в багатоповерхівки, будували багатоповерхівки. Загалом, у мікрорайоні багато приватних забудов, через що не залишилося місця для зон відпочинку. Ймовірно, вже не буде розвитку мікрорайону. Я не знаю, як можна було б там щось змінити. Можливо, якщо прийде щедрий забудовник, щоб викупити величезну земельну ділянку під громадський простір. Але це маловірогідно.

 

Слов’янка ніколи не була селом

Тетяна Кароєва, доктор історичних наук, доцент

— Про цей мікрорайон взагалі мало написано. Слов’янка є доволі молодим районом Вінниці. У 1906 році міська управа вирішила назвати новий мікрорайон на захід від центру міста — «Слов’янською стороною» або «Слов’янкою». Ця назва виникла в турботі, в любові до братів-слов’ян. Цю гіпотезу підтверджують й назви вулиць на Слов’янці. Ось, наприклад, вулиця Амосова носила назву Чеська (між 1906 і 1910 роками) та Словацька (в 1941 році). А вулиця Миколайчука була раніше Польською (1941 рік). Хибними є твердження, що назва мікрорайону пішла від сорту яблук. І цей район ніколи не був приміським селом — це були міські землі, які в 20 сторіччі забудували.

Розвивати район можна по Келецькій

Віталій Плясовиця, директор архiтектурної майстернi «Плясовицi»

— Слов’янка була околицею міста, де в 60-70 роках почали розвивати промислову зону — заводи «Термінал», «Кристал», «Картографічна фабрика» та інші. З 70-х років ці підприємства зводили 9-поверхівки, які будували вздовж Келецької та Пирогова. Це була вибіркова забудова. Через такий план розбудови мікрорайону, тут немає зон відпочинку, широких прогулянкових зон, як на Вишеньці. Проблема вибіркової забудови досі є «болючою» для розвитку Слов’янки. Навантаження на мікрорайон швидко зростає, а місця все менше. Розвивати мікрорайон потрібно будівлями соціального, суспільного характеру, за рахунок індивідуальної забудови. Наприклад, збудувати школу чи дитсадок. Місце для цього є на Келецькій, з правого боку — від вулиці Данила Галицького до 600-річчя.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.