Вінницькому тролейбусу — 60! Чому його запуск був таємним?
- Тролейбус, якого в нас не мало бути, проїздив у місті останні півсторіччя.
- Порівнюючи з 1964 роком, коли був старт тролейбусного руху, маршрутна мережа зросла у 19 разів, а кількість електромашин у 29 разів.
- Якими були перші роки та яким буде майбутнє синього тролейбуса?
Сьогодні, 18 лютого, вінницький тролейбус відзначає свою 60 річницю. У різний час вулицями міста їздили округлені тролейбуси, «рогаті» червоного кольору, електромашини-«гармошки», які збирали на ракетному заводі.
І поки інші міста вирізали колії, у Вінниці продовжив діяти й «застарілий» трамвай, і «прогресивний» тролейбус. З чого все починалося і яким будуть наступні роки цього електротранспорту?
Цей матеріал був вперше опублікований у 2019 році. До чергової річниці ми оновили статтю фактами з новітньої історії вінницького тролейбуса.
Перші роки
У 50-х роках в колишньому СРСР тролейбус вважався прогресивним транспортом, який запускали навіть там, де вже є трамвай і автобус. Але у Вінниці його не мало бути: партійне керівництво радянської України не давало дозволу. Мовляв, вам і трамвая достатньо. Тому робили тролейбус у нашому місті «напівтаємно».
Ініціаторами введення тролейбусного руху були тодішній голова міської ради Лютворт і начальник трамвайного управління Берник.
— Тролейбус був потрібен, щоб зв’язати промислові зони з центром. Бо прокладка трамвайних колій — це дорого, автобусів і так не вистачало, — розповідав екскурсовод Музею транспорту Олег Матюхов. — Над проектом мережі міська влада і трамвайне управління працювали протягом 1963 року. Оскільки дозволу від партії на це не мали, то прокладали мережу для тролейбусів під виглядом покращення вуличного освітлення на вулиці Островського.
Ця робота потребувала відповідної кваліфікації, тому вінницькі трамвайники перенавчались у Житомирі, де вже їздили тролейбуси.
Під кінець 1963 року, 30 грудня, рушив перший тролейбус за маршрутом від площі Жовтневої (нині - Героїв Чорнобиля) до вулиці Карла Маркса (нині - Максима Шимка). Усього було п’ять зупинок. Перші електромашини приїхали до нас вживаними: три штуки МТБ-82Д з Кишинева та одна ЯТБ-4 з Одеси.
Але офіційне відкриття відбулося через півтора місяця — 18 лютого 1964 року.
— Партійні чиновники вимушено визнали, що у Вінниці діє тролейбус. Бо не вирізати ж вже зроблену лінію? Тому у місті залишився і трамвай, і тролейбус, який з’єднав центр з промисловими зонами, — сказав Олег Матюхов.
Зв’язав усе місто
За свої роки на вулицях міста змінилося 15 (!) поколінь тролейбусів. До вживаного електротранспорту з Кишинева та Одеси привезли вже «офіційні» п’ять машин «Київ-5» та дві машини «Київ-2» у 1964 році. А через рік — ще 21 машина «ЗіУ-5».
У кінці 1965 року тролейбусникам збудували депо на вулиці Островського (нині - Брацлавська), бо раніше вони ремонтували машини на кінцевій зупинці на вулиці Карла Маркса (нині - Шимка) чи на базі трамвайного депо.
Протягом п’яти років для тролейбусів відкрили чотири маршрути, що зв’язали ГПЗ, Тяжилів, «Урожай», Центр міста та залізничний вокзал. З розбудовою нового мікрорайону в 1970-х маршрути продовжують і на Вишеньку.
Кількість машин зростає з чотирьох до 68 тролейбусів у 1969 році. Найпоширенішою моделлю того часу став ЗіУ-5: дводверний, комфортабельний на ті часи електротранспорт, де було 35 місць для сидіння.
Епоха ЗіУ-9
У 70-ті збудували нове тролейбусне депо на Першотравневій (нині - Магістратська) та для Вінниці стали закуповувати ЗіУ-9, які досі є панівним типом тролейбуса в нашому місті: таких у нас є 120, притому, що загалом тролейбусів у Вінниці 165. Деяким з них виповнилося вже 28 років. Але машини бережуть та регулярно ремонтують.
— Кожен тиждень тролейбуси проходять ревізійний ремонт, де передивляються усі вузли, обладнання, кузов. Через кожні 80 тисяч кілометрів пробігу — середній ремонт, під час якого міняємо обладнання та листи кузова. А через кожні 260 тисяч кілометрів — капітально-відновлювальний ремонт. Після нього тролейбус майже новий, — казав начальник тролейбусного депо Олександр Любивий.
Більшість запчастин виготовляють на базі тролейбусного депо. Щомісяця, за словами начальника депо, вони ремонтують не менше чотирьох тролейбусів. А з 2012 по 2016 роки виконали 120 капітально-відновлювальних ремонтів.
Космічні «гармошки»
А от з тролейбусами-«гармошками» у Вінниці не склалося. Дніпровське підприємство «Південний машинобудівний завод», який спеціалізується на виробництві космічних ракет, почав робити власні тролейбуси. І наше місто замовило три одиниці їхнього першого тролейбуса, який мав четверо дверей та повну пасажиромісткість 170 людей.
— Ці машини приїхали до нас в 1993 році, частіше їздили за маршрутом №5 «Вишенька - Залізничний вокзал». Послугували тільки десять років, — розказав екскурсовод Музею транспорту Олег Матюхов.
Транспортникам не вдалося їх відновити через складну конструкцію та коштовні запчастини.
— Деякі деталі взагалі з ракетно-космічної галузі. Їх неможливо було дістати на ринку. При тому, що дніпровський завод запчастини на той час не робив, — казав начальник депо Олександр Любивий. — До того ж тролейбусу-«гармошці» на вінницьких, вузьких дорогах важко їздити. Коли такий тролейбус повертав з Соборної на Театральну, то на час цього маневру жодна інша машина не змогла виїхати. І навіщо такий мати, якщо він може їздити тільки по одному-двох маршрутах?
Тому тролейбуси списали у 2003 році. А на заміну їм у наступні десять років закупили 5 ЛАЗів та 40 «Богданів», які разом зі 120 ЗіУ-9 досі забезпечують тролейбусне сполучення у місті.
Будують свої тролейбуси
Утім, рано чи пізно, але наявний парк тролейбусів доведеться замінити. Тому з 2018 року транспортна компанія почала складати власні тролейбуси — VinLine.
Їхня офіційна назва PTS-12. Вінницькі транспортники їх робили на базі тролейбусного депо, закуповують по запчастинах — кузов та ходова від білоруського МАЗу, двигун від компанії з Броварів «Політехносервіс», інформаційна система — вінницька розробка.
Через початок повномасштабної війни, Вінниця відмовилася купувати білоруські кузови, віддавши перевагу турецьким від заводу AKIA, що знаходиться в місті Бурса.
На початку, у 2018-2019 році, вартість одного VinLine складала близько 6 мільйонів 800 тисяч гривень. У 2023 році один «ВінЛайн» вже коштує близько 11 мільйонів гривень.
— Тролейбус, який ми збираємо своїми силами, дозволяє утримувати робочі місця і нормальний рівень оплати праці для спеціалістів. Бо зарплата тих людей, які працюють над збіркою тролейбусів, більша, — говорив раніше гендиректор «Вінницької транспортної компанії» Михайло Луценко (у 2023 компанію очолив Олександр Нечаєв)
Наразі містом їздить 15 тролейбусів VinLine. Більшість з них — з автономним ходом. Вони можуть їздити на відстань до 20 км без підключення до контактної мережі. І таким чином, вдалося запустити нові маршрути, на «Перемичку», до села Писарівка і на ГПЗ; без будівництва інфраструктури, які потрібні для звичайних тролейбусів.
Свої враження від поїздки ми описували під час тест-драйву першого вінницького «рогатого».
Наступна епоха — польські тролейбуси
У «Вінницькій транспортній компанії» наразі основним завданням є заміна старих 100 тролейбусів ЗіУ-682 зі 126, які виїздять на лінію. Їх термін експлуатації вже втричі перевищив передбачені заводські характеристики, машини постійно підтримуються зазвичай капітально-відновлювальними ремонтами. Через їх високу енергоємність, сенсу у продовженні таких ремонтів для подальшого використання транспортники не бачать.
Тому паралельно збиранню VinLine, місто почало купувати вживані тролейбуси. У грудні 2022 року законтрактували партію польських тролейбусів Solaris Trollino 12, 2011 року випуску.
20 польських тролейбусів придбали за 32 мільйони 820 тисяч гривень або ж 1 мільйон 641 тисяча гривень за одиницю (разом з тарою і транспортуванням).
Обирали вживані машини, але у гарному стані: у мерії є мета швидко замінити застарілий тролейбусний парк із ЗіУ-9, які до того ж споживають багато електроенергії.
То що купили для громади? Це двадцять 12-метрових тролейбусів, 2011 року випуску, які розраховані на перевезення до 110 пасажирів. В салоні є 34 сидячих місця, плюс пандус та місце для перевезення маломобільних пасажирів. Кондиціонер є як в кабіні водія, так і в салоні. Постачальником польських тролейбусів є фірма «Сучасні вантажівки».
І 15 лютого перший польський тролейбус вийшов на обкатку. Про це повідомив Валерій Старжинський у спільноті «Транспорт Вінниці».
«Серія тролейбусів Trollino III 12 добре зарекомендувала під час експлуатації у багатьох містах Європи: такі тролейбуси працюють на маршрутах у Болгарії, Угорщині, Польщі, Італії, Португалії та інших європейських країн!», — пише Старжинський.
Чоловік додав, що у Вінниці цим тролейбусам провели плановий ремонт, щоб підготувати їх до роботи на лінії.
«Також оновили дизайн, зовні тролейбус пофарбували у стандартних кольорах бренду вінницького громадського електричного транспорту», — зауважив вінничанин.
Читайте також:
Від «німців» до «швейцарців». Як вінницький трамвай прожив свої 105 років
На кузови для VinLine готові витратити 16 мільйонів. Що відомо про ці тролейбуси
Що робити якщо вас зловили без квитка у трамваї чи тролейбусі? Розповідає адвокат
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
Channel
Ирина Новинская
Anatoliy Bugay
Алла Балобина