Сторіччя тому в трамваях працювали тільки чоловіки. Вагоновожатий самостійно ладив двигун та ставив вагон на рейки

•  28 жовтня вінницькому трамваю виповнилося 109 років. І за цей час трамвай докорінно змінився.
• Порівнюючи з 1913 роком, коли вперше вулицями проїхав трамвай, маршрутна мережа зросла у 6,5 раза, а кількість вагонів — у 18 разів.
• Якими були перші роки і яке буде майбутнє однієї з візитівок нашого міста?

Вулицями міста в різні роки курсували німецькі, чеські, київські, а нині — швейцарські трамваї. Вони перевозили не тільки людей, а й вугілля, метал та інші великогабаритні вантажі. А кондуктори та водії трамвая повинні були мати силу, щоб за потреби поставити вагон назад на колії.

Матеріал був опублікований вперше у 2018 році

З чого все почалося

Регулярний рух трамвая почався 28 жовтня 1913 року о 6.40. Маршрут мав довжину 8,6 кілометра. Вагони возили людей Миколаївським проспектом (Соборною) двома залізними мостами через острів Кемпу, а далі Олександрійським шляхом (проспектом Коцюбинського) до залізничного вокзалу.

Тоді на маршрути виходили сім німецьких вагонів MAN, які були розраховані на 32 місця (18 сидячих, 14 стоячих), а у кондуктори та водії трамвая брали тільки чоловіків.

— Ремонтних бригад тоді не було. І вагоновожаті робили таке, за що зараз би звільнили. Якщо обірвався дріт контактної мережі, то водій чи кондуктор мав вийти з вагона, взяти якийсь дерев’яний патичок та закоротити дріт об рейку. І якщо трамвай зійшов з рейок, то поставити його назад мав водій та кондуктор, — розказав екскурсовод Музею трамвая Олег Матюхов.

У 1914 році маршрутна мережа розширюється: прокладають колію до військових казарм на Миколаївському проспекті (нині Замостянська), міська влада закупила ще чотири трамваї MAN.

Плата за проїзд у трамваї була високою, тому ним частіше користувалися заможні люди. Більш доступним засобом пересування трамвай став після зміни влади 1917 року. Квиток на початку 20-х років коштував: на головній вулиці - 8 копійок; на вулиці Ворошилова - 2-4 копійки; пільговий - 4 копійки. Право безкоштовного проїзду мали тільки поліцейські.

Катастрофа №13

Маршрутна мережа та кількість вагонів не змінювалася до 1932 року, поки не проклали лінію від ринку Каліча (нинішня площа Гагаріна - авт.) до «Урожаю».

Вінниця придбала списані вагони з Одеси, Дніпра, де розширяли вузькоколійну колію. Деякі з них переробили на вантажний транспорт, що возив цеглу, вугілля, нафту та інші матеріали. Одна з колій вантажного трамвая була до цегельного заводу і пролягала через Центральний парк.

У 1938 році відбулася трагічна подія, про яку в газетах того часу писали «Трамвайна катастрофа»: 8 травня, о 4-й годині дня, трамвай №13, спускаючись вулицею Леніна (Соборна - авт.), розігнався більше дозволеної швидкості та звалився з мосту до Південного Бугу.

— Слідство тоді встановило, що трамваї були «по-злочинницьки» відремонтовані: ремонтники крали запчастини з діючих вагонів. А вагоновод - винуватець аварії не мав прав керування трамваєм. Під суд потрапили як рядові працівники, так і директор транспортного управління, — розказав екскурсовод Музею трамвая Олег Матюхов.

Під час окупації німцями рух трамваїв був обмеженим одним-двома вагонами. У 1944 році, коли фашисти відступали, то зруйнували трамвайну мережу та електропостачання Вінниці.

Три кілометри колії до лікарні Пирогова та один вагон вдалося відновити до 1 травня 1945 року.

«Секонд хенд» вагони

Уже після війни маршрут «Залізничний вокзал — лікарня Пирогова» продовжили до лікарні імені Ющенка та електромережі. У той час до Вінниці прибувають 20 «нових» трамваїв — списані вагони з Києва.

— Це були трамваї серії С-900, зроблені в Києві, на заводі імені Дзержинського. У Вінниці отримали народну назву — «коробочка», бо були громіздкі, незручні та зроблені з дерева, — розказав Матюхов.

У 1955 році будують лінію до нинішньої вулиці Трамвайної (колишня Революційна - авт.), а в 60-х роках колію довели до Технічного університету, який й відкрився в ті роки.

— У тих же 1960-х до нас привозять німецькі вагони ГОТА з Нюрнберга, зовсім нові. Це була велика партія, 40 «потягів». Таким чином, ми вперше за півсторіччя отримали новенькі вагони, — розказав Матюхов.

У 70-х німецькі та київські трамваї поступово списували, а їм на заміну ставали чеські трамваї Татра-Т4. У порівнянні з іншими вінницькими трамваями, чеські були більш місткі (35 сидячих місць, 58 стоячих - авт.), мали по троє дверей, відрізнялися високим рівнем комфорту. Для нашого міста закупили таких 45 вагонів.

А в той же час в кінці 1970-х прибрали колію на проспекті Коцюбинського. Натомість проклали гілку від залізничного вокзалу вулицею Батозькою (колишня Кірова - авт.) до Хімзаводу.

— Тоді готувалися до Олімпіади-80, розширювали проспект Коцюбинського. А трамвайну колію прибрали для гарної картинки: замість «застарілого» трамвая, як тоді вважали, проспектом мав їздити «прогресивний» тролейбус. Вінницю хотіли показати як успішний, промисловий центр, — розказав екскурсовод Музею трамвая Олег Матюхов.

У 1980-х роках прийшла черга КТ-4 — двосекційних вагонів з «гармошкою», також чеського виробництва. До 1990 року для міста закупили 81 такий вагон.

А в 1992 році продовжили трамвайну гілку на Вишеньку, аж до кінцевої зупинки тролейбусів. Так протяжність трамвайної мережі склала 42,4 кілометра. Зараз по місту є 56,4 кілометра колій.

Швейцарія у Вінниці

Новою віхою в історії вінницького трамвая стала поява швейцарських вагонів на міських вулицях. Протягом 2007-2011 років у Вінницю привезли 116 вагонів з Цюріха. На заміну чеським «Татрам» стали «Міражі» та «Карпфени».

— Ці трамваї, які ми отримували з Цюріха, були виготовлені в 60-70-х роках. Але швейцарці зробили їм капітально-відновлювальний ремонт, що коштує 80% від первісної вартості вагону. Тобто, з заводу вийшов майже новий вагон, — розказав гендиректор «Вінницької транспортної компанії» Михайло Луценко.

Швейцарські вагони не вічні. Їх, рано чи пізно, також доведеться списати. А що замість них? «VinWay» став одним з варіантів вирішення питання. Це колишні чеські КТ-4, від яких залишається тільки рама. Усе інше заміняється та перебирається.

До 105-річниці на маршрути міста вийшов десятий «VinWay», який зібрали у депо транспортної компанії. Вагон має довжину 31 метр, низькопідлогову вставку та може вмістити до 300 пасажирів. Роботи по нових «VinWay» в трамвайному депо призупинені, транспортна компанія вирішила складати власні тролейбуси — «VinLine». Їх вже є шість одиниць, один з тролейбусів може проїхати 20 кілометрів без струмоприймачів. І на наступний рік є певні наміри по збільшенню кількості вінницьких тролейбусів.

Майбутнє трамвая — це міський «Інтерсіті»

Майбутній розвиток трамваїв у Вінниці пов'язаний з двома чинниками — це вагони та інфраструктура. Вони взаємопов’язані, казав гендиректор транспортної компанії Михайло Луценко — кращі вагони потребують кращих трамвайних колій.

— Чи буде далі розширятися мережа трамваїв та в які райони міста?

— Серйозно зараз обговорюється повернення колії на проспект Коцюбинського. Є й інші плани, але без конкретних проектів та кошторисів — про це немає сенсу говорити, — відповів очільник транспортників.

Зокрема, після повернення колії на Коцюбинського (від Будинку офіцерів до Залізничного вокзалу) є план зі зміни маршрутної мережі: на рейки стане трамвай з маршрутом №7 «Вишенька — Залізничний вокзал». І він працюватиме замість нині діючого тролейбусного маршруту №5.

Однак, коли саме впровадять ці зміни й відбудеться будівництво колії — невідомо. План на перебудову проспекту Коцюбинського розрахований у Стратегії розвитку Вінниці до 2030 року.

Ще один аспект, що потребує покращення у колійному господарстві — контактна мережа. Луценко казав, що їм потрібно усунути «слабкі місця»: ділянки мережі, де напруга не досягає необхідних для трамвая 600 вольтів.

— Наша мета на наступні роки — збільшення експлуатаційної швидкості. Є цілий комплекс чинників, що впливає на швидкість вагонів по місту. І для її підвищення потрібно зменшити кількість непотрібних зупинок трамвая та переїздів, покращити стан усієї мережі. Зробити такий собі міський «Інтерсіті». А вже після зможемо отримати чергову партію вагонів зі Швейцарії, — сказав Луценко.

Про «нові» вживані вагоні з Цюріха писали раніше: у Вінницю планують передати трамваї «Tram 2000». Модель збудована в 1976 році, має низькопідлогову вставку, від 50 сидячих місць. Точна кількість вагонів ще невідома, оскільки угода про передачу трамваїв — досі на стадії обговорення.

Читайте також:

• Які трамваї зі Швейцарії можуть передати у Вінницю в 2021 році
• Змінив прізвище на Він-Вей: як кондуктор став «трамваєм»
• Як зміниться громадський транспорт у Вінниці до 2023 року

Фото в матеріалі: depo.vn.ua, transphoto.ru, vn.20minut.ua, Wikimedia Commons

Автор колажу: Володимир Філатов

Слідкуйте за новинами Вінниці у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.