Софійка народилася з половинкою серця

- Нас ще у Вінниці попередили, що в Україні поки що зробили тільки дві такі операції, - каже мати Софійки Марина Борух. - На жаль, обидві закінчилися безрезультатно, у першому випадку дитина померла на четвертий день після операції, у другому – на восьмий, Але ми все одно погодилися. Хоча нас і відмовляли. Казали, тільки даром гроші витратите. Навіть у Києві лікарі прямо казали, що для них – це черговий експеримент. Але ж для нас – шанс…
Остаточне рішення щодо того оперувати дитину чи ні, приймала бабуся.
- Дві операції буди невдалі, а наша буде вдала! Свекруха сказала це так переконливо, як відрубала, - продовжує розповідь Марина. - На радість усім нам, слова її справдилися. Дай Боже їй довгого віку. У Київ на операцію з Софійкою поїхала моя мама, бо я ще знаходилася на лікуванні після пологів… Так що обидві вони мені дуже допомогли у цій непростій ситуації. Доки житиму, дякуватиму їм за це.

Чорний голуб у вікні
У 21-річної Марини Борух із села Селище Тиврівського району це перша дитина. Незадовго до настання пологів у породіллі знизився артеріальний тиск. Жінку поклали у пологове відділення обласної лікарні ім.Пирогова. Там на 36-му тижні вагітності педіатр Галина Борисівна виявила підозри на шуми в серці майбутньої дитини.
- Мені пояснили, що підтвердження того, чи є вади в серці дитини, можна буде встановити тільки після її народження з допомогою апарату ультразвукових досліджень, - каже Марина. – Лікарка у даному випадку не помилилася.
Коли у породіллі почалися перейми, несподівано у вікно лікарняної палати заглянув чорний голуб.
- Пташка три рази постукала дзьобом у скло, - згадує молода мама. - Від цього аж моторошно стало. Я людина віруюча, тому знаю, що у таких випадках треба робити. Стільки ж разів прочитала «Отче наш». Але тривога в серці залишилася.
Софійка народилася дівчинкою, як кажуть, нівроку! Вагу мала 3,6 кілограма, зріст – 53 сантиметри. Однак через підозри на захворювання серця, новонароджену одразу поклали в реанімаційне відділення, вона постійно знаходилася під крапельницею. На другий день дитину доставили до обласної дитячої лікарні. Тільки там є апарат ультразвукових досліджень для новонароджених дітей. Лікар, який проводив дослідження, пояснив простою мовою, що серце в людини складається з двох шлуночків. А от у Софійки він тільки один – правий, а лівий – відсутній. Зрозуміло, ніхто не давав гарантії на порятунок дитини.

Охрестили в… реанімації
У той же день дівчинку відправили до Києва, в Інституту серцево-судинних захворювань ім.Амосова. Але перед тим дитинку охрестили.
- Священика привели в лікарню, - каже Марина. – Я не була там, бо сама ще лежала на лікарняному ліжку після пологів. Дякувати обом бабусям, це вони все організували. Священик охрещував мою кровинку в той час, коли вона була під крапельницею. Усе це відбувалося не просто у лікарні, а безпосередньо в реанімаційному відділенні. У таких складних випадках як у нас, лікарі дозволяють це робити.
На правій ніжці у Софійки видно маленький золотий ланцюжок з хрестиком.
- Ось з цим оберегом моя дівчинка й поїхала у Київ лікувати своє серденько, - каже Марина. – Можете уявити, що у цей час робилося з моїм серцем! Воно, здається, на шматки рвалося…