Софійка народилася з половинкою серця

- Нас ще у Вінниці попередили, що в Україні поки що зробили тільки дві такі операції, - каже мати Софійки Марина Борух. - На жаль, обидві закінчилися безрезультатно, у першому випадку дитина померла на четвертий день після операції, у другому – на восьмий, Але ми все одно погодилися. Хоча нас і відмовляли. Казали, тільки даром гроші витратите. Навіть у Києві лікарі прямо казали, що для них – це черговий експеримент. Але ж для нас – шанс…
Остаточне рішення щодо того оперувати дитину чи ні, приймала бабуся.
- Дві операції буди невдалі, а наша буде вдала! Свекруха сказала це так переконливо, як відрубала, - продовжує розповідь Марина. - На радість усім нам, слова її справдилися. Дай Боже їй довгого віку. У Київ на операцію з Софійкою поїхала моя мама, бо я ще знаходилася на лікуванні після пологів… Так що обидві вони мені дуже допомогли у цій непростій ситуації. Доки житиму, дякуватиму їм за це.

Чорний голуб у вікні
У 21-річної Марини Борух із села Селище Тиврівського району це перша дитина. Незадовго до настання пологів у породіллі знизився артеріальний тиск. Жінку поклали у пологове відділення обласної лікарні ім.Пирогова. Там на 36-му тижні вагітності педіатр Галина Борисівна виявила підозри на шуми в серці майбутньої дитини.
- Мені пояснили, що підтвердження того, чи є вади в серці дитини, можна буде встановити тільки після її народження з допомогою апарату ультразвукових досліджень, - каже Марина. – Лікарка у даному випадку не помилилася.
Коли у породіллі почалися перейми, несподівано у вікно лікарняної палати заглянув чорний голуб.
- Пташка три рази постукала дзьобом у скло, - згадує молода мама. - Від цього аж моторошно стало. Я людина віруюча, тому знаю, що у таких випадках треба робити. Стільки ж разів прочитала «Отче наш». Але тривога в серці залишилася.
Софійка народилася дівчинкою, як кажуть, нівроку! Вагу мала 3,6 кілограма, зріст – 53 сантиметри. Однак через підозри на захворювання серця, новонароджену одразу поклали в реанімаційне відділення, вона постійно знаходилася під крапельницею. На другий день дитину доставили до обласної дитячої лікарні. Тільки там є апарат ультразвукових досліджень для новонароджених дітей. Лікар, який проводив дослідження, пояснив простою мовою, що серце в людини складається з двох шлуночків. А от у Софійки він тільки один – правий, а лівий – відсутній. Зрозуміло, ніхто не давав гарантії на порятунок дитини.

Охрестили в… реанімації
У той же день дівчинку відправили до Києва, в Інституту серцево-судинних захворювань ім.Амосова. Але перед тим дитинку охрестили.
- Священика привели в лікарню, - каже Марина. – Я не була там, бо сама ще лежала на лікарняному ліжку після пологів. Дякувати обом бабусям, це вони все організували. Священик охрещував мою кровинку в той час, коли вона була під крапельницею. Усе це відбувалося не просто у лікарні, а безпосередньо в реанімаційному відділенні. У таких складних випадках як у нас, лікарі дозволяють це робити.
На правій ніжці у Софійки видно маленький золотий ланцюжок з хрестиком.
- Ось з цим оберегом моя дівчинка й поїхала у Київ лікувати своє серденько, - каже Марина. – Можете уявити, що у цей час робилося з моїм серцем! Воно, здається, на шматки рвалося…

Дев'ять годин тривала операція
Оперували Софійку на восьмий день після народження. Протягом дев'яти годин тривала операція. Весь цей час за операційним столом був хірург Василь Карпенко, якому допомагали завідувач відділення хірургії вроджених вад серця Ярослав Труба, лікар-анестезіолог Сергій Бойко. А після операції медсестра на ім'я Альона три доби не відходила від пацієнтки. Увесь час була на телефонному зв'язку з лікарями.
Загалом дівчинка пробула в реанімаційному відділенні 21 день. А у лікарні Амосова Софійка - місяць і декілька днів.
- Я приємно вражена таким ставленням лікарів і медсестер цього відділення до моєї дитини й до мене, - каже пані Марина. – Розділити успіх лікарів приїхав міністр охорони здоров'я Зіновій Митник. Поцілував мене в лоба.
Міністр подарував Софійці великого білого медведика, а також набір одягу для новонароджених. Вочевидь дорогий, каже мати, бо тканина дуже приємна на дотик.
- Ви не уявляєте, яка це важлива подія для нашого Інституту, - сказав у розмові по телефону кореспонденту «RIA» завідувач відділення хірургії вроджених вад серця Ярослав Труба. - Отримали перший позитивний досвід. Це велика перемога у вітчизняній медицині, ми переступили цей поріг, і в подальшому зможемо успішно виконувати такі операції. У дитячому відділенні Інституту нараховується 11 сучасних апаратів для виконання таких операцій (кожен з них коштує 250 тисяч гривень). Цього вистачить, щоб без черги лікувати хворих на серцеві ваду малюків.
За словами лікаря, такі операції технічно складно виконувати. У випадку із Софійкою хірурги зробили так, що правий шлуночок тепер працює, як кажуть, за двох. Так спрямували кровоплин. Але на цьому лікування ще не закінчилося. Попереду на маленьку пацієнтку чекають ще два хірургічні втручання. Лікарі кажуть, що вони значно простіші. Вони потрібні, щоб у майбутньому пацієнтка почувалася найкращим чином.
На запитання, у яку суму обійшлася молодій матері така складна операція, Марина відповіла, що все це зроблено за кошти держави. До того ж, міністр охорони здоров'я запевнив, що наступні операції також для матері будуть безкоштовні.

За життя маленької вінничанки навіть у Москві молилися
- Я дуже хотіла хлопчика, - усміхається молода мама. – Але сталося так, як того бажала дружка на весіллі, моя близька подруга Людмила. Вона, коли говорила тост, побажала при всіх гостях, щоб у нас знайшлася дівчинка. Задля цього навіть віддала всі гроші, які мала тоді з собою. Спочатку передала весільному старості п'ятдесят гривень. А той подумав, та й каже: «Ні, цих грошей на дівчинку не хватить, давай ще!" Тоді Людмила дістала ще одну купюру у сто гривень, після чого показала порожній гаманець.
Нині Людмила працює у Москві.
- Я по телефону просила її, щоб молилася за Софійку, - каже Марина. – Тож Люда ходила у храм, і не раз, молилася за дівчину.
Ім'я дівчинці дала Марина.
- Іншого імені я не хотіла, - каже молода мама. – Софія означає мудрість, розум. Софія – мати Віри, Надії й Любові. А ще мені дуже подобалася щира обстановка в одній сім'ї, в якій була дівчинка на ім'я Софія. Вони так дружно жили, як пара голубів. Собі такого захотілося…
Незважаючи на молодий вік, Марина уже здобула вищу освіту. Заочно навчалася у Вінницькому філіалі Тернопільської академії народного господарства. За фахом економіст. Дуже любить музику. Навчалася у музичній школі. Співає у церковному хорі у храмі свого села. У ліжечку її донечки біля узголів'я три маленькі іконки. Одна з них – всемилостивішої святої. За словами матері, до неї моляться, коли хворіють діти, за їх швидше одужання.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.