Сфера послуг повністю переходить на державну мову. Пояснюємо, що це означає

Фото: Уніан

Відтепер обслуговування в магазинах, ресторанах, банках, аптеках, таксі тощо має здійснюватися виключно українською. Інформація на товарах може дублюватися іншими мовами. А обслуговувати не українською можна лише у випадках, коли про це проситимуть самі клієнти і коли обрана ними мова буде прийнятною для обох сторін. 

— На практиці дія цього закону зобов'язує використовувати державну мову в усіх публічних аспектах. При цьому, ці вимоги запроваджуються й до послуг, що надаватимуть через інтернет, — пояснює юрист Ростислав Небельський. — Дія закону не виключає застосування інших мов, проте лише за проханням споживача, якщо мова йде про обслуговування. Щодо відображення інформації про товари та послуги, то обсяг інформації, наданої іншими мовами, не повинен перевищувати обсяг інформації, викладений державною.

Для контролю нововведень створили спеціальну структуру на чолі із Уповноваженим із захисту державної мови, себто мовним омбудсменом. Від липня 2020 року цю структуру очолює Тарас Кремінь. 

За його словами, у перші дні від моменту набуття чинності статті закону, в його офісі ніхто не розраховує на те, що в усій країні одночасно перейдуть на державну мову. 

У першу чергу, каже Тарас Кремінь, мовний закон та офіс мовного омбудсмена створили, аби захистити права українців на отримання інформації про товари і послуги державною мовою. 

За порушення нових норм закону відтепер зможуть притягнути до відповідальності, зокрема матеріальної. Наприклад, сьогодні касирка одного з вінницьких супермаркетів обслуговувала автора цього тексту російською. Облуговували російською й у кількох службах таксі: спочатку увімкнулося голосове привітання, а потім самі диспетчерки говорили цією мовою. 

Крім того, операторка Вінницької державної податкової інспекції також звернулася до нас російською, повідомивши, що: «Номер занят». Вже від 16 січня за усі ці ситуації передбачене покарання.

У разі виникнення подібних ситуацій, юристка Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Вікторія Білобородова радить спробувати владнати ситуацію на місці, попросивши перейти на українську. 

Якщо вам відмовили у цьому, звернутися до керівництва установи, що в ній ви знаходитесь, або ж зателефонувати на гарячу лінію. У разі, якщо й це не змінить ситуацію, а ви й надалі хочете захистити свої права, юристи, з якими ми спілкувалися радить звертатися до мовного омбудсмена. 

— Цілком імовірно, що формальне порушення закону може мати своїм підґрунтям елементарне незнання чи забудькуватість, — говорить Ростислав Небельський. — Якщо ж очевидним буде умисне ігнорування вимог закону, я б радив постаратися зафіксувати спілкування за відео, або аудіо, щоб мати доказ такої розмови та усі матеріали направити Уповноваженому із захисту державної мови або його представнику.

— У мовного омбудсмена та його офісу є певні повноваження. Наприклад, Уповноважений має право отримувати будь-які документи, відвідувати не лише органи підприємницької діяльності, але й органи державної влади та місцевого самоврядування. Він також має право складати на них відповідні протоколи, — пояснює Вікторія Білобородова.

В офісі мовного омбудсмена вашу скаргу зобов'язані розглянути і відреагувати на неї. Далі винуватці отримують попередження і 30 днів на те, щоб усунути порушення. За повторне порушення впродовж року настає матеріальна відповідальність у вигляді штрафу: від 5100 до 6800 гривень.

Дехто вважає, що слідкувати за дотриманням закону в регіонах має Держпродспоживслужба. У головному управлінні відомства цю інформацію нам спростували. 

— Ми контролюємо дотримання цього закону виключно в межах маркування, тобто інформації про продукцію, яка наноситься на товар. Ми не можемо притягувати до відповідальності, якщо, наприклад, офіціант говоритиме російською. А ось, якщо меню в закладі, де він працює буде складено російською чи будь-якою іншою іноземною мовою, тоді ми можемо втрутитись, — говорить Вікторія Білобородова. — Якщо ви приходите в супермаркет і бачите маркування іншою мовою, це прирівнюється до відсутності маркування і є порушенням. У такому разі зверніться до керівництва закладу, а якщо реакції не буде, тоді звертайтесь до нас. 

Це стосується також цінників, інструкцій, технічних характеристик, квитків тощо.

Водночас в офісі Тараса Креміня пояснили, що слідкувати за дотриманням закону будуть передусім самі споживачі, а не омбудсмен. Там же опублікували пам'ятку, як діяти у разі порушення права громадян на обслуговування українською. 

Публікуємо її нижче:

Як діяти, якщо ваше право на отримання інформації чи послуг державною мовою порушене:

• Спробувати владнати ситуацію на місці та попросити працівника обслуговувати вас державною мовою.
   
• У разі відмови працівника, звернутись до керівництва закладу або на гарячу лінію установи: торговельної мережі, АЗС, аптеки тощо.
   
• У разі відмови або не забезпечення надання інформації (послуг) державною мовою необхідно зафіксувати факт відмови (за допомогою аудіо-, відео, письмового підтвердження очевидців тощо) та дані суб'єкта господарювання (назву, місцезнаходження, контакти суб'єкта).
   
• Подати скаргу до Уповноваженого на поштову адресу 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, електронну скриньку [email protected] або заповнити відповідну форму на сайті Уповноваженого www.mova-ombudsman.gov.ua.
   
• У скарзі обов’язково має бути зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання особи, викладено суть скарги, який саме суб'єкт/працівник суб'єкта, коли, за якою адресою, яким чином порушив право скаржника. Рекомендуємо також додати докази на підтвердження.
   
• Письмова скарга повинна бути підписана заявником із зазначенням дати. В електронній скарзі також необхідно вказати електронну поштову адресу, на яку заявникові може бути надіслана відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.  Застосування підпису під час надсилання електронного звернення не вимагається. 
   
• Скарги подаються Уповноваженому протягом шести місяців з дня виявлення заявником порушення.

Читайте також:

«Спрацювало сарафанне радіо». Історія вінничанок про відкриття власної справи на карантині

Історія подружжя, яке створило притулок для приречених на забій корів

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google