Пропонують повернути понтонний міст до острова Кемпа. Як вам така ідея?

Через понтонний міст вінничани прямували в парк на острові. У минулому тут були танцювальні та спортмайданчики, кафе, ресторан, кінотеатр та багато іншого

• Через будівництво фонтану «Рошен» острів Кемпа відділили від набережної — до 2010-го тут була понтонна переправа. Це був єдиний шлях, як потрапити на острів пішки.
• Повернути міст на місце пропонують двоє громадських активістів, які вважають, що для таких цілей можна викупити списані армійські понтони.

Громадські активісти Валерій Козяк і Валерій Степанюк, які раніше говорили про потребу повернути пам’ятник Шевченку, розповіли про ще одну пропозицію, що варто змінити у Вінниці. А саме повернути понтонний міст на острів Кемпа, щоб вінничани мали ще одну якісну зону відпочинку.

Парк перетворили на стихійний смітник

Переказувати всю відому історію Кемпи тут не будемо (робили це в окремому матеріалі). Згадаємо лише те, що свого часу тут вирувало життя. У 1970-80-х тут проводили фестиваль естрадної пісні «Зорі над Бугом».

Місцевість була цілком облаштована як для спокійного, так і активного відпочинку: діяла водна станція, був пляж; а ще тут працювали кінозал, ресторан, бар, спортивні та танцювальні майданчики.

Вінничани діставалися до острова по понтонній переправі, яка прямувала від місця, де нині набережна «Рошен». Якраз через реконструкцію набережної і будівництво річкового фонтану понтон прибрали. А після відкриття у 2011 році головної «родзинки» Вінниці понтонний міст на місце не повернули.

Нині ж це захаращена місцевість, де, попри відсутність зв’язку із суходолом, влаштували стихійний смітник.

«Можна пошукати списані понтони»

— Це ж дар природи на воді. Чому його не використовують на благо вінничан? Щоб люди гуляли там, оздоровлювалися, — каже член громадського комітету «Слов’янка» Валерій Степанюк.

Чоловік пропонує відновити понтонну переправу та з’єднати набережну з островом, як це було раніше.

Питаю, а де той понтонний міст взяти?

— Я пропоную через Інтернет знайти старі списані військові понтонні мости. Які можуть на плаву розводитися. Так от їх можна за копійки придбати, підремонтувати, пофарбувати та встановити. А щоб вночі ніхто не шлявся по острову, то міст можна розводити. Ось і все питання вирішене, — відповів Степанюк.

Валерій Козяк, член обласного осередку ГО «Захист дітей війни», додав, що паралельно монтажу переправи на острові треба навести лад: почистити дерева, прибрати сміття, відновити доріжки.

— А як же фонтан «Рошен»? Якщо міст поставити там, де він був, то це буде поряд з річковим фонтаном, — питає журналіст.

— Він не заважатиме. Фонтан окремо, міст окремо. Відстань між ними буде орієнтовно 30 метрів, — відповів Валерій Степанюк.

— Більш того, той персонал, що вже обслуговує фонтан, зможе займатися і понтонним мостом. Приміром, розводити його увечері, щоб на острів шпана не заходила, — додав Козяк.

Які плани у влади на цей острів

Активісти розказують, що перед тим, як звернутися до преси, намагалися своїми силами змусити владу до дій. Навіть судилися із мерією за те, що посадовці викрали понтонний міст, комунальну власність громади Вінниці.

— У 2015-му справу закрили за відсутністю складу злочину. То я пропонував слідчій, яка вела цю справу, прийти на набережну, подивитися на те, як діє понтонний міст та пообіцяв, що вклонюся їй. Але ж ні. Міська влада натомість пообіцяла, що колись зробить поромну переправу на Кемпу. Навіщо? Якщо понтонний міст — це дешевше і простіше, — каже Валерій Козяк.

До початку повномасштабної війни, у мерії був амбітний план на розбудову безперервної набережної Південного Бугу. Її назвали «Алея 12,7», де цифри значать довжину майбутньої набережної в кілометрах.

Острів Кемпа повинен стати складовою цього проєкту. За пропозицією архітекторів, посадовців, урбаністів цю місцину мали з’єднати із набережною у трьох місцях — неподалік від фонтану «Рошен», з боку «Авангарду» та поблизу фабрики «Рошен».

«Пішохідні містки дозволяють включити острів у мережу громадських просторів біля води та створити новий пішохідний зв’язок набережних з історичним центром», — вважають дослідники.

На їх будівництво, за розрахунками у 2020 році, потрібно було 15,3 мільйона гривень. Цей етап «Алеї 12,7» пропонували реалізувати у 2027-2028 роках. Але як знаємо, спочатку ковід, а потім повномасштабна війна суттєво внесли корективи у те, на що треба витрачати бюджет Вінниці.

Читайте також:

У Вінниці на Юності будують автомийку серед приватних будинків

Мерія Вінниці купує пікапи для ЗСУ — готові заплатити по $34 тисячі за кожне авто

Понад 80 мільйонів гривень готові витратити на ремонт дороги за межами Вінниці

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.