На час карантину дітей з інтернатів повернули у родини. Які наслідки мало це рішення?

У Вінницькій області 21 інтернатний заклад, де навчається та проживає 2 120 дітей. На час карантину в інтернатах залишилось жити лише 102 дитини, всіх інших — повернули у родини. За словами волонтерів, які опікуються цими закладами, більшість дітей потрапили в інтернати після насильства з боку батьків, неспроможність останніх забезпечити їх їжею та нормальними умовами догляду і проживання. Відповідно, вдома на цих дітей ніхто не чекав. «Деякі дітки живуть практично в хліву, де руйнується стеля. У таких родинах навіть на день не можна залишити дитину», — говорить громадська активістка Галина Чижова. 

Для того, аби розібратися в ситуації, ми звернулися до Мінсоцполітики, місцевих органів влади, громадських організацій, соціальних служб та волонтерів.

«Вдома, більшість з них, як бур'ян при дорозі»

Вінницька волонтерка Діана Мороз, яка понад десять років їздить у інтернати області, розповідає, що ситуація з вихованцями цих закладів під час карантину критична. 

— Це досить двояка ситуація, бо з однієї сторони у будь-якому випадку ізоляції не можливо було б дотримуватися. Навіть, якби діти залишились на території закладу, то персонал все рівно ходив би додому. Але все-таки, якби діти залишились жити в інтернатах. було б краще. Там принаймні вони були б під контролем і не голодні, — говорить волонтерка. — Вдома, більшість з них, як бур'ян при дорозі. Адже майже всі батьки, які відправляють дітей в інтернати — неблагополучні люди або ті, які не мають коштів годувати своїх дітей. Якщо ці батьки не навідувались до діток в інтернати роками, то можете уявити, як вони їх були «раді» бачити під час карантину. 

За словами Діани, найгірше, що можна було зробити — відправити дітей на такий довгий час до батьків і не слідкувати за тим, що з ними відбувається. Волонтерка вважає, краще було б забезпечити інтернати, як дитбудинки, масками та антисептиками, і ввести карантин. 

— Зараз багато дітей потрапили до батьків, які їх били чи зовсім не доглядали, — продовжує жінка. — І ані соцслужби, ані держава, ані дирекція інтернатів це не контролює. Зазвичай, вихованці наших інтернатів літо проводили у спеціальних таборах, але цьогоріч через пандемію їх теж відмінили. Про дистанційне навчання й мови йти не може, бо у багатьох родинах навіть телефонів немає. 

Інформацію про те, що частина дітей немає технічних засобів для закінчення навчального року, не підтвердив виконуючий обов’язки директора департаменту освіти і науки Вінницької ОДА Володимир Буняк. Чиновник каже, що діти з інтернатів завершили навчальний рік так само, як і всі інші. За його словами, кожен заклад самостійно виходив з цієї ситуації, використовуючи різні методи дистанційного навчання. 

Про те, чи в безпеці діти в родинах Володимир Буняк відповісти не може. Каже, це не їхня відповідальність. Стежити за цим мають органи місцевого самоврядування, голови сіл. Натомість говорить, що в інтернатах, де залишились діти, їм щодня міряють температуру та дотримуються всіх інших санітарних норм. 

Інша волонтерка Світлана Балик, яка до карантину навідувала дітей у Немирівському інтернаті, говорить, що ніхто не звертав увагу на те, чи родини, у які повернули дітей, мають змогу хоча б прогодувати їх. Ми зателефонували у цей інтернат, де отримали відповідь, що вони діяли згідно з розпорядженням департаменту освіти. Наразі в їхньому закладі залишилось п’ятеро дітей-сиріт, а всіх інших відправили додому, де їх чекали батьки і нормальні умови. Ще у кількох обласних школах-інтернатах слухавку підіймали секретарки і відмовились будь-що коментувати чи з’єднувати з керівництвом. 

«Забезпечено контроль за ризиками для життя і здоров’я дитини»

Голова ГО «Захист прав дитини» Галина Чижова під час карантину відвідує десятки сімей, де живуть діти з інтернатів. Каже, що, спілкуючись з колегами з різних міст, зрозуміла, що ситуація у всій країні однакова. 

— Директорів інтернатів змусили розвозити усіх дітей по домівках. Батьки за всіма дітками не приїхали: у когось грошей не було, хтось був «не в стані», — говорить Галина Чижова. — Я знаю лише кілька родин, де дітей з інтернатів справді чекали і мали змогу їх забезпечити всім необхідним. Всі інші діти у брудній одежі, може бути одне ліжко на чотирьох діток. Чому в Уряді ніхто не подумав про те у яких умовах будуть жити діти?

За словами Галини, немає жодного документу, в якому йдеться, що потрібно вести контроль за дітьми. Лише зараз, після усвідомлення критичності ситуації, у Мінсоцполітики починають вирішувати це питання. Жінка каже, забирати дітей з інтернатів було неправильним рішенням, і воно становить небезпеку для вихованців цих закладів. 

Ми відправили офіційний запит з переліком запитань до Міністерства соціальної політики. У відповіді заступника керівника відомства Бориса Лебедцова йдеться, що дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, швидко виявляють представники служб у справах дітей, фахівці з соціальної роботи.

«У разі отримання повідомлень про факти або ризики загрози життю та здоров’ю дитини чи домашнього насильства у сім’ї має завітати поліція та медичні працівники», — зазначає Борис Лебедцов. 

Втім, вінницькі представники служби у справах дітей повідомили, що вони не опікуються школами-інтернатами, кажуть, останні контролюються департаментом освіти. 

У Міністерстві пояснюють, що у кожній області має здійснюватися моніторинг щодо ситуації в сім’ях. Зокрема, надані інтернатами списки дітей, мають бути проаналізовані, щоб визначити сім’ї, в яких існує найбільш ймовірний ризик неналежного утримання дітей. У випадку необхідності, мають залучатися представники охорони здоров’я та поліція. 

«Є перелік термінових заходів, які треба зробити»

Занепокоєння ситуацією з поверненням дітей висловила й міжнародна організація, яка захищає права дітей «ЮНІСЕФ». В організації пояснюють, що для забезпечення захисту прав дітей, необхідно було обговорювати прийняте рішення на різних рівнях, а також підготувати як сім'ї, так і дітей до їх возз'єднання.

— Є цілий перелік термінових заходів, які треба зробити як на національному, так і на місцевому рівнях. На сьогодні критично необхідно провести якісний моніторинг стану цих дітей та сімей, в яких вони утримуються. Обов'язково оцінити рівень «кризовості і уразливості» кожної сім'ї, — говорять в «ЮНІСЕФ». — Далі потрібно провести оцінку індивідуальних потреб дитини, особливо, дітей з інвалідністю і забезпечити цих дітей усіма необхідними послугами на рівні тієї громади, де дитина живе з сім'єю. Це завдання в першу чергу для місцевого самоврядування. 

На національному рівні, вважають в організації, залишається відкритим питання в кількості соціальних працівників та їх професіоналізмі. В ситуації, що склалася, важливим є збільшення кількості соцпрацівників, які б змогли виконати оцінку і супровід дітей. 

 — Найважливішим завданням є недопущення повторного повернення цих дітей в інтернати, що, за нашими прогнозами, цілком можливо після 1 вересня. У цьому контексті ми бачимо необхідність в активній роботі над створенням і підтримкою, наприклад, прийомних родин, — говорять в організації. 

Вилучення з сім’ї — крайній варіант

У 2017 році в Україні почали впроваджувати реформу інтернатів. Її кінцева мета — ліквідувати інтернати у звичному розумінні, тобто заклади, де живуть сотні дітей. Часто діти там перебувають через те, що сім’я не справляється з вихованням дитини фізично — і в таких випадках, згідно з реформою, держава має допомогти родині. До 2026 року кількість дітей в інтернатах має зменшитися втричі. Натомість держава має сконцентруватися на дитбудинках сімейного типу та патронатних родинах.

Як пояснює заступник міністра соціальної політики Борис Лебедцов, здійснення реформування закладів інституційного догляду та виховання дітей є одним із пріоритетних напрямів державної соціальної політики.

«За два роки реформи ліквідовано 20 закладів інституційного догляду та виховання, ще 37 реформовано у денні або стаціонарні заклади. При цьому на 9% зменшилась кількість закладів, підпорядкованих Міністерству освіти і науки, і на 13% — дитячих будинків-інтернатів системи Мінсоцполітики», — зазначає Лебедцов. 

Також, за його словами, зменшилась кількості дітей, які перебувають у закладах цілодобово, в середньому на 13%. Як каже Борис Лебедцов, запорукою успішної реформи інтернатів для дітей є затвердження Урядом Плану заходів з реалізації другого етапу Національної стратегії реформування на 2017 – 2026 роки та показників ефективності його реалізації.

Цей текст написаний в рамках проєкту Coronavirus Survival Kit for Media від Media Development Foundation. Проект реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Читайте також:

«Кому ви такі, крім одне одного, потрібні». Життя закоханої пари, що пересувається на візках

Чи скасують ЗНО цього літа? Пробне вже перенесли в онлайн
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.