«Куди не глянеш, скрізь повзає волохата бридота»

Замість того, щоб роз’яснити людям, яку загрозу становлять нові шкідники і як з ними боротися, журналістів звинувачують у тому, що вони шукають смажені факти, аби лякати читачів.
Більше, ніж жуків на городі
- У нашому селі дерева стоять голі, все листя гусінь з’їла, тепер доїдає листя малини, - про це в редакцію RIA повідомили жителі села Клебань, що в Тульчинському районі.
Вчителька-пенсіонерка розповіла, що бачила навіть, як ненаситна гусінь гризе листя подорожника.
- Горіхи стоять голі, згризли листя яблунь, плоди яблук гусінь теж точить, - каже жінка. – Цю волохату нечисть можна побачити скрізь. На городі її більше, ніж жуків. По стінах хати повзає. І в хаті її теж вистачає. Як попаде на руку, здається аж обпікає шкіру. Спасу нема від цієї напасті.
Вінничанин Володимир, який родом з цього села, розповів, що їздив у вихідні допомагати рідним копати картоплю.
- Привіз звідти у свою міську квартиру ту саму гусінь, - каже чоловік. – Десь заповзла в одяг і приїхала разом зі мною.
Володимира здивувало те, що гусінь заривається в землю.
- Коли копав картоплю, сам у цьому переконався, - продовжує чоловік. – Я виріс у селі, але не пригадую такого. Картина не дуже приємна – куди не глянеш, скрізь повзають ці бридкі волохаті створіння. До того ж, пересуваються швидко-швидко. Їх довжина чотири-п'ять сантиметрів. Товстенькі такі. Колір якийсь зеленкувато-коричневий.
Люди не знають, що воно таке. Тому кожен рятується, як вважає за потрібне.
Хімію "від шкідників" розмели
В одній хаті господарі мали розсіл із минулорічних огірків. Полили ним шкідників. Кислота через деякий час справді роз’їла волохатих. А ось отрута, якою кропили колорадських жуків, не допомогла.
- У магазині скупили всі препарати для боротьби з шкідниками, - каже сільський землевпорядник Григорій Кушнір. – Не в Клебані, бо у нас таке не продають. В Тульчин їздять. Експериментують кожен на свій розум. Я знаю, що трохи допомагали такі хімічні препарати як Бі-58 та імурел.
- Ми попереджали людей, що цей шкідник - білий американський метелик, - каже секретар сільради Любов Фотіївна. – Треба було спалювати його гнізда. Дехто так і робив. Бо це обов’язок кожного, де виявлено такого шкідника. Брали тичку, робили факел і підносили до верхівки дерева. Інакше звідти його не зняти. Казали також, щоб ламали гілляки і вже тоді на землі знищували гусінь.
- Палити не можна було, - висловлює свою думку Григорій Кушнір. – Бо в село приїжджали пожежники і всіх попередили, що будуть штрафувати за розведення вогню. Спалах появи гусені припав на жаркі дні. Пожежники дали повідомлення в районній газеті про заборону розводити вогонь. Тому мало хто запалював факели. Фактично у більшості так ця гусінь і залишилася на деревах. Коли вона вже появилася, нічим її не доконаєш.
Останній раз така критична ситуація з білим американським метеликом була в Клебані сім років тому. Тепер знову повторилося те саме.
- Мабуть, ця біда у нас прижилася надовго, - каже Григорій Кушнір. – Що дивно, метеликів нібито не так вже й багато літало. А гусені було, як саранчі…
Треба ногами затоптувати
- Не бачу в цьому проблеми, - так зреагував на інформацію журналіста про ситуацію в Клебані чиновник Державної інспекції з карантину рослин у Вінницькій області. – Люди добре знають, що це білий американський метелик. Його гнізда треба спалювати, а гусінь затоптувати ногами.
За словами співрозмовника, з району йому не повідомляли про ситуацію в Клебані. Тим часом у Тульчинській районній газеті ще 10 серпня було вміщене повідомлення такого змісту (цитуємо):
«В нашому районі запроваджено особливий карантинний режим, здійснюється комплекс заходів, спрямованих на знищення вогнищ американського білого метелика. Погодно-кліматичні умови сприяють розмноженню цього шкідника. В попередні роки найбільше були уражені території придорожніх смуг: Тульчин-Шпиків; Тульчин-Клебань-Богданівка-Білоусівка; Тульчин-Холодівка; села – Клебань, Кинашів, Холодівка, місто Тульчин та інші. Основним методом боротьби є механічний. Потрібно знімати гнізда шкідника з дерев або спалювати на деревах ті, що не можна дістати. Для цього використовувати факели. Відповідальність за знищення білого американського метелика покладається на власників присадибних ділянок, а на підприємствах – на керівників, обабіч шосейних та залізничних доріг – на керівників дорожніх та залізничних служб».
Це не редакційна стаття, а фрагмент з рішення постійної комісії районної ради з питань агропромислового комплексу, охорони природи, регулювання земельних ресурсів. Цей документ має назву «Про боротьбу з карантинними організмами в Тульчинському районі».
Є в ньому ще один пункт. «Рослинна продукція, яка вивозиться із зон особливого карантину, повинна супроводжуватися карантинними сертифікатами, що видаються Державною інспекцією з карантину рослин. До речі, ареал поширення білого американського метелика – південні райони області. Кажуть, далі Немирівського району ця пошесть не поширюється. Поки що…

Каракурти поллють на вінничан, терміти на... пластик