До першого причастя готують кілька років

> Ісус на тайній вечері розломив хліб, дав учням-апостолам і сказав: «Беріть, їжте – це моє тіло», а потім дав чашу з вином і промовив: «Беріть, пийте - це моя кров». На другий день Він помер, та найважливіше залишив своїм учням.
- Як у родині є щось цінне, що передається з покоління в покоління, і сім’я береже цей скарб, так і церква береже цей скарб – причастя, - пояснює брат Андрій.
За його словами, причастя можуть приймати люди, які духовно готові до цього кроку та можуть осмислили всю його важливість. Спочатку причастя приймали під час хрещення, але до цього мали два-три роки готуватися до події. Зараз же, з огляду на те, що дітей хрестять у віці немовлят, перше причастя відбувається значно пізніше. Перед ним обов’язкове приготування, яке триває два-три роки. У католицькій церкві дітей причащають, коли ті розуміють різницю між звичайним хлібом і святим причастям. Зазвичай це трапляється після семирічного віку.
- Обов’язок церкви – слідкувати за тим, щоб люди гідно приймали причастя. Коли хтось не розуміє цього, не має права приймати його. Якщо ж людина не має важкого гріха, сповідалась, причастя можна приймати навіть щодня, - пояснює брат Андрій.
У католицькій традиції хліб для причастя – обов’язково прісний, це пшеничне борошно та вода. Раніше його пекли в монастирях, тепер цим займаються фірми, які мають спеціальний церковний сертифікат. Але, все одно навіть спеціально випечений хліб - це просто хліб, ні з того ні з сього він не стане причастям. Тільки під час Божої служби Бог через слова священика перетворює хліб і вино на тіло і кров Господню.
- Справжнє тіло та кров Ісуса Христа. Не символ, не знак, а справжнє тіло, - наголошує брат Андрій. - Залишається смак і вигляд хліба та вина, але субстанція, суть змінюється. Хліб стає тілом, а вино – кров’ю. Заміна відбувається в будь-якому випадку. Присутність Христа в святому причасті є незалежно від віри. Більше того, воно навіть не залежить від віри священика. Якщо людина, не готова до цього, прийме причастя, воно все одно має силу, але не може діяти, оскільки людина не розуміє, яку благодать вона прийняла. Це можна порівняти з чудовим подарунком, який ви узяли, але не вмієте ним користуватись.

Неоххідно стежити за тим, щоб під час причащання не зронити навіть малу частку Святого Причастя

Ми запитали у вінничан:
Чи причащаєтеся ви і чому?

Юрій (25), підприємець:
- Я навіть не знаю, що це таке…
Олег (50), директор спортивної школи:
- Я зовсім не причащаюся, я безгрішний…
Лідія (26), лікарка:
- Я ходжу у греко-католицьку церкву, причащаюся по мірі необхідності. У нашій церкві до причастя можливо прийти протягом місяця після сповіді.
Владик (12), школяр:
- Я ходжу причащатися для того, щоб очистити власну душу від повсякденних неполадок. Щоб не було нещасливих випадків і всього подібного. Причащаюся я разом із батьками - два рази на місяць.
Рита (60), пенсіонерка:
- Я невіруюча. Але інші, коли вони сповідаються та причащаються, знову грішать, то для чого ж потрібне причастя?
Степан Петрович (73), пенсіонер:
- Я цим не займаюся, і це мене не стосується. Це вільний вибір кожного, але я його не схвалюю. Як раніше був, так і залишаюся атеїстом.

Найтершим православним таїнством є хрещення

Сім Таїнств християнства
Таїнства християнської церкви - це спеціальні обряди, через які таємно та невидимо людині передається благодать Святого Духа. За словами священика Володимира Пустова, нараховується сім Таїнств: Хрещення, Миропомазання, Покаяння, Причастя, або Євхаристія, Шлюб, Священство та Єлеосвячення, або Соборування.
- Хрещення є свого роду дверима до Церкви, - пояснює отець Володимир. - Адже лише хрещена людина може користуватись іншими Таїнствами. Під час хрещення людина очищається від первородного гріха, а також від усіх гріхів, які вона скоїла до хрещення.
За словами священика, після самого хрещення відбувається ще одне Таїнство – Миропомазання. Під час нього віруючим подаються дари Святого Духа, які у майбутньому будуть укріпляти його в християнському житті. З самого початку Таїнство здійснювалося через покладання рук, але в кінці першого сторіччя почало проводитися саме через помазання різних частин тіла. Таким чином освячується вся людина, як її плоть, так і душа.
Під час покаяння, або ж сповіді, віруючий сповідує свої гріхи Богу у присутності священика та отримує через нього прощення гріхів від Самого Бога. 
Під час причастя, або євхаристії, люди під виглядом хліба та вина вкушають Святе Тіло і Кров Господню і через це таїнство об’єднуються з Ним.
Шлюб – це Таїнство, у якому при добровільній обіцянці взаємної вірності один одному нареченого та нареченої благословляється їх шлюб.
У Таїнстві Священства обраний чоловік через архієрейське рукопокладення отримує благодать Святого Духа для священного служіння Церкві.
Під час соборування відбувається помазання хворої людини освяченим єлеєм, завдяки чому на людину накликається благодать Господня для зцілення від тілесних та душевних хвороб та відпущення забутих без лихого умислу гріхів. 

Перед причастям не можна навіть пити
Шлях до благодаті 

---

Подібно до води, яка очищає тіло, таїнства покаяння та причастя очищають душу людини

---

 

Таїнство Святого Причастя називають “Таїнством таїнств”, бо воно має головне значення в житті Церкви і кожного християнина, є серцевиною та фундаментом Церкви, без чого неможливе її існування. Це Таїнство було встановлене самим Ісусом Христом на Тайній вечері.
До причастя ж ні в якому разі не можна приступати без покаяння, у якому віруючий розповідає священику про свої гріхи та щиро кається в них. Існують тільки певні винятки, коли можна приступати до причастя без сповіді. Вони стосуються дітей віком до восьми років і тяжкохворих.
Як розповідає отець Володимир Пустов, щоб причаститися, необхідно виконати певні умови та належно підготуватися. Обов’язково потрібно пройти так званий період говіння, що триває від одного до трьох днів. У цей час потрібно дотримуватися суворого посту, який стосується обмежень у їжі та утримання від шлюбних стосунків.
- Віруючий православний повинен вигнати зі свого серця злість, гнів, заздрощі, решту скверни, - каже отець Володимир, - та щиро покаятись у своїх гріхах. Напередодні причастя, яке здійснюється під час літургії, треба обов’язково бути на вечірньому богослужінні, прочитати цикл молитов до Святого Причастя.
Крім того, з вечора перед причастям бажано утримуватися від їжі, а з опівночі категорично забороняється і пити, неприпустима навіть крапля води.
Причащатися бажано кілька разів на рік. І бажано це робити під час посту, щоб людина могла з очищеною душею зустріти Великдень, Різдво Христове та інші свята. Церква не завжди дає Святе Причастя. Це стосується осіб, які не є православними, відлучених від Церкви.
- Звичайно, священика можна обдурити, не сказати йому про всі гріхи, особливо важкі, смертні гріхи, однак їх неможливо приховати від Господа, Котрий не надасть такій людині через Святе Причастя своєї благодаті. Крім того, прихований умисно гріх є подвійним гріхом, - пояснив отець Володимир.
 

Над темою працювали: Наталія ПІСКУНІЧЕВА, Марина ЩЕРБАЦЬКА

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.