Брат і сестричка, які вижили в аварії, не можуть зустрітися: Іванко в лікарні, Іванка в дитбудинку

Іванко й Іванка у бабусиній хаті напередодні страшного ДТП. Дівчинка пмятає, як сталася аварія. Так каже її батько

Нині діти у різних закладах. Перед Новим роком RIA вирішила  зробити подарунок для братика й сестрички  — організувати для них зустріч. Шкода, але нам це не вдалося. І ось чому.

Ви не можете втручатися у життя чужих дітей. Це порушення їхніх прав. Таке суворо заборонено законом. Схожі відповіді чули від тих, до кого зверталися, щоб дізнатися про стан здоров’я братика й сестрички і можливість організувати їхню зустріч. При цьому нас застерігали від оприлюднення даних про маленьких постраждалих. Не маємо права. Такий закон.

Натомість одна із співрозмовниць, знайома покійної бабусі дітей, під час нашої розмови розплакалася.

—Як зараз бачу, як Ваня обіймає Іванку, — каже жінка, просить не називати її. — Хлопчик так пригортав її до себе малими рученятами!..  Тулилися голівками одне о одного, як ті голубенята. Ваня ходив у перший клас, Іванка у дитячий садок. Як тільки хтось з них заходив з дороги на подвір’я, інший бігом летів назустріч. І вже обіймалися, казали, що сильно-сильно люблять одне одного. Вони дуже прив’язані одне до одного.

Жінка робить паузу в розмові. «Вибачайте, розклеїлася, — продовжує, схлипуючи. — Уявила цю картину, яку бачила не раз, сльози почали душити. Шкода їх!»

Не мають нині такої радості зустрічі ці двоє маленьких сердець. Волонтери сказали, що  принесуть на свято солодощі, іграшки. Передадуть через медиків. Але обійняти одне одного дітки не зможуть.

 Потрібен дозвіл, посвідчений нотаріусом

Ваня нині в обласній дитячій лікарні. Його сестричка у Спеціалізованому будинку дитини, точніше, в одній з його структур — реабілітаційному центрі. Про це RIA дізналася у Службі у справах дітей області. Керівник служби Тетяна Дорош у відпустці. Незважаючи на це, на прохання журналіста, доручила підлеглим з’ясувати місце перебування дітей.

 Головний лікар обласної дитячої лікарні Василь Паненко підтвердив, що хлопчик у їхньому закладі. Однак не може надати про нього будь-якої інформації. Каже, не має права.

—Батько пацієнта позбавлений батьківських прав, — пояснив пан Паненко. — Він під опікою Служби у справах дітей. Потрібен дозвіл. Але зверніть увагу, документ має посвідчити нотаріус. Після того зможемо з вами продовжити розмову. Що стосується дітей, з цим нині дуже строго.

Звернулися до волонтерки, яка одразу після аварії організувала збір коштів на лікування постраждалих дітей. Розповіли, що маємо намір організувати зустріч братика і сестрички. Просили допомогти в цьому. Хто з дітей не хоче дива на Новий рік? Відповідь здивувала:

—Допомогти можна без статті і хайпу, — написала волонтерка. — Паненка підтримую.

Окремо дописала ще одне речення: «І то був не наш задум, а ваш». Що саме хотіла сказати цими словами, так і не зрозуміли. Зате зрозуміли інше: намагання редакції організувати зустріч братика і сестрички для волонтерки це хайп. Тому вона підтримує головного лікаря. Втім, така зустріч поки що неможлива з іншої причини.

«Ти мій тато…»

Журналіст спілкувався з батьком дітей. Чоловік якраз добирався на роботу. Каже, працює вантажником-експедитором. Розповів, що з донечкою  бачиться частіше, ніж з сином. Щоправда, тільки через вікно. В середину приміщення не пропускають, бо карантин.

—Іванка має телефон, підходжу до вікна, набираю її номер і розмовляємо, — говорить чоловік. — буває, вона кладе телефон і показує ручками, як міцно мене обіймає. Повітряні поцілунки посилає. Така потішна дитина. Купую для неї те, що просить. Має подружку, то й для неї щось просить.

Користуватися телефоном батько навчив її у Києві під час перебування в лікарні Охматдит. Після аварії дітей доставили в реанімацію обласної дитячої лікарні. Потім дівчинку перевезли в Київ. Її братик був у набагато важчому стані. Його не дозволяли транспортувати.

За словами батька, Іванка дуже хоче бачити братика. Не раз запитує про нього. Він пояснює їй, що Ваня одужає і вони обов’язково зустрінуться. Тепер вона щоразу запитує, чи не одужав ще братик. Просить переказати, що скучає за ним. «Вона в мене розсуждає, як доросла», — додає співрозмовник.

—У Вані справи гірші, — каже чоловік. — До нього мене теж не пропускають. Але я бачився з ним. Коли? Десь тижнів два-три. Розмовляли через відчинені двері. Хлопчика підтримувала медсестра. Він погано говорить. Медсестра каже «Це твій тато», він також повторив: «Ти мій тато». Знає, що в нього є сестричка. Ці слова теж йому підказали. Дитина півтора місяці в комі перебувала. Його з того світу витягнули. Заново навчають всьому. Так що навіть при великому бажанні навряд чи можна зараз говорити про його зустріч з сестричкою.

Я запитав співрозмовника, чи знає справжня мама про те, що сталося з дітьми? «Знає, — каже він. — Все я їй розповів. Сказала, щоб сам з усім розбирався. І мачуха знає. Але та говорила, що переказала грошей на його лікування. Волонтери картку  повідомляли в Інтернеті. Чи так це було, не знаю».

Бабуся умовила не позбавляти прав на доньку

Непроста доля у цих діток. Батько Вані позбавлений батьківських прав. Щоправда, тільки на одну дитину — на хлопчика. На початку 2019-го пасажири електрички звернули увагу на маленького хлопчика з великими синцями під очима. Це були сліди від побоїв. Поруч з дитиною знаходилися чоловік і жінка. Небайдужі люди повідомили про це в поліцію. Як згодом з’ясувалося, чоловіком був батько Вані, а жінкою співмешканка чоловіка, мачуха дитини. Під час розслідування вона зізналася, що побила дитину. Її засудили на два роки. Зараз жінка відбуває покарання. Чоловіка позбавили батьківських прав.

Опікунство над хлопчиком взяла бабуся, мама чоловіка, позбавленого батьківських прав. Оформила офіційно.

—Його мали ще позбавити права і на доньку, — розповів RIA працівник  відділу у справах дітей сільської ОТГ, де проживали діти у бабусі. — Але бабуся умовила нашу службу не робити цього. Вона взяла всю відповідальність за їхнє виховання. Разом з нею і двома внуками проживав її цивільний чоловік. Дітки були доглянуті, хлопчик навчався у школі, дівчинка відвідувала дитячий садок. Дітей возили на відпочинок на море. Батько дітей навідувався вряди-годи. Більше спілкувався з ними по телефону. Він жив в іншому районі.

Співрозмовник каже, що будинок у них старий, ще глиняний. Але бабуся знайшла в селі значно кращу хату. Мали купувати. Навіть завдаток заплатили власникам будинку. Все було б у них добре, якби не та страшна аварія.

На запитання, хто і чому приймав рішення про розміщення дівчинки в реабілітаційний центр, працівник  відділу у справах дітей ОТГ говорить, що таким було їхнє рішення. «Ми сказали, що у ту глинобитну хату не дозволимо поселяти дівчинку після лікарні, — уточнює співрозмовник. — Постійно контролювали, в якому стані дитина, і як її доглядає батько, коли вони були в лікарні Охматдит.  Батько періодично надсилав нам на вайбер фото, відео дитини. Підтримували контакт з лікарями. Бувало, ті скаржилися на його поведінку, доводилося втручатися у справу. Врешті-решт, спільними зусиллями визначилися, що дівчинці краще буде у реабілітаційному центрі, інакше, куди б він повіз дитину».

«Не хочеш купити хату — підеш у тюрму»

Батько постраждалих дітей поставив перед винуватцем  аварії умову: або той забезпечує дітей, або йде в тюрму. Запитую, як він це робив — по телефону, чи мав особисту зустріч.

—І по телефону, і особисто бачився з ним, — говорить чоловік. — Знаю, де він живе, його адрес, знаю про його бізнес, про його сім’ю. У нього самого теж точка годок моєї Іванки, їй так само п’ять років. Хату для моєї доньки він уже купив. Це будинок у селі. Саме той будинок, який я вибрав. За другий будинок, для сина, заплатили завдаток. Для Вані хата буде у сусідньому селищі. Вони з жінкою впиралися, не хотіли. Казали, що вже купили одну хату. Я сказав прямо: «Не хочеш платити за хату в селі, буду вимагати у Вінниці, або підеш у тюрму».

Сім’я винуватця аварії оплачує лікування дітей. Про це говорив волонтер Ярослав Пашкевич. «Батько дітей ще вимагає, щоб йому купили, як він каже, скутерок, — розповідає пан Ярослав. — Запитую його, для чого він тобі? Каже, щоб на роботу добиратися, а коли виросте син, передасть йому».

І це ще не всі вимоги, що їх пред’явив батько дітей їхньому кривднику. У селі проживає його брат. Як розповіла журналісту одна з місцевих мешканок, за кошти винуватця аварії провели водогін до будинку брата. Ще мають зробити ремонт.

Є бажаючі удочерити дівчинку

Іванка дуже розумна і кмітлива дівчинка. Про це знають у дитячому садку, де вона виховувалася. Такі відгуки довелося чути від односельців її бабусі. Навіть лікарі Охматдиту звернули на це увагу і розповідали працівникам Служби у справах дітей сільської ОТГ.

Про батька дівчинки говорять трохи інше. Називають його різким. Стверджують, що у чоловіка запальний характер. Щоправда, інколи після того може попросити вибачення.

—Коли Ваню поставлять на ноги, буду добиватися поновлення батьківських прав на сина, — говорить він. — Уже говорив про це лікарям. Вони застерігають, що з хлопчиком буде непросто. Дитина потребуватиме особливої уваги і підтримки. Він дуже постраждав під час аварії. Вірю, що його вилікують і ми всі зберемося разом. Тим більше, що є для цього умови. Іванка свою хату вже має, за Ваніну дали завдаток, думаю, заплатять і решту грошей…

Тим часом є люди, які готові удочерити Іванку. Про це нам повідомили у Службі у справах дітей сільської ОТГ. Хороші, порядні люди цікавляться дитиною. Їм пояснюють, що у дитини є батько. Вони цього не знали. Вважали, що батьківських прав позбавили і на сина, і на дочку.

З такою дозою алкоголю впадають у кому

Розслідування кримінального провадження за фактом аварії із загибеллю двох людей уже завершено. Про це повідомив прес-офіцер обласної поліції Вадим Кобзар. Після аварії поліція відкрила кримінальне провадження за частиною третьою статті 286 «Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами». Передбачено покарання позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

—Матеріали передано до прокуратури, звідки їх скерують до суду, — каже Вадим Кобзар. — Підозрюваний у скоєнні ДТП протягом двох місяців перебував під вартою, а потім суд змінив йому запобіжний захід на домашній арешт. Клопотання поліції і прокуратури про продовження тримання під вартою судом було відхилено.

Прес-офіцер звернув увагу на стан сп’яніння чоловіка, який скоїв наїзд на автомобіль, де перебували діти і дорослі. За його словами, вміст алкоголю в крові становив 3,5 проміле. Допустима норма — 0,2 проміле.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.