Аукціони без... молотка. Продадуть «Кристал», «картографічку», авіаційний і горілчаний заводи

Десять років тому на картографічній фабриці надрукували унікальне видання - Національний атлас України. Відтоді держава угробила своє підприємство, нині воно не працює. Фото з архіву автора

Мова йде про малу приватизацію. До неї належать будівлі, чи майнові комплекси, вартість яких становить не більше 250 мільйонів гривень. Об’єкти великої приватизації відповідно мають ціну  понад 250 млн.грн. У нашій області нема таких.

Хто має кошти, варто поторгуватися за об’єкти малої приватизації. Тим більше, що невдовзі на продаж виставлять будівлі і майнові комплекси, які називають привабливими. Уже тому, що розташовані у зручних,  людних місцях Вінниці. Це можна сказати і про «Кристал», і про картографічну фабрику, і про лікеро-горілчаний завод. Та й авіазавод  має свою привабливість.

Які особливості нинішньої приватизації?  Хто визначає об’єкти для аукціонів? Як формують стартову ціну? Як долучитися до аукціону?

На ці та інші питання дає роз’яснення керівник Регіонального відділення ФДМУ у Вінницькій і Хмельницькій областях Андрій Маркевич.

Всі торги - електронні

За словами Андрія Маркевича, головна відмінність нинішніх аукціонів від попередніх в тому, що вони відбуваються тільки в електронній формі. Відома донедавна фраза «продано з молотка» залишилася у минулому. Електронний формат торгів запроваджено з березня 2018 року. Зрозуміло, комп’ютер не потребує молотка.

—Процедура торгів відбувається знеособлено, — розповідає пан Маркевич. — Покупці не бачать один одного, не знають, хто торгується. Кожному учаснику присвоюється відповідний номер. Представники Фонду зустрічаються з переможцем уже в нотаріуса. Це відбувається тоді, коли настає час оформлення документів. До того ми не бачимо один одного і не знаємо, хто є хто з учасників аукціону. Адже заявки на участь у торгах також подаються в електронній формі. 

Співрозмовник стверджує, що тепер нема підстав для звинувачення у непрозорості торгів.  Відпали претензії через те, нібито комусь з учасників надаємо перевагу, а від когось приховуємо  інформацію про той чи інший об’єкт. Будь-хто може зайти на сайт і дізнатися, коли відбудуться наступні торги і за що можна поторгуватися. Все відкрито, як для фізичних, так і для юридичних осіб. Участь в аукціоні може взяти кожен  охочий, хто має кошти для придбання визначеного для себе об’єкту малої приватизації.

Друга особливість нинішніх аукціонів, це можливість торгуватися за об’єкт з будь-якої точки країни.чи світу. Обирати майно для купівлі можна у будь-якому регіоні, незалежно від місця проживання учасника аукціону, чи місця знаходження уподобаного ним об’єкта.

Не дивно, що приблизно 60% учасників торгів, які купили об’єкти малої приватизації у нашій області, це представники інших регіонів держави.

«Електронні торги посилили конкуренцію на аукціонах, — розповідає Андрій Маркевич. — Нині, не виходячи з офісу, чи власного помешкання, можна взяти участь в аукціоні на будь-який об’єкт у будь-якій точці країни. Це спростило доступ до торгів. Тому й стало більше учасників».

Хто і як визначає об’єкти для продажу?

Є два способи визначення об’єктів для аукціону. Ініціатором включення майна у перелік приватизації може бути як орган управління, так і фізична чи юридична особа. 

 «Якщо ви бачите у своєму населеному пункті занедбаний об’єкт державної форми власності, можете повідомити про наявність такої будівлі і запропонувати її до приватизації, —  каже Анрій Маркевич. — Ми встановлюємо балансоутримувача, орган управління і пропонуємо розглянути питання про надання дозволу на приватизацію».

Другий спосіб це коли пропонують приватизувати той чи інший об’єкт його власники. 

Як стверджує співрозмовник, власники не поспішають з цим. Регіональне відділення фонду отримало відмов на включення до приватизації на 90%  обєктів, запропонованих. потенційними покупцями.

—Будівля приходить в занепад, штукатурка обсипається, дах провалюється, а власник все одно не віддає її на приватизацію, — говорить Андрій Маркевич. — На наші звернення відповідають, що це не на часі, або не вважають за потрібне, чи мають інші плани на майно.

За словами співрозмовника, необхідно внести зміни до закону, які б  передбачали механізм відповідальності за розпорядження державним майном.

Скільки грошей треба на вінницькі об’єкти?

Нині Регіональне відділення ФДМУ готує на аукціон на території області 41 об’єкт малої приватизації.

За яку вартість планують продати вінницькі об’єкти? Корпоративні права заводу «Кристал» , якими на 100% володіє держава, оцінено у 89,9 млн.грн.

На єдиний майновий комплекс "Вінницький авіазавод» ціна поки що не значиться,  комплекс включає в себе 30 одиниць основних засобів, розташованих на площі 26634,7 квадратних метри.

Балансова вартість активів картографічної фабрики на початок нинішнього року становила 28 млн.грн. Лікеро-горілчаний завод буде продано єдиним майновим комплексом у складі 132 основних засобів на площі 626,2 кв.м. Стартова ціна поки що не зазначена..

Так  само на етапі підготовки низка спиртових заводів — Барський, Бджільнянський, Гайсинський, Мартинівський, Тростянецький, Уладівський.

Буде продано будинок відпочинку «Гірський» у Могилеві-Подільському, комплекс «Ластівка» неподалік від Вінниці.

З усіма об’єктами можна ознайомитися на сайті регіонального відділення ФДМУ. Там же зазначена покрокова інструкція участі в аукціоні та придбанні майна. Всього сім кроків і…

За спиртзавод заплатили 55 мільйонів

Під час розмови з Андрієм Маркевичем дізналися про декілька прикладів, як торгувалися покупці, і яку ціну сплатили переможці. Такі аукціони співрозмовник назвав найбільш успішними.

Початкова ціна на аукціоні за Немирівський спиртзавод була 49,6 млн.грн. Купили підприємство за 55,1 млн.грн.

Найбільше зросла вартість іншого підприємства аналогічного профілю — спиртзаводу в селі Овечаче: стартували з 19,8 млн.грн., дійшли до 53 млн.грн.

У п’ять разів дорожче від стартової ціни купив будівлю у місті Бар підприємець з Хмельницького. Йдеться про приміщення, в якому знаходилося районне управління статистики. При стартовій ціні 845 тис.грн. продали за п’ять мільйонів.

Купують все більше і більше

За інформацією Регіонального відділення ФДМУ, з кожним роком в області зростає кількість приватизованих будівель.

Для порівняння: у 2017 продано19 об’єктів (до бюджету надійшло 4,2 млн.грн.): у 2018 — 32 обєкти (5,4 млн. грн.); у 2019 — 41обєкт (3,7 млн. грн..); за перший квартал 2021 року продано вісім об’єктів на загальну суму понад 27 млн.грн.).

До речі, за кількістю проданих об’єктів Регіональне відділення  ФДМУ на другому місці в державі.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.