Трагедія сталася у ніч з 22 на 23 вересня на ТОВ «Руслана», яке займається виготовленням альтернативних каналізаційних люків і вже багато років експортує свою продукцію у Європу та Америку.

Заступивши на нічну зміну, 25-річний вінничанин забирав залишки піщано-гумової маси, яка підлягає пресуванню. Але оскільки було знято упор у пресі, працюючий 100-тонний прес ударив прямо на пальцям. Молодого працівника доставили у Вінницьку міську клінічну лікарню швидкої допомоги, де після оцінки та небезпеки травми три пальці довелось частково ампутувати.

На підприємстві вінничанин встиг пропрацювати всього два тижні. На жаль, навчання та проведений інструктаж перед допущенням до робіт не змогли запобігти трагедії - дав про себе знати брак досвіду.

Оскільки даний нещасний випадок відноситься до важких, проводиться спеціальне розслідування усіх причин, що до нього призвели.

Примітно, що на підприємстві, де існує три форми захисту для працівників виробництва, схожа трагедія відбулася декілька років тому.

- Мусимо констатувати, що на подібних підприємствах, де є пресове обладнання, дані нещасні випадки та травми не просто не рідкість, а – тенденція, бо відбуваються з року в рік. Зокрема, всього за пару тижнів до цієї трагедії аналогічна сталася на ПРАТ «Вінницький завод «Маяк». Через відсутність огородження на пресі під час роботи у цеху з пресовим обладнанням у молодої працівниці руки потрапили під прес – пальці також були частково ампутовані, - розповідає заступник начальника вінницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області (далі – Фонд) Петро Кирильчук. – Причиною цього, на наш погляд, крім технічних є і суто психологічні фактори. На підприємствах дуже великі норми, а розцінки за виготовлену продукцію навпаки – малі. Бажаючи заробити більше коштів на прожиття, люди йдуть на порушення правил техніки безпеки: наприклад, треба брати пінцетом, а лізуть руками, щоб швидше і більше зробити. Багато людей дуже безпечно ставляться до свого здоров’я, а усвідомлення того, чим щоразу ризикують, на жаль, часто приходить вже після отриманих травм.

- Рівень травматизму на підприємствах Вінниці зростає?

- Рівень травматизму залишається майже на одному й тому ж самому рівні. Причини кожного нещасного випадку розслідуються окремо. Але загальний аналіз свідчить: найчастіше травми відбуваються через організаційні причини. Невиконання інструкцій з охорони праці, поганий інструктаж, відсутній належний контроль за виконанням робіт – це головні фактори трагедій. Після того, як у 2015 році урядом були відмінені перевірки - рівень стану охорони праці на підприємствах та установах Вінниці знизився. Наш відділ профілактики виробничого травматизму постійно дає рекомендації підприємствам, проводить семінари та консультації для інженерів з охорони праці, розслідує те, що вже сталося, але до тих пір поки власники підприємств не будуть відповідати за стан травматизму – толку не буде. Сьогодні без перевірок багато недобросовісних керівників вважають, що заплатити податок – це все, що від них потрібно. А це докорінно неправильно та призводить до травмування працівників і нещасних випадків з летальними наслідками.

- Чи змінилися виплати постраждалим після об’єднання двох фондів - від нещасних випадків на виробництві та тимчасової втрати працездатності?

- Після реорганізації з 1 серпня всі травми, що сталися в побуті і на виробництві, фактично оплачує один і той самий Фонд. Раніше було розділення, тепер воно зникло. Але перевага залишається за постраждалими, що отримали травми на виробництві: незалежно від стажу на 100 % оплачуються листки непрацездатності, вартість лікування. Також матеріальна шкода відшкодовується, коли настає стійка втрата працездатності або інвалідність. В той же час, немало важливо, що з 2015 року відмінено класи професійного ризику, які раніше були на підприємствах. Всі страхувальники - а це і юридичні, і фізичні особи - платять єдиний соціальний внесок, незалежно від того - є наймані працівники чи їх немає. Всі платять 22 %. І саме тут стикаємося із розбіжностями у законодавстві по двом законам – про єдиний соціальний внесок та соціальне страхування. З однієї сторони, фізичні особи – підприємці, які працюють і не мають найманих працівників, вважаються застрахованими у Фонді соціального страхування за умови, що вони добровільно застраховані, а з іншої сторони – у законі про єдиний соціальний внесок взагалі немає такого поняття добровільного страхування. Виходить: людина платить 22 % єдиного внеску, а коли приходить у Фонд, їй говорять, що вона там не застрахована. Зараз вже є перші суди, по яким рішення ще не винесені, відтак - залишається відкритим питання, як будуть оплачуватися травми, які сталися у фізичних осіб при виконанні своїх обов’язків. Це одне з нагальних питань, що сьогодні стоїть, і потребує доопрацювання на законодавчому рівні. Зараз же ми вкотре звертаємося до всіх працюючих вінничан, щоб всі дотримувалися правил з охорони праці та техніки безпеки. Бажаємо, щоб з роботи всі поверталися здоровими!