У музеї підмінили оригінали полотен класиків соцреалізму

За оцінками експертів, „позичені” роботи художників коштують п’ять мільйонів гривень. Такий самий випадок трапився й у нас, у райцентрі Ямпіль.
Про нього кореспонденту „RIA” розповів директор Вінницького художнього музею Ілля Безбах.
- Восени минулого року мене запросили терміново приїхати у Ямпіль, - каже Ілля Васильович. – Телефонувала директор тамтешнього музею образотворчого мистецтва Алла Мруг. Я є куратором цього музею, раніше він був нашим філіалом. У його колекціях зберігаються в тому числі полотна радянських художників, які знаходяться у нас на балансі. Тому час від часу перевіряємо їх стан, умови зберігання.
У директора Ямпільського музею викликали сумнів деякі роботи. Зокрема, полотна художників Захарова і Чегодара. Вона попросила, щоб подивитися на них із професійної точки зору.
- Із п’яти оглянутих робіт три виявилися підробками, м’яко кажучи, не кращого гатунку, - продовжує Ілля Безбах. – Пізніше експертиза підтвердила мої припущення.
За словами директорки Ямпільського музею образотворчого мистецтва Алли Мруг, до них звернувся керівник однієї з організацій Ямполя. Попросив надати деякі картини у тимчасове користування. Співрозмовниця стверджує, що є така форма передачі музейних експонатів. Щоправда, на запитання, хто саме може нею скористатися, пані Мруг так і не дала відповіді. За її словами, картини просили позичити на один рік. Мовляв, у колектив час від часу навідуються гості, а інтер’єр такий, що перед людьми соромно. Картини з музею мали скрасити убогість офісу.
- Ми оформили всі необхідні документи, - продовжує пані Мруг. – І, ні в чому не сумніваючись, передали полотна.
Втім, закінчення терміну оренди директор музею не дочекалася.
– Мене почали мучити якісь незрозумілі сумніви, – продовжує жінка. – Через десять місяців ми поставили умову про повернення позичених робіт. Ось тоді я й звернула увагу, що на окремих із них фарба свіжа, ніби художник недавно закінчив роботу. Це стосувалося картин Захарова „Весняна повінь” та „Весна на Чернігівщині”. А на полотні Чегодара „Українські квіти” кольори палахкотіли так яскраво, аж очі вбирали. От я й звернулася по допомогу. А коли Ілля Васильович підтвердив мої сумніви, як кажуть, ударила на сполох.
За словами співрозмовниці, нині правоохоронні органи розслідують кримінальну справу за фактом підміни картин. Першого разу вони взяли на експертизу п’ять робіт, потім ще шість. Усе це роботи майстрів періоду соцреалізму. Пані Мруг має ще інформацію з цього приводу, але поки триває розслідування, не може її розголошувати.
З’ясувати що-небудь у керівника даного підприємства так і не вдалося. Його немає ні на роботі, ні в місті. В управлінні СБУ, яке порушило кримінальну справу, також утримуються від коментарів. Пояснили, що, поки не закінчиться розслідування, не можуть надати жодної інформації.
До речі, до підробки робіт Яблонської та Глущенка причетні вінницькі художники. Ця інформація прозвучала у коментарі прес-секретаря СБУ Марини Остапенко одному з центральних видань. За словами пані Остапенко, вони вже дали показання правоохоронцям. За інформацією, яку поки що не вдається підтвердити, відтворити такі самі зображення, як на полотнах Яблонської та Глущенка, намагалися художники одного з райцентрів нашої області.

Коментар експерта
Галина Сіра, заслужений працівник культури України:
- Більше ніж 30 робіт радянських художників наше місто отримало з Українського художнього фонду. Було це у 1983 році, коли в Ямполі створювали картинну галерею. Я тоді працювала керівником господарства і разом із секретарем райкому Лідією Зуб і міським головою Василем Титаренком їздила в Київ відбирати картини.
Я переконана: якби директору музею не було вказівки від декого з наших посадовців, навряд чи вона сама наважилася б на такий крок – на рік передати цілу картинну галерею в зовсім невеликий колектив. Тим паче, що профіль роботи цього підприємства ду-у-уже далекий від мистецтва.

Володимир Козюк, художник і колекціонер:
- Картини Захарова і Чегодара зараз коштують від 15 до 30 тисяч доларів. Якщо Глущенка і Яблонську можна віднести до художників першого ряду, то Захаров і Чегодар ідуть відразу за ними. Вони мають свій художній почерк, їх роботи легко впізнаються.
Доробок цих художників достатньо великий -  є колекціонери, які мають по двадцять Захарових. Нормально було б, якби всі художні твори були каталогізовані – тоді було б легше виявити крадені. Можу сказати, що вінничани таких полотен не купують. Невеликі шанси, що твори придбають серйозні колекціонери - на картини повинні бути паспорти. А за кордон їх вивозити немає сенсу – там ці роботи порівняно дуже мало коштують.
Взагалі, щоб уберегти себе від підробок і крадених робіт, варто купувати картини безпосередньо у сучасних художників. Ще одна порада як музеям, так і просто громадянам. Якщо у вас пропали якісь цінні антикварні речі чи картини і є фото цих речей, то варто їх відіслати у журнал „Антикваріат”. Там їх опублікують і продати крадене буде фактично неможливо. Свідомо жоден колекціонер не купить крадену річ. 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google