Напав наркоман? Олену мало не вбили під під’їздом на Пирогова, а свідків немає

Олена Бондарук (28) лікується після нападу неспійманого злочинця і шукає свідків, які б допомогли

Близько шостої ранку 28-річна Олена Бондарук поверталася з прогулянки з маленьким йорком Бондом. Коли вона заходила у свій двір будинку на Пирогова, 146, то побачила: її переслідує якийсь чоловік в темній бахматій куртці.

— Він почав за мною бігти, і я почала тікати й кричати. Так кричала, що мені здавалося, в нього барабанні перетинки мають полопати. Але, як виявилося потім, мене ніхто з сусідів не чув, — розповідає дівчина. — Біля мого під’їзду стояла припаркована машина, й він мене біля неї наздогнав. Дав ззаду по голові. Що бив пляшкою від шампанського «Асті», я же потім зрозуміла. Скоріше за все, я тоді впала, бо в мене здерте повністю стегно і збиті коліна…

Дівчина не все пам’ятає, бо перший удар розбив їй голову. У який момент впустила повідок з собакою, теж не може сказати. Переляканий Бонд утік кудись. А нападник продовжував товкти його хазяйку пляшкою по вже закривавленій голові.

— У нього випав телефон біля тієї машини, де він мене лупасив. Старенький кнопочний Fly. І коли він піднімав його з землі, я втекла до під’їзду, — говорить Олена. — Пам’ятаю, як біжу по площадці біля лавочки, повз машину, під козирок. Думаю, хтось вийде на роботу і мене врятує. Але ніхто не виходив. І він мене там наздогнав.

Комбінацію клавіш на кодовому замку вхідних дверей Олена не натискала. Каже, «пароль такий, що тебе вб’ють, поки ти ті пальці виставиш на кнопках».

— Я повернулася до нього лицем і стала відбиватися, — продовжує розповідь пацієнтка нейрохірургії лікарні швидкої допомоги. — Я вперлася в стіну спиною і ногами його відкидала. Пам’ятаю свої білі кросівки на його животі, й що він був невеликий, бо відлітав, коли пхала. Потім я відчула, що він знов дубасить мене по голові. Закривалася рукою. Не могла не закриватися. Думала, що мене не можна вбити, бо в мене ж молодята…

Олена працює ведучою весіль та організаторкою свят. Про своїх клієнтів, виходить, думала, коли чинила опір злочинцю. А він збив їй плечі та руки. На правій тепер гіпс. Зламалася від ударів. На голові дівчини повно гуль, крововиливи, шви. Лікарі діагностували дві тріщини в черепі.

Бив, як заведений

— Він чекав, що я впаду, що помру, а я кричала, — розповідає постраждала від нападу не спійманого злочинця дівчина. — Я постійно верещала «чого тобі, скотино, треба», матюкалася, а він лупив, як машина, як заведений. Не робив пауз. Щоб він щось казав, я не чула.

— У мене на плечах шкіряний рюкзачок був, з яким всюди ходила, ніколи не розставалася, — продовжує Олена. — Через плече він зірвав рюкзак за ручку і побіг. Бретельки біля сходів лежали, бачила, коли в швидку сідала. І пляшку він викинув біля під’їзду. Я ще кричала йому вслід і, щоб була якась дровиняка, то б побігла його доганяти. Не розуміла, що у мене такі важкі травми…  

Уже в під’їзді Олена з’їхала по стіні на підлогу і намацала рукою в кишені пальто мобільний телефон. Набрала брата, й він збіг з восьмого поверху на допомогу.  

— Коли брат прибіг, то стукав до сусідів, але ніхто двері не відчинив, — говорить Олена Бондарук. — Зараз думаю, якби в мене не було телефона, то я б там, на тій підлозі, і стекла б кров’ю. Ніхто б не допоміг мені. Ніхто не спустився…     

Молодший брат налякався вигляду Олени. Вона була вся закривавлена. Стіна позаду неї — теж в крові. Дівчина пам’ятає, як не дозволяла собі втратити свідомість, щоб Антон не нервував ще більше. За хвилини, їй так здалося, на місці були поліція і швидка. 

Де ви, свідки?!

— Брат мені розповів, що було дуже багато машин поліції. Прочісували весь район, бо там є куди тікати, — говорить Олена. — Мене опитували і на місці, і тут, в лікарні. Розповіла, що згадала. Але якби свідки розказали, що вони бачили, то і я б склала свою картинку повністю…

Олена каже, що люди не могли не чути її криків. І вона вже знає, що є такі, що й бачили напад на неї 17 вересня. Вони просто «не хочуть, щоб їх шарпали в суд».

— Не почути було нереально, бо я так верещала, що на ДПЗ, мабуть, було чути, але всі сусіди мовчать. На моєму місці могла бути будь-яка людину з цього району, — каже мешканка будинку Пирогова, 146.

Заклик до свідків нападу на неї Олена Бондарук написала в соцмережах — у Фейсбуку, в групі «Білий список Вінниця». Чекає інформації від людей і поліція, бо досі злочин не розкрила.  

Як сказали редакції у відділі обласного главку Нацполіції, напад на Олену кваліфікували статтею 186 Кримінального кодексу України – грабіж, із санкцією до 6 років позбавлення волі.

Чому саме така кваліфікація, якщо визначення злочину в порушеній статті не відповідає обставинам? Дівчина дивом не загинула, а провадження про злочин «поєднаний з насильством, яке не є (!) небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого». Що обставини ще встановлюються і фактова кваліфікація може бути змінена в процесі розслідування, відповіли в поліції. 

Може «спалитися»

— Коли мене привезли до лікарні, то я ще не знала, що там в тому черепі. Хірургові кажу «шийте красіво, бо мені ще заміж виходити», раз — і свідомість втратила, — сміється вже тепер, через вісім діб після нападу, Олена Бондарук. — У мене стільки відвідувачів було багато. Не знала, що стільки людей мене люблять. Квіти медсестрам роздаю, бо в палаті наче меморіал визволення. Мені кажуть: це хтось позаздрив і напад влаштував або ж підписник з інстаграму «відірвався». Але я думаю, що це якийсь наркоман в ломці був, якому дуже треба було 300 гривень.

Саме стільки було грошей в рюкзаку в Олени. Ще картки, косметика, павербанк, водійське посвідчення. Грабіжник також зірвав з вуха жертви сережку. Вона срібна, тож навряд чи він цю здобич понесе у ломбард. Засвітитися може хіба тільки, коли мінятиме на гривні іноземні гроші, зібрані Оленою, як сувеніри.    

— У гаманці були купюри валют різних країн, де я бувала. Для мене це просто папірці на пам'ять, — каже Олена про долар, євро, болгарські, румунські і турецькі гроші. — Мене не було за що убивати. Я не заробляю таких великих грошей. Веду блог в Інстаграмі, дуже позитивний. Маю багато підписників, але навряд чи це пов’язано. Мені просто так «пощастило», що я попала під гарячу руку якогось наркомана.

Для своїх підписників Олена днями написала новий пост: «101 причина, чому я боролась за життя». 40-овим пунктом цього списку дівчина написала про бажання «освоїти основи самооборони, щоб наступний маніяк таки пішов додому без зубів і яєць».

— Люди від одного удару вмирають, я в мене 10 гуль на голові, як каштани, — говорить Олена. — Сказали лікарі, що в сорочці народилася. Я ще це все не пережила. Треба ще психолога, щоб якось це все з життя викреслити. Не повинно бути у мене таких спогадів.




Читайте також:

Сивого чоловіка, що напав на дівчину на Гніванському шосе, повинні розшукати

Вбивство на окружній. Чоловік перерізав горло дружині й там залишив тіло

Вбив людину, захищаючись. Гітариста Foz відпустили під домашній арешт

Розбійний напад на Стельмаха. Загинув син валютниці, який намагався її захистити

Чому валютники більше вдома гроші не тримають? Хроніка нападів за останні роки

На вирок по мільйонній справі, що перетворилась в суді на пшик, подали скаргу

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.