У Хмільнику напівпорожні санаторії, бо війна…

Показовою для нинішньої ситуації курортного Хмільника стала зустріч з чоловіком,  який у той суботній вечір  біля воріт санаторію «Поділля» одиноко стояв з цигаркою у зубах. 

Степан Пустовіт приїхав з Могилів-Подільського району. Йому 75 років. Працював шофером. Учасник бойових дій. Каже,  коли служив в армії, довелося побачити Кубу. Їхню частину у час Карибської кризи відправили на захист острова Свободи. Хто був у тому поході, користуються пільгами учасника бойових дій. Тому путівка для Степана Йосиповича безкоштовна. У Хмільнику він уже не вперше.

- Ще ніколи так не було, щоб сам залишався в номері, - каже чоловік. – Цього разу один, як палець. Вже скоро додому вертатися, видно, так і не дочекаюся, коли ще когось підселять. В санаторії на поверхах так само мало людей. Чому? Бо війна, люди бояться вириватися з дому.

Приблизно така само ситуація у  сусідньому профспілковому санаторію «Хмільник», не заповнений військовий санаторій, багато вільних місць у найсучаснішому і найновішому санаторії «Радон» та в оздоровниці для залізничників. Не вдалося зустріти жодного  відпочивальника з Росії. Коли запитував у тих, хто лікується у санаторіях, вони відповідали однаково: «Росіян цього року нема».  Так само не приїхали на лікування жителі Криму. 

- Війна, Росія і Крим,  того й людей нема, - каже згаданий вище Степан Пустовіт.
Втім, у Хмільнику у деяких санаторіях продовжується своя «війна». В обласній прокуратурі повідомили про відновлення досудового розслідування щодо відчуження у приватну власність частини майна санаторію «Поділля». Декілька років тому були наміри прибрати до рук військовий санаторій.  Заклад довели до такого критичного стану, що він взагалі зупинив роботу. А  яка ситуація нині? 

Військовий санаторій - майже руїна
- Коли мене призначили на посаду, заборгованість становила понад сім мільйонів гривень, - каже директор військового санаторію Ігор Шинькович. - Найбільше боргували за тепло. Котельня із застарілим обладнанням «спалювала» левову частку грошей. Нам вдалося знайти вихід із ситуації. У кожному корпусі встановили окремі котли піролізного типу. Але роботи ще дуже багато. Ще залишилася частина боргу із зарплати. Один корпус взагалі не працює. Потребують ремонту інші приміщення, зокрема, те, в якому споруджено басейн. У порівнянні з іншими санаторіями Хмільника ми поступаємося за інфраструктурою. Сусіди розвивали свої оздоровниці, у військовому санаторії цього, на жаль, не було. Найважливіше, що санаторій взагалі відновив роботу.  Сталося це у серпні 2012-го. До того два роки взагалі не працювали. Надії на відновлення залишалося мало. Але оздоровницю все-таки зберегли для військових. 

Після початку подій на сході держави Міноборони повідомило на своєму сайті про необхідність розширення бази відомчих санаторіїв. Наголошувалося на необхідності повернення у власність тих оздоровниць, які раніше належали відомству. Однак у нинішній ситуації навряд чи можна сподіватися на вкладення коштів у розвиток оздоровниць. Нині кошти йдуть на потреби захисту держави. Після поранень бійці могли б пройти курс оздоровлення у тому ж Хмільнику. Поки що тут лікуються ті, хто приїздить сюди неодноразово.

- Ще з радянських часів намагаюся взяти путівку у Хмільник у військовий санаторій, - каже одна з приїжджих. – Їду на лікування. Мені потрібен радон. Все інше мене мало обходить. Пам’ятаю, у радянські часи на обід тут подавали червону ікру. Як зараз з харчуванням? З голоду померти не дадуть.
Ще один співрозмовник, колишній морський офіцер з Одеси пан Владислав каже, що раніще він постійно їздив на лікування у Крим. За його словами, у Партеніті був військовий санаторій. Туди він брав путівки. 

- Тепер Крим для нас закритий, - зітхає чоловік. – У Хмільнику є радонові ванни. Мені це зараз дуже потрібно для лікування суглобів. Але ж умови тут, якби це так сказати, щоб нікого не образити. Занедбано все. Деколи хочеться попросити косу і самому викосити бур’яни. Навіть не віриться, що до такого жахливого стану міністерство могло «вбити» свій санаторій. Хтось, видно, поклав око, хотів загарбати у власність. Санаторій у центрі міста, але у прекрасному парку, поруч озеро. Є на що позаритися. Може, зараз, коли вже інша ситуація, відновлять, зроблять його схожим на інші санаторії. 

У «Поділлі» знов щось горіло
Пожежа, яка декілька років тому знищила один з корпусів санаторію «Поділля», знову дала про себе знати у травні нинішнього року. Тепер горіло в іншому корпусі. На щастя, вогонь вдалося вчасно погасити і збитки від загорання незначні. А ось в 2011 році п’ятиповерховий корпус вигорів вщент. Після його відновлення – капітально відремонтовано все приміщення, прийнято рішення радою сільгоспвиробників області передати у приватну власність частину майна санаторію. 

 Прокуратурою області встановила порушення законодавства під час корпоративних прав  на майно санаторію «Поділля». Слідчі стверджували, що новий власник незаконно заволодів контрольною часткою статутного фонду закладу, балансова вартість якого становить понад 20 млн. грн. У повідомленні на сайті прокуратури йшлося (цитую) «За вкрадений санаторій «Поділля» доведеться відповідати перед законом. 

На запитання, чим закінчилося розслідування, що було внесено до Єдиного реєстру, журналісту RIA  відповів начальник відділу процесуального керівництва прокуратури  області Володимир Карнарук. За його словами, рада обласного агрооб’єднання "Вінницька рада сільгоспвиробників" колегіально прийняла рішення про відступлення належних їй корпоративних прав ТОВ «Здравниця «Поділля». Не було встановлено кримінальних порушень голови ради сільгоспвиробників області пана Панасюка. Тому кримінальне провадження було закрито.

- В той же час  перевіркою законності прийнятого рішення процесуальним керівником виявлено, що під час слідства не були з'ясовані всі можливі обставини для встановлення істини у справі, - наголошує пан Карнарук. -  У зв'язку з цим, досудове розслідування відновлено і нині слідчий продовжує роботу. 

На відновленому після пожежі корпусі звертає увагу напис на четвертому поверсі «Поділля»-Преміум». Щоб з’ясувати, що за санаторій в санаторії, піднімаємося на вказаний поверх. Як і в усьому корпусі, скрізь тихо і безлюдно. В одній з кімнат чергова розповідає, що на поверсі у них 36 номерів різного класу. Показує деякі з них. Зізнається, що людей дуже мало. На запитання, що означає «Преміум», каже, що це окрема структура. Тут свій директор, свій штат. Вони не мають відношення до санаторію. Словом, поки прокурорські слідчі перевіряють, санаторій уже відчужив частину свого майна у приватні руки.

У «Хмільнику» сумують за росіянами
Найстаріший і найбільш відомий серед курортних закладів міста профспілковий санаторій «Хмільник» . До речі, його після приватизації повернули у власність держави. Зробила це прокуратура області, звернувшись з позовом до суду про незаконне відчуження прав власності.  У 2011 році санаторій відсвяткував своє 50-річчя з часу створення. Оздоровниця є національним лідером на ринку санаторно-курортних послуг України. В адмінкорпусі можна побачити  численні відзнаки та нагороди. Є серед них і міжнародні.  У 2010 році  Диплом переможця було вручено головному лікарю санаторію Олександру Галаченко під час Міжнародного наукового конгресу ФЕМТЕК та 63-ї Генеральної Асамблеї, що проходили у курортному місті Хамамет (Туніс).

Але навіть у цьому найпотужнішому закладі з високою репутацією нині не так гомінко, як раніше. Тут також не дочекалися усіх своїх відпочивальників. 

Директор оздоровниці  Олександр Галаченко розповів, що оснащеність новітньою медичною апаратурою та обсяг лікувально-діагностичних можливостей  відповідають рівню сучасного багатопрофільного клінічного стаціонару. Простіше кажучи, тут є все, що необхідно для лікування, реабілітації й відпочинку: унікальні за своїм складом радонові мінеральні води, великі поклади цілющої торф'яної грязі, сприятливий клімат, чисте високоіонізоване повітря, близькість річки й великих лісових масивів. Не вистачає одного – пацієнтів.

- Я не один рік намагалася потрапити на лікування у профспілковий санаторій «Хмільник», - каже робітниця цегельного заводу з Івано-Франківської області. – Але з путівками завжди були проблеми. Цього разу, на здивування, мені запропонувала профспілка. Не роздумуючи, поїхала. От і міркую тепер: якби, як і раніше, місця заповнювали росіяни, то ми б сиділи дома. Тепер дома сидять вони, а ми лікуємося.

«Радон» - усе по-багатому
Найновіший і найсучасніший санаторій у Хмільнику має назву «Радон». Він розташований у центрі міста на березі Південного Бугу. Чи не єдиний його недолік – відсутність паркової зони. Якщо названі вище оздоровниці розташовані у лісовій  або парковій частині, то «радон» не може цим похвалитися. На моє здивування, відпочивальники, з якими спілкувався, не нарікають на це.

- З тильної сторони нашого корпусу є прекрасний парк сусіднього санаторію залізничників, - каже один із співрозмовників. – Можете пройти через наш корпус, а можна обійти з вулиці. Там і басейн є, так що все гаразд.

- Для мене особисто важливо знаходитися в гарних умовах, - каже столичний підприємець на ім’я Василь Іванович. – В жодному іншому санаторіїв Хмільника я б не зупинився тільки з тієї причини, що там відсутні стандарти, у яких мені хотілося б проживати. У «Радоні» це є, і тому я саме тут. Принцип лікування радоном однаковий у всіх санаторіях, а ось умови… Та й медичне обладнання, яке є у «Радоні», навряд чи має ще якийсь із хмільницьких санаторіїв. 

"Залізничний" - Дітище Гольденберга
Оздоровницю залізничників один з місцевих назвав дітищем Гольденберга. Пояснив, що це прізвище колишнього головного лікаря санаторію, який «зробив з нього казку і курорт міжнародного значення». Нині Гольденберг проживає у Москві, але все одно цікавиться справами оздоровниці, в яку вклав не тільки сили, а й частинку своєї душі. «Він тут, бувало, і днював, і ночував, ось такий був чоловік», - додає співрозмовник. Я уважно вислухав його, не перебиваючи. А тоді уточнив, що знайомий з Наумом Гольденбергом, колись доводилося писати про нього і його добру справу.  Здається, не один раз. 

Оздоровниця залізничників, хоч і знаходиться у центральній частині міста, але має свій парк з басейном. Про новітні методи лікування й оздоровлення тут розповідали довго і цікаво.  Це єдина з відвіданих мною оздоровниць. Де не скаржилися на відсутність відпочивальників. Південно-Західна залізниця, у віданні якої знаходиться санаторій, справно забезпечує путівками своїх працівників.  

Найдешевші путівки у військовому санаторію
У всіх санаторіях основним є лікування з допомогою радонової води опорно-рухового апарату, суглобів, нервової системи, гінекологічних захворювань для жінок.  Розроблено методику лікування низки інших хвороб. Зокрема,  у профспілковому санаторії «Хмільник»  створено відділення реабілітації хворих після інфаркту.
Вартість путівок (один день проживання, харчування і лікування)

• Військовий санаторій: 1-кімнатний 1-місний стандарт -240-260 грн., 1-кінатний 1-місний напівлюкс – 300-325; люкс – 2-місний 2-кімнатний – 340-400; апартаменти – 2-кімнатний 2-місний – 435. 
• Профспілковий санаторій «Хмільник»: економ-клас 2-місний номер -  310 грн, ; підвищеної комфортності – 2-місний – 335, 1-місний – 430; люкс – 1-місний – 450, 2-місний – 360;апартаменти – 1-місний – 760, 2-місний – 515.
• «Радон»: 1-місний стандартний – 550 грн., підвищеної комфортності – 700, vip – 850.
• Оздоровниця залізничників: 3-місний – 260 грн., 2-місний – 300,1-місний – 380, 2-кімнатний на одну людину – 580, vip-корпус: 2-кімнатний  на одну людину – 790, 3-кімнатний – 890.
• «Поділля»: 2-місний стандарт – 275-315 грн., 2-місний поліпшений – 330, 2-місний 2-кімнатний – 440, 1-місний 2-кімнатний – 580; преміум: 1-місний 2-кімнатний – 635, 2-місний 2-кімнатний - 495.

Читайте також:
Дельфіни у Хмільнику «розговорили» мовчазного хлопчика
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.