«Голь на выдумку хитра». Офіційна історія джинсів розпочинається з 1853 року, коли в Каліфорнію прибув один бельгійський переселенець іудейського походження 24 річний Лейба Штраусс, син шевця. За однією версію, він цілеспрямовано приплив до Нового Світу, щоб продавати золотошукачам різні товари. Та ще по дорозі до пункту призначення усі вони були розпродані, крім … старої парусини, яку Лейба отримав у спадщину від батька. За іншою – завдяки «старанням» своїх братів він уже з самого початку був «на нулі» і мав лише рулон тієї самої парусини. Як би там не було, в Лейби, або як його обізвали моряки, з яким він плив, Леві Страусса – все почалось саме з того полотна. Спочатку хлопець думав шити з нього палатки для золотошукачів.
Проте реалізуватися цій ідеї не судилось. Одного разу юнак почув, як один підвипивший шукач зауважив, мовляв, якби в того були добрі штани – заночувати він міг би і на землі без палатки. Не довго думаючи, Леві так і зробив – зшив досить добротні брюки із парусини і продав їх робочому. Їх ціна склала 1 долар і 20 центів. На той час це було доволі багато, але штани розходилися на ура.
Згодом Леві Страусс відкрив у Сан-Франциско на вулиці Беттері свою першу майстерню-ательє, де займався пошиттям штанів для робітників. Страусс сам їздив в поселення золотошукачів, пропонуючи свою продукцію і поступово вдосконалюючи її відповідно до побажань клієнтів. Так на штанях з'явилися петлі для ременя, міцна подвійна строчка, глибокі передні і задні кишені.
Втім, спочатку продукція компанії називалася «waist overalls», що можна перекласти як «комбінезон до пояса». Слово «джинси» з'явилося в молодіжному сленгу в двадцятих-тридцятих роках минулого століття, і для позначення своїх штанів було запропоновано компанією Levi Strauss тільки в шістдесятих роках.
Але повернемось назад. За даними істориків, ще в XV столітті – тобто задовго до Леві Страусса – італійські матроси носили штани, виготовлені з парусини. Ця тканина поширилася в одязі через занепад вітрильного флоту і непотрібності пошиття вітрил. Пізніше такі штани стали називати «Дженес», а потім і «джинс» - на американський манер. Ці слова походять від назви італійського міста Генуя, де вироблялася парусина.
Крім того, ще в 1750 році була випущена «Книга зразків текстильної промисловості Франції», де описано вісім видів штанів, які дуже нагадують сучасні джинси.
Під час Другої світової війни джинси були не тільки зручним одягом для працівників американських заводів і фабрик. Не зважаючи на те, що у воєнний час обсяги продажу джинсів скоротилися, американські солдати, які воювали в різних куточках планети, зробили їм непогану рекламу. Адже джинси були частиною офіційної уніформи, наприклад, американського флоту. Тож після війни попит на джинси зріс з небачуваною швидкістю. Чималу роль в цьому зіграв Голлівуд - браві ковбої, що миготіли на кіноекранах, були одягнені в джинси, і багато чоловіків, прагнучи бути схожими на мужніх підкорювачів рівнин, стали використовувати джинси як повсякденний одяг...
А пізніше свою руку до популяризації джинсів доклали і хіпі. «Діти квітів» цінували індивідуальність і намагалися зробити свої джинси абсолютно неповторними за допомогою різних візерунків і прикрас.
У 1953 році в Німеччині з'явилися перші в Європі жіночі джинси від марки Mustang.
У 1957 році про джинси нарешті дізналися і в СРСР. Вони з'явилися на Всесвітньому фестивалі молоді і студентів, відразу ж завоювали серця і уми радянських людей різного віку, хоча і були тоді страшенним дефіцитом. В 1961 році фарцовщики Ян Рокотов і Владислав Файбишенко отримали вищу міру покарання за валютні операції. Торгівля джинсами фігурувала як один з пунктів обвинувачення (справа Рокотова - Файбишенко - Яковлева). Знав би Лейба, що за його творіння можуть людей приставити до стінки...
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 27 від 2 липня 2025
Читати номер