У Вінниці будують кораблі

Давно ви захопилися моделюванням кораблів?
- Кораблями я цікавився з дитинства, до того ж завжди любив майструвати. Десять років тому знайшов креслення у журналі і зробив модель корабля. Дуже швидко, всього за два місяці, я тоді дуже пишався нею. Почав шукати однодумців і знайшов. У Вінниці є серйозний клуб моделювання. Коли побачив, чим там люди займаються, зрозумів, що нічого не знаю і не вмію. Наш керівник майстер спорту міжнародного класу Євгеній Мельников створює дуже серйозні моделі. Він справжній майстер.
У клубі ми спілкуємося, шукаємо питання на свої відповіді. Наприклад, нещодавно з’ясовували, якої форми був гачок на буйку. «Перерили» купу матеріалів, консультувалися з колегами з Санкт-Петербурга і все-таки знайшли відповідь на питання.
З чого ви починаєте роботу над моделлю?
- Є дуже багато літератури, креслення, довідники, і перед тим як приступити до роботи, збирається повна інформація про корабель. Усе має відповідати масштабу та історичній достовірності.
Ви відтворюєте історично достовірними абсолютно усі деталі корабля?
- Принаймні намагаюся це робити. У масштабі робиться все: дощечки, цвяхи, блоки, гачки, а також мотузки (снасті), гармати і ядра до них. Матеріал обшивки корпуса і окремих деталей – горіх. Він добре імітує фактуру дуба у зменшеному масштабі, до того ж він легко гнеться. Матеріал мотузок – натуральні нитки, які точнісінько так як у старовину звиваються на спеціальному станку у карболки, а потім у канати. Для виготовлення, наприклад, якірного канату потрібно послідовно звити 27 тонких швейних ниток.
У цьому занятті головне – точність і посидючість?
- Головне - бажання і натхнення. Коли воно є - усе вийде. Хоча це дуже копітка робота і буває всяке. Іноді робиш усе правильно, а виходить негарно. Тоді переробляєш. Тут роль грають навіть десяті міліметра. Буває, що склеїв негарно. Праска у цьому випадку - незамінний інструмент, з її допомогою розплавляю клей, і роблю все спочатку. Деякі елементи доводиться переробляти три-чотири рази.
Це затратне хобі?
- Та ні. Клей купую, нитки. Паруса робимо з сорочок. Зазвичай купую їх у секонд хенді. Вони мають бути шовкові і фактура має бути відповідною і колір тілесно-жовтуватий. Багато коштів це захоплення не потребує, але займає дуже багато часу. У одній моделі мені залишилося поставити паруса. Там практично усе готове: нитки, реї, гачки… Залишилося лише зшити паруса і зібрати все. Роботи лишилося на всю зиму. А взагалі, ставити вітрила «з нуля» можна цілий рік.
У вас є улюблена епоха?
- Наш клуб займається кораблями з 1400 по 1900 роки. Мені подобаються «англійці» 1800 років. У них кожна, навіть найдрібніша деталь, була продумана, усе дуже логічно, функціонально і гарно. Голландці – дуже швидко будували кораблі, вони у них своєрідні, але я вважаю, що естетика в них губилася.
Що найбільш складне для вас у роботі над моделями?
- Мені складно деякі речі в'язати. Уже готова модель, потрібно маленькі деталі прикріпити, а це дуже незручно. Довго робляться гармати. Вони складаються з багатьох маленьких детальок, і щоб зібрати їх, потрібно багато терпіння і часу. Часто мені у цьому допомагає дружина. До речі, мотузки, канати – це її робота. Вона майстерно їх плете. Дружина взагалі мене у всьому підтримує. І в моделюванні теж.
Ви плануєте брати участь у змагання серед моделістів?
- Так, у квітні наступного року будуть проходити такі змагання і я готуюся до них. Корабель, який хочу показати, поки що повністю не готовий, але, сподіваюся до весни я встигну його закінчити.
Досьє
Володимир Вікторович Чубатюк
Дата народження: 31 липня 1971 року
Сімейний стан: одружений
Улюблений фільм: «Достукатися до небес»
Захоплення: судномоделювання, водний, велосипедний туризм