Від реставрації лише ліпнина: історія палацу Грохольських-Можайських у Вороновиці

• Палацу у Вороновиці понад 240 років. Його кілька разів перебудовували, а з 2016 по 2017 рік реставрували.
• Детальніше про це та стан палацу на сьогодні розповідаємо у матеріалі.

Палац Грохольських — комплекс споруд кінця XVIII століття, розташований у селищі Вороновиця, неподалік Вінниці. Палац виконаний в стилі раннього класицизму.  

Почалося з Грохольських

Садиба заснована в 80-х роках XVIII століття польським магнатом графом Міхалом Грохольським (1705-1765), сином брацлавського судді Францішека Ксаверія Грохольського. 

Садиба була запланована як оборонний замок-палац. Недалеко від замку стояли дві башти, від яких тягнулися рів і вал.

Згодом Палац Грохольських дещо перебудували: сама будівлю зробили вище і добудували два павільйони. Одночасно зводять нові господарські приміщення, голубник, нові стайні. Частина елементів, на жаль, була зруйнована, але на сьогодні можна побачити флігелі, залишки павільйону і водонапірну вежу, стилізовану під архітектуру середньовіччя. 

Хоча садиба Грохольських перебудовувалася, в ній все одно простежуються риси замку. В середині маєтку були такі зали: чорний, арабська, турецька, їдальня, помпейський, гербовий. Крім того, в садибі була величезна бібліотека, де зберігалися 10 тисяч томів французькою, англійською та польською мовами, колекція лицарських обладунків і зброї. На території маєтку стояла стайня для породистих коней.

Винахід Можайського

У 1869 році палац був куплений капітаном II рангу Можайським. Його брат, Олександр Можайський, жив тут з 1869 по 1876 рік і проводив експерименти в області повітроплавання. Тут же він виготовив першу модель планера. У 1882 році літак з паровим двигуном Можайського став першим у світі літальним апаратом важче повітря, який відірвався від землі.

Революція, війна і незалежність

Після Можайських у 1918 році в період революції палац був повністю розграбований. Місцеві жителі все рознесли по своїх домівках, селах, що ми й досі не можемо знайти експонати. 

Спочатку в будівлі розташовувалася початкова школа. Потім на першому поверсі була селищна рада, міліція, в'язниця, а ці чудові зали використовували як клуб Кінної армії, яка тимчасово стояла під Вороновицею.

Також тут працювало училище, гурток для вчителів, різні майстерні. Лише в 1930 році все приміщення було передане під Вороновицьку школу №1. А під час Вітчизняної війни в палаці знаходилася школа німецької контррозвідки «Абвер»: навчали німецьких розвідників.

З приходом радянської влади в палаці розташовувалися ревком, відділок міліції, гуртожиток тощо. У 1929–1987 роках у палаці діяла школа. Наразі там діє Вороновицький музей історії авіації та космонавтики, музей кобзаря В. Перепелюка, школа мистецтв та бібліотека.

Сумнівна реставрація

У 2016 році відбувалася його реконструкція за грантові гроші Європейського Союзу. Загальна сума реставрації згідно з проєктом становила близько 30 мільйонів гривень.

Проте без скандалів не обійшлося. Так, тоді депутатка Вінницької міської ради Ганна Давиденко виклала допис у соцмережі про хід реконструкції палацу. Депутатку вразило те, що там 200-річну ліпнину  у вигляді  голів биків просто збили і вона валялася на траві.

А вінницький історик Олександр Федоришин взагалі назвав таку реконструкцію варварством.

Заступник гендиректора з комерційних питань компанії «МУР», яка займалася реконструкцією, Василь Александрович через скандал, який розгорівся пояснив цю ситуацію.

— Ліпнину не збивають з фасаду, а знімають руками. Там дуже кволе кріплення — два іржавих цвяхи, які просто вставлені в стіну. Робітники знімали ці старовинні барельєфи та клали на траву, бо не знали, що робити після демонтажу. Цей недолік виправлено та на будівництві такого більше не буде, — говорив Василь Александрович.

Згідно з кресленнями, для фундаментів і перших шарів цегли над фундаментом планували використовувати штукатурку. А після того встановити художнє оздоблення, яке мали б зробити за такими ж формами і розмірами, як оригінальна ліпнина. 

До реставраційних планів потрапив і парк. Усі стежки в парку замостити мали керамічною тротуарною плиткою. А дорогу перед палацом — плиткою для проїзду автомобілів. Крім того, територію парку хотіли оздобити клумбами та новим газон.

Журналістка «20 хвилин» нещодавно навідувалася до палацу, і про те, що реставрацію робили менш ніж десять років тому, важко сказати. Штукатурка в одних місцях потріскалась, а інших і зовсім відпала, в парку керамічних плит також не помітили. В середині будівлі стеля обвалюється. З того, що виглядало більш охайно, як не дивно, була реставрована ліпнина. Центральні сходи також не дуже порадували. Вони як раз таки обкладені керамічною плиткою, але в багатьох місцях вона вже тріснула або обвалилася. І це не дивно, адже варіант, яким оздобили сходи, явно не з найякісніших.

Проте місце все одно зачаровує кожного. Історія та розуміння того, що садиба, заснована кілька століть тому, існує й досі, вже роблять це місце цікавим. Тому обов'язково завітайте до палацу Грохольських-Можайських у Вороновиці. Можливо, зацікавленість туристів дасть поштовх до якіснішої реставрації історичної пам'ятки нашого регіону.

Читайте також:

Закарпаття у червні: яка вартість відпочинку на популярних курортах

Чи могли його спеціально підпалити? Історія зруйнованого млина Потоцького

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.