«Військові захищають нас, а ми їх». Про волонтерів, які плетуть сітки з 2014 року
- У одному з волонтерських центрів працюють «Вінницькі павучки». Щодня, зранку до вечора, вони плетуть сітки для військових.
- Кількість зробленого вже перевалила за сотні, а якби маскування можна було викласти вздовж, то це були б кілометри.
- Як змінюють свою продукцію з настанням зими? Скільки тут наразі працює людей? Та в чому є потреба?
Працюють «Вінницькі павучки» не з 24 лютого 2022-го, а з 2014 року. Але з початком повномасштабної війни їхня діяльність вийшла на промислові масштаби.
Бо якщо одну сітку плели тиждень, то тепер за день можуть сплести 5-6 одиниць.
— Зараз, крім сіток, ми робимо килимки для сидіння, подушки… Одним словом, все робимо для фронту, — каже волонтерка Валентина Процюк. — Скільки я вже сіток сплела — не рахую. Але поки триватиме війна, для мене це буде єдина робота.
Зі зміною пори року змінюють й вигляд маскувальних сіток. Зараз, за словами Валентини, вони плетуть «пізню осінь». Починають плести й сітки, що імітують брудний сніг.
Ті стрічки, які нарізала з тканини Валентина Процюк, беруть в руки інші волонтери. Вони їх вплітають у каркаси на рамах, під маскувальні сітки. І працюють над ними як вінничани, так і переселенці.
Плетуть і вінничани, і переселенці
Тетяна Косенко одна з тих, хто доєднався до «павучків» після повномасштабного наступу росії. Тут вона вдень волонтерить, а вночі, зі свого телефона, займається підприємницькою діяльністю.
— З 24 лютого ми всі почали плести сітки. Прийшла сюди, тут є волонтери, які просто поділилися зі мною своїм досвідом. Загалом, я напевно вже сотні метрів сплела цих сіток. Я працюю тут щодня і працюватиму до самої перемоги, — сказала Тетяна.
Переселенка з Херсона Тамара, після того, як переїхала до Вінниці, теж прийшла плести сітки.
— Я знаю, які на Херсонщині степи, піски. Тому роблю сітки, які чудово вписуються в ландшафт нашого регіону, — каже Тамара. — Я на пенсії, мені є що робити. Але я хочу допомогти нашій армії, нашим захисникам, в міру моїх сил та можливостей. Бо після пережитого в окупації я не можу просто сидіти вдома.
«Не вистачає рук»
Юрій Литвинов — один з найстарших волонтерів-«павучків». 82-річний кандидат економічних наук, був завідувачем кафедри в університеті у Краматорську. З 2014 року живе у Вінниці та щодня приходить плести сітки. Зараз працює над «зимовим» маскуванням.
— Ця сітка імітує сніг. І безпілотники, завдяки такому маскуванню, не зможуть побачити позиції наших військових. Таким чином ми їх захищаємо від БПЛА. Військові захищають нас, а ми захищаємо їх, — сказав Юрій.
Повертаємось до Валентини Процюк. Питаємо, в чому у «Вінницьких Павучків» є наразі потреба? Можливо, треба допомогти з тканиною чи іншими дефіцитними матеріалами?
— Є потреба в робочих руках. Потрібно прийти сюди та допомогти плести сітки, бо це спільна війна для всіх українців, — говорить Валентина. — Якщо на початку повномасштабного вторгнення — сюди приходили 100-150 людей плести сітки, то зараз, в обідню перерву, не більше 45.
Окремо, Валентина Процюк, хотіла б подякувати Віталію за тканину для сіток. А також волонтерському екіпажу з Могилів-Подільського за постійну допомогу «Вінницьким павучкам».
— Не маєте можливості прийти до нас і поплести сітки? То зв’яжіть теплі шкарпетки хлопцям. Або зробіть окопні свічки. Допомога потрібна всіляка, — наостанок сказала Валентина.
Адресу волонтерського центру «павучки» попросили не розголошувати, з міркувань безпеки. Якщо ви можете допомогти матеріалом для сіток чи має трохи вільного часу для плетіння — телефонуйте за цим номером: (096)768-86-43, Валентина.
Раніше, нагадаємо, ми розповідали про те, як вінницькі кур’єри допомагають армії та дітям.
Читайте також:
Вісім разів запитували: «Де нацики?». Волонтери привезли в Ізюм допомогу, побували на місці поховань
Маленька вінничанка Кіра продала оберегів на 21 тисячу 217 гривень і привезла їх Притулі для ЗСУ
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
Неля Паращук