Вінничанин знайшов вхід до 100-річного підземелля у підвалі. Хоче зробити з нього ресторан

- Ресторатор Віталій Гуменюк працює над відкриттям нового закладу у Вінниці. Для цього він викупив приміщення на Єрусалимці, яке наразі ремонтує.
- Несподіванкою для нього стали додаткові «квадратні метри» — під закладом проходить підземний хід, який підприємець хоче зберегти та зробити фішкою ресторану.
- Роздивилися підземелля та дізнались про майбутню концепцію закладу.
— Це приміщення колишнього кафе «Альмендо», що знаходиться на Магістратській, 3. Я його у 2019 році купив з аукціону в рамках малої приватизації, яку робила Вінницька міська рада, — каже Віталій Гуменюк. — Купив я його з метою, щоб зробити тут тематичний ресторан. Стиль і концепцію я поки що триматиму в секреті. Мої попередні ідеї були протестовані за чужі гроші: їх скопіювали інші люди для своїх закладів.
Хід знайшли випадково
«Альмендо» знаходиться в підвальному приміщенні. На вході різьблена вивіска з назвою закладу та старі дерев’яні двері. За спогадами старожилів, каже Віталій, тут можна було скуштувати найкращий у Вінниці жульєн. Ну і звісно, тут полюбляли випивати міцні напої.
— Дружина попереднього власника, після його смерті, не змогла утримувати приміщення. Так «Альмендо» і помер, — каже Віталій Гуменюк.
Проходимо всередину. Тут просторо, і видно сліди ремонту — акуратно складене в одну купу будівельне сміття, інструмент, зі стін звисають лампи.
— Тут все було глинобитне, приміщення було поділене на величезну кількість маленьких кімнат та в кожній з них своя висота підлоги, своя висота стелі. Ми це все вичистили, — згадує ресторатор.
Фундамент укріпили, відремонтували дерев’яні перекриття. А під час ремонту підвальних приміщень випадково натрапили на підземелля.
— Мені самому було цікаво брати участь в ремонті приміщення. І я тут знаходився разом з робітниками. У підвалі також було купа глини та ґрунту. Я її проштрикнув ломом, а він зайшов в порожнину на повну. Почали розчищати, збивати тинькування і побачили арки, цегляне мурування, — сказав Гуменюк.
Підземелля відкриють для гостей ресторану
Підземний хід чоловік вирішив не засипати будівельним сміттям, а навпаки — прокопати настільки, наскільки це можливо. Долучилися до робіт дослідники з організації «Тіні.Вінниця».
Віталій згадує, що коли ті викопали ґрунт, то віднайшли «пів мішка експонатів».
— Це, переважно, биті пляшки, якісь радянські медалі, стара цегла тощо. Досвічені історики розповіли мені, що ці речі не становлять історичної цінності. Тому я їх залишив собі, щоб в майбутньому виставити тут, в цьому ресторані, який частково буде і музеєм, — говорить Гуменюк.
Довжина ходу орієнтовно 13 метрів. Він має аркову конструкцію, доволі низький — його висота з 1,8 метра зменшилася на кілька десятків сантиметрів через бетонну стяжку підлоги.
Пройти в якесь інше приміщення з цього ходу неможливо — він закінчується тупиком.
— Намагалися прокопуватися далі. Знайшли закладений цеглою тупик, а за ним була земля і каміння. Вирішив не прокопуватися далі, відновив кладку, щоб не було загрози для цілісності фундаменту, — каже підприємець. — До слова, накладали його на мапу і виявилося, що цей хід прямує в напрямку колишньої синагоги Лівшиця, в якій зараз спортивна школа.
Утім, за офіційною версією від міської влади, це підземелля не є ходами. Це залишки старої каналізації, говорив Віталій.
— Я не знаю, хто б в ті часи клав каналізацію під жилим будинком та й такого розміру — 1,8 метра висота, 1,1 метра ширина. Можливо, тоді такі були будівельні норми.
Але в будь-якому разі, я збережу цей хід та буду його показувати відвідувачам: у підлозі залишив оглядові вікна, через які люди зможуть побачити арки та що є в підземеллі, — сказав ресторатор.
Тут може бути музей і архів вина
Також в підземному ході під майбутнім рестораном будуть виставлені віднайдені експонати. Серед них обтесаний камінь з маркуванням «Gniwan 1942», ключ з зіркою Давида, пляшки з промислової частини Варшави.
— Тут можна буде зробити архів вина і складати цікаві пляшки. Та й частину ходу використовувати під господарські цілі. Зрештою, це ж погріб, в якому можна зберігати закрутку, вина тощо, — говорить Гуменюк.
Питаємо, скільки тут ще триватиме ремонт? Коли відбудеться відкриття нового закладу?
— На разі ремонт закінчений приблизно на 70%. Практично всі чорнові роботи закінчені. Залишилася найдорожча частина — косметичний ремонт, але я наразі фінансово не готовий цим займатись. Одне вікно — 20 тисяч гривень, двері — 30 тисяч, унітаз — 20 тисяч і так далі, — відповів Віталій.
Ресторатор тільки натякнув, якою буде концепція майбутнього закладу.
— Оскільки це приміщення знаходиться в історичному районі міста Єрусалимка, то якщо тут щось робити, то це має бути точно про історію Вінниці під соусом єврейської культури у стилі львівських ресторацій. Фінальний концепт, назву закладу — я поки не розумію, — сказав Віталій Гуменюк.
Наостанок чоловік сказав, що свій новий ресторан точно відкриє вже після перемоги України у війні.
Раніше, нагадаємо, у Вінниці з’явилося перше кото-кафе.
Читайте також:
Де вінничанам отримати безповоротну фінансову допомогу: п'ять грантів на бізнес
Заплатили у три рази дорожче». Уже продали вісім спиртзаводів, скільки ще залишилося?
Знайшли нову домівку в Вінниці: сімка релокованих підприємств, які тепер працюють у нашому місті
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
-
Tetyana OortmanStraschno, istorija nalegut v inschuch krainach dergawi. A Was wse prodajetsja
-
Angela BezkrevnaХороше було кафе зі смачною кухнею
-
Читач68якщо не опошляе добре и потужно , наши могутни и демократични влади .то ему прохид сзади зроблят ище один .запасный .в 90-х минты алкашы знищили микробизнес .люди вже тоди масово тикали вид цього безпредела..хай но вийна закинчится визьмутся за старе, побори и рейдевство я би и ще щоб мени доплачували ни за що не хтив би видкрити бизнес бо знаю що це таке сам прошов через цю мясорубку в 90 х.ми итак платим зи своих карманив за вийну "бидным " олигархам.вже рик.не пидарас путин а ми.вот це и е справидливисть цие краины.бо по закину пид час вийны цины заморожуються.
-
СергейДобавлю что на том месте где показано подземелье жили богатые люди, и они деньги и золотишко вкладывали в постойку подземелья , а не дома или сарая, причина как я говорил одна, под землей все хранилось и никто не воровал. Да и под землей люди могли прятатся от поляков или татар которые грабили и убивали. Во время ВОВ 1941-1945 в подземельях также люди прятались от бомбежок и арт обстрелов. На сегодня все подземелья разобраны и это частная собственность.