Він один з тих, про кого кажуть «гартовані вогнем війни». Розповідь про морпіха зі Жмеринки

Він один з тих, про кого кажуть «гартовані вогнем війни». Розповідь про морпіха зі Жмеринки
В матеріалі використані фото Наталії Задверняк та Володимира Вівата. Джерело: АрміяInform
  • «Жига» пройшов шлях від звичайного матроса до офіцера. І за цей час встиг здобути безумовний авторитет поміж бойових побратимів.
  • Розповідаємо історію морського піхотинця Олександра, що родом зі Жмеринки Вінницької області, нагородженого орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Українські морські піхотинці ще з 2014 року впевнено наганяють жах на ворога. І з початку повномасштабного вторгнення штормові берети вже не раз довели: вони радше помруть, ніж відступлять, розповідає кореспондентка Наталія Задверняк. Щодня морпіхи знищують живу силу та техніку окупантів, пише вона, і роблять це так відважно та професійно, щоб у рашистів не залишалося сумнівів: наших воїнів не зламати.

Розповідь про одного воїна опублікували на АрміяInform. Процитуємо його, адже мова про нашого земляка — морпіха Олександра з позивним «Жига», що родом зі Жмеринки.

— Під час підготовки на півдні України окремого батальйону морської піхоти мені пощастило познайомитися з молодшим лейтенантом Олександром із позивним «Жига», — розповідає авторка. — Він один з тих, про кого кажуть «гартовані вогнем війни». Виявилося, що «Жига» пройшов шлях від звичайного матроса до офіцера. І за цей час встиг здобути безумовний авторитет поміж бойових побратимів.

Сам воїн родом зі Жмеринки, що на Вінниччині. Там минуло його дитинство і юність. Коли прийшов час йти до армії, Олександр не шукав шляхів відступу, а з гордістю виконав свій чоловічий обов’язок. Строкову служив у Севастополі у 2011-2012 роках. Тоді він встиг закохатися в український Крим. Після демобілізації повернувся додому та спробував знайти себе в цивільному житті.

Відео дня

Олександр зізнається, що завжди було бажання служити, але зупиняло те, що не хотів краяти серце матері та сестер, які за нього завжди переживають.

— У 2018 році поспілкувався з товаришем, який був у мене командиром, коли я проходив строкову. Той жартома сказав, що годі гаяти час — підписуй контракт. І вже за три дні я з речами стояв під військкоматом, — пригадує Олександр.

Військовий вважає, що витягнув щасливий квиток, коли потрапив до одного з окремих батальйонів морської піхоти.

— Наш підрозділ — це маленька дружня родина. І мені важко описати ті відчуття, коли після смуги перешкод отримуєш з рук командира берет і розумієш: тепер ти — морський піхотинець, частина цієї родини, де кожен готовий стояти за побратимів до кінця, — ділиться враженнями «Жига».

Так воно й було. І не раз українські морпіхи доводили, що слова їхньої клятви — то не порожній звук, а назавжди «зацементована» у серці істина.

Олександр відчував себе у війську, мов риба у воді. Певно, саме через це будь-які завдання давалися йому легко. Постійно в перервах між боями намагався займатися самоосвітою, бо хотів дорости до офіцера, хоча були певні труднощі, особливо з часом. Адже підрозділ «Жиги» завжди був на виконанні завдань.

— Особливо гаряче було під Докучаєвським, Новотроїцьким, Зайцевим під час так званого перемир’я. Але ми розуміли, що то лише «розминка» і треба бути готовими до важчих боїв. Тому коли 24 лютого о 4.30 ранку мені подзвонив командир, і в слухавці пролунало «Почалося…», я розумів, про що він. На той час мене та ще декількох бійців з батальйону саме відправили на сержантські курси до Миколаєва, тоді як наш підрозділ був у Генічеську. І єдине, про що думали — як ми можемо найшвидше дістатися до своїх побратимів, — розповідає морпіх.

За останні місяці війни «Жига» вже пережив чимало: були перемоги й були втрати, адже війна не запитує, кого забирати. Здійснилося його бажання: він отримав довгоочікуване офіцерське звання. А ще молодшого лейтенанта Олександра відзначили орденом «За мужність» ІІІ ступеня через його професійні дії на одному з південних напрямків.

Але сам воїн скромно каже, що хоча отримати нагороду, звісно, приємно, проте вона не лише його — кожен з побратимів уже герой.

— У нас був наказ просуватися вперед й проводити зачистку населених пунктів. Рухалися двома колонами. В одному з них прийняли бій. Так сталося, що ми знали, де причаїлися окупанти і зробили все дуже швидко — вони не очікували такого повороту подій. Частину ворогів ліквідували, частина відійшла до підготовлених ними раніше позицій, хто не встиг — потрапив у полон. Просуваючись далі по маршруту, знову зіткнулися з противником. Цього разу вони були більш готові, тому нас дещо «потріпали», але завдання ми виконали на 100% і не втратили жодного військового. Було лише декілька легких «трьохсотих», — пригадує Олександр.

«Жига» дуже неохоче розповідає про свої заслуги, але без упину може говорити про бойових побратимів.

— В нашому підрозділі кожен був професіоналом своєї справи у цивільному житті. Багато хто ще донедавна не мав жодного стосунку до війська, але ні від кого я не почув «не хочу», «не вмію», «не можу». Навпаки, у всіх лунає одне запитання: «коли в бій?». Такий наш бойовий настрій, і мене це підбадьорює, — з гордістю говорить про своїх побратимів офіцер. — А ось нещодавній випадок. Працюємо на одному з гарячих напрямків. Ворог поцілив у танк. Він палає. Екіпаж вистрибує, окупанти «валять» з РПГ по них, ми прикриваємо, щоб вони могли відійти. Кричу: «Хлопці, відходьте!». Але де там!!! У відповідь лунає: «Зараз машину погасимо та продовжимо!». Ось такі у нас хлопці-танкісти безстрашні!!!

Олександр з нетерпінням чекає і вірить у перемогу України. А як інакше з такими побратимами?!

— Знаєте, я завжди вважав, що воїн, не важливо який, заслуговує на гідну смерть чи відповідне ставлення в полоні. Але дивлюся на противника й розумію: у них немає ні честі, ні поваги до себе. Про порядність і гідність взагалі мовчу. Те, що вони роблять — поза межами розуміння. Тому жоден російський «найтитулованіший» генерал чи адмірал не вартий нашого звичайного матроса. Певно, тому весь світ вірить в нашу перемогу й ми не підведемо, — запевняє «Жига».


Читайте також:

Війна і люди: 100 фотографій, як вінничани пережили 100 днів

У день загибелі було два роки, як він підписав контракт. Пам'яті Героя Дмитра Коваля з Козятинщини

«Мене переповнювала гордість, що вона така сильна, відважна». Розповідь мами про загиблу десантницю

Слідкуйте за новинами Вінниці у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.

Коментарі (6)
  • Маюша Маюша

    Ангела Хранителя тобі Сашуня!!Дякуємо!!
  • Тетяна Карук-Джига

    ДЯКУЮ ЗА ВСЕ.ДУЖЕ ПРИЄМНО ЧИТАТИ ПРО СВОГО ОДНОСЕЛЬЦЯ.В НАС ТАКИХ БАГАТО У ЖМЕРИНЦІ,ЯК І ПО ВСІЙ УКРАЇНІ....
  • Galina Vasyukhno

    🙏🙏🙏🙏🙏
  • Татьяна Ремешевская

    Пишаємося нашим Героєм! Бережи Вас Боже на кожному кроці до Перемоги!

21:02 Окопні свічки, вітальні листівки та малюнки передали на передову від вінницької малечі 20:02 Водіям підказали, як швидко розморозити замок в авто 19:50 Як вибрати якісну та безпечну штучну ялинку: поради при купівлі новорічної красуні 19:04 Муніципальна програма «Стоп-грип»: скільки вінничан уже вакцинувались Від читача 14:54 В Україні розшукують волонтерів для захисту дитинства 18:00 Як під час користування генератором уникнути отруєння чадним газом: поради МОЗ 17:18 Поліцейського, який стріляв у місті з табельної зброї, відпустили з-під варти. Точка зору адвоката 17:15 Валідатори у маршрутках Вінниці: чому не можна платити банківськими картками? 17:01 На випадок екстрених ситуацій: вінничанам пояснюють, як сформувати запаси 16:16 Впали через неприбрану ожеледицю і серйозно травмувалися? Як стягнути компенсацію 15:59 В тюрму за проросійську пропаганду: вінничани отримали реальний строк 15:12 На Вінниччині з’явився ще один шаховий гросмейстер 15:10 Снігопад у Вінниці: 41 одиниця спецтехніки прибирає від снігу вулиці та дороги 14:24 Смертельна ДТП на Вінниччині: вантажівка врізалась у пасажирський автобус 13:30 Жмеринка зустріла на колінах Героя Андрія Скрипника. Військовому було 25 років 12:44 Можуть бути причетні до злочину: правоохоронці шукають двох чоловіків 11:57 Без світла, води та опалення. Перелік адрес, де у Вінниці 7 грудня відключили послуги 11:16 «Працюють піротехніки»: на Вінниччині сьогодні лунатимуть вибухи. Зберігайте спокій 10:50 Де зустріти Новий 2023 рік. ТОП 4 місця Вінниччини! (партнерський проект) 10:29 Скандал на Келецькій, нагорода для Героя та інше важливе за 6 грудня у Вінниці
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up