Війна і люди: 100 фотографій, як вінничани пережили 100 днів

Війна і люди: 100 фотографій, як вінничани пережили 100 днів
Рятувальник на місці ракетного обстрілу, що був напередодні. Гавришівка, аеропорт, 7 березня 2022-го
  • Сьогодні — сотий день повномасштабної війни росії з Україною. Що ми за ці дні пережили? Страх обстрілів та біль втрати. Єдність людей та сплеск патріотичних почуттів.
  • Тепер і болісне, і приємне відчуваємо більш гостро. Емоції інколи на межі. Але продовжуємо триматися далі, наближаючи Перемогу, хто як може!

До сотого дня війни редакція 20minut.ua зібрала сто яскравих фото вінничан та нашої рідної Вінниці, щоб ви могли пригадати минулі події та упізнавали в обличчя людей, які наближають нашу Перемогу своєю роботою.

Це і Герої тилу, про яких ми розповідаємо нашим читачам постійно — чоловіки та жінки, дорослі і діти. Про знаних волонтерів, що на межі своїх можливостей збирають все потрібне на фронт. Про непублічних людей, що шиють броники, плитоноски чи розгрузки. Плетуть маскувальні сітки вже роками або ж неймовірних розмірів. Сортують допомогу переселенцям і на потреби воїнів. Готують харчі та аптечки. Облаштовують побут тих, хто потрапив в умови війни або опинився в новому місті без засобів для існування.

І хоч ми — вінничани — і в тилу, та мали такі події, що неабияк схвилювали. Найбільше — ракетні обстріли. Наслідки прильотів ворожих ракет в аеропорт під Вінницею були смертельними для десятьох тамтешніх працівників. Влучання ракет на територію біля телевежі минулося без жертв

Відео дня

З фотографій наслідків тих обстрілів, що пережила Вінниця, й почнемо наш великих фоторепортаж. Гортайте галереї та скрольте донизу, бо ми тут розклали за темами всю сотню знімків.

Як ілюстрацію війни до Вінниці привозили спалену ворожу техніку. Вона недовго постояла на Європейській площі. Техніку прибрали на ставку Гітлера.

Несподіваними були прольоти винищувачів над містом, коли у Вінниці вперше прощалися з загиблим військовим льотчиком. Йому було лише 25 років. Стільки ж кіл зробили його колеги, віддаючи традиційні для Повітряних Сил почесті.

Друге поховання, одразу двох авіаторів з Вінниці, що загинули на війні, вже не було лячним для містян. Люди спостерігали за польотами без страху та подумки дякуючи за службу Захисникам неба. 

Коридором пошани люди в селах та містах стали зустрічати полеглих у боях Героїв. Найбільший коридор був у Вінниці зовсім нещодавно: коли наше місто зустрічало тіла загиблих під час авіаудару бійців поліцейського спецпідрозділу КОРД.

На ці фото неможливо дивитися, не плачучи. Війна забирає найкращих...

Героям вічна пам'ять! І слава живим захисникам та кожному цивільному, хто став працювати задля перемоги.

Подивіться у обличчя Вінниці: це люди, яких ми назвали Героями тилу у своїх публікаціях, а ви простіше — волонтерами. Їх в нашому місті багато. Частинку з нашого тилового війська наші журналісти відшукали, написали про цих людей хороші статті та зробили їхні гарні фото.

Ці вінничани та вінничанки збирають допомогу для військових. Знаходять все, що треба туди, на передок.

А ці люди готують їжу для військових чи переселенців або ж облаштовують прихисток для тих, хто сховався у нас від обстрілів. 

Наші чоловіки перевозять людей з небезпечних регіонів, ремонтують машини для захисників, роблять винаходи або влаштовують збори коштів на концертах, наприклад. А переважно жінки шиють для військових одяг, засобу захисту, прапори.

І одні, і інші — у вільний час плетуть сітки. Дехто взагалі цим займається з 14-го року й каже, що плестиме маскування для наших військових, доки рашистів не переможемо.

Наші діти — майструють щось своїми руками, аби продати, а кошти спрямувати для потреб ЗСУ. Так, діти теж стали волонтерити, щоб наблизити день перемоги. 

Незважаючи на те, що живемо у воєнний час, вінничани продовжують працювати, а місто — будуватися. Як приклад: наш фоторепортаж з реконструкції вулиці Батозька, за якою ми слідкували з самого початку.

А ще ми зафіксували на фото, як в місті запрацювали фонтани. Продовжують квітнути алеї. І квітники все частіше викладають композиціями з синьо-жовтих кольорів.

Разом з цим вінничани продовжують проводити патріотичні флешмоби. Такий був позавчора, на День захисту дітей, біля Будинку офіцерів. 

 

Читайте також:

«Поховав загиблу родину у себе на городі». Фотокор з Вінниці показав шокуючі кадри з-під Києва

Рятувальники, сльози місцевих і кіт: кілька фото з Бородянки від вінницького фотокора

Гостомель, «Мрія» і загиблі: 29 фотографій від вінницького фотокора, які вражають

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (3)
  • Ирина Ч

    Всі ми розумні роботу інших оцінювати. Може треба з себе почати?

    Кузьма з гурту Скрябін(якого всі люблять, поважають, вважають розумним та патріотом) на останньому свому відео в 2015 сварив владу за дороги, а війна була вже і на Донбасі гинули люди... То як? Треба чи ні виділяти кошти на дороги? На школи та лікарні (те, що більшість не знає, що має бути безкоштовно - пологи, операції, школи... - це наша звичка "давати" і "вимагати благодійність", треба себе перелаштовувати і боротися за свої права)

    Було багато чого зроблено, але не все помічають, бо треба починати з себе! І почати цікавитися своїми правами та обов'язками! Я радію, що в нас стали нормальні дороги і помічаю інші реформи за що щиро вдячна!

    А з приводу того, що погано підготовлені до війни - скільки не готуйся, а готовий не будеш.

    І треба відмітити, що все ж Україну не взяли за 3 дні, тож підготовка була! Російський агресії дали достойну відсіч! Якби був 2014 - цього ми б не зробили! І ми не агресори, ми захищаємось від нападу, який очікували 8 років, а могли і 20 чекати, то що не будувати будинки, дороги не ремонтувати, не лікувати, а все на армію збирати весь час?

    Треба ширше мислити, панове. Почніть боротись з корупцією на місцях тоді щось зможе змінитися на краще, бо одна людина нічого не зможе зробити без дій інших 42мільйонів...

    Юрій Сегеда reply Ирина Ч

    Який цинізм: "ширше мислити". Писати розлогі коменти, щоб виправдати тих, хто відкрив двері для ворога.
  • Читач68

    Дуже влучно підходить перше фото , там де старий ЗІЛ пожежний і Велике Будівництво.
    Замість того щоб нарощувати армію вони робили Біґ-борди Велике Будівництво.
    Саме тому наших вояків так багато гине, бо замість зброї було велике будівництво. Родич зараз на Сєвєродонєцкому напрямку каже, що із зброї тільки автомат і кілька магазинів патронів. і все... Звонив сестрі просив прощення за все, каже що можливо небуде іншої нагоди позвонити.
    Я не розганяю " зраду" , я просто констатую факт. Зброя в країні є, але логістика невстигає , от і все.
    А вони і далі будуть розказувати по єдиних новинах як все добре у нас...

keyboard_arrow_up