«Ми помстимося за кожного побратима». У Вінниці попрощалися з двома загиблими пілотами

• У Будинку офіцерів проводили в останню путь двох військових пілотів з Вінниччини. Вони успішно виконали 13 бойових вильотів, знищили чимало окупантів та ворожої техніки.
• На жаль, з 14-го завдання наші герої не повернулися живими. Віддавали останню шану вінничанам не лише на землі, але й два винищувачі в небі. 

Близько 12.00 на площу перед Будинком офіцерів у супроводі поліції приїхало два катафалки. Їх зустрічало понад сто людей. Серед присутніх було чимало військових, зокрема, вище військове керівництво області. Усі інші — ті, хто знав та любив двох загиблих пілотів, з якими сьогодні прощалися у Вінниці. 

Коли відкрили двері ритуальних автівок та військові почали витягати оповиті українськими прапорами труни, десятки людей почали плакати. Домовини були закритими. До кінця панахиди, близькі героїв так і не отримали можливості попрощатися із полеглими. 

— Синочок, нащо ти покинув нас? Сонечко наше. Нащо ти дітей сиротами залишив, синочок? — безсило обіймаючи труну підполковника Ігоря Хмари (1985) промовляла його мама. За декілька метрів, біля іншої труни, не стримували сліз рідні майора Іллі Негара (1991). 

Обидва пілоти родом з Вінниччини. Зачитуючи прощальну промову, їхні побратими говорили, що вони мріяли про небо з дитинства, саме тому пов’язали життя з військовою авіацією. 

Загинули вінничани 19 травня під час виконання бойового завдання. Вони обидва знаходилися на борту бомбардувальника СУ-24М. Ігор Хмара був командиром авіаційної ескадрильї, а Ілля — старшим штурманом авіаційної ескадрильї.

За час широкомасштабної російської агресії у складі екіпажу льотчики виконали 14 бойових вильотів, знищили десятки одиниць військової техніки та ще більше рашистських окупантів.

За особисту мужність і самовіддані дії, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій Присязі, Указом Президента України підполковник Ігор Хмара Ігор та майор Ілля Негар відзначені державними нагородами України орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

— Ми обов’язково помстимося окупантам за кожного побратима. За горе та смерть, які принесла підступна орда на нашу землю. Запевняю всіх присутніх, окупанти не завоювали повітряний простір і не мають тотальної переваги в повітрі саме завдяки нашим захисникам неба, льотчикам, штурманам, зенітникам та іншим воїнам, — розповів під час прощальної промови командувач Повітряних Сил Збройних Сил України генерал-лейтенант Микола Олещук. — Сьогодні над Вінницею бойові літаки Повітряних Сил… Не потрібно їх лякатись. Це наші літаки! Це наші льотчики! Вони віддають останню шану нашим Героям!

















Під час усієї церемонії прощання над Будинком офіцерів кружляли два винищувачі.

Читайте також:

Молодому пілоту, якого поховали у Вінниці, посмертно присвоїли звання Героя України

«Мені вже не було що втрачати». Мати Максима Купрійчука вивезла тіло сина з-під Херсона у багажнику

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.