«Батьківщина понад усе». Інтерв'ю з передової з ресторатором та начмедом Валерієм Сиверчуком

«Батьківщина понад усе». Інтерв'ю з передової з ресторатором та начмедом Валерієм Сиверчуком
  • У мирні часи Валерій Сиверчук у Вінниці був туристичним агентом та ресторатором. Проте мало хто знає, що бізнесмен має медичну освіту.
  • Майже три місяці знаний вінничанин знаходиться на передовій, очолює медичну службу танкової бригади ЗСУ.
  • Ми зателефонували підполковнику медслужби Сиверчуку і він каже, що на передовій зрозумів чимало.

Маркетолог, туристичний агент, ресторатор Валерій Сиверчук — знана у Вінниці особистість. Народився в Чернівцях. У нашому місті мешкає з часів навчання в медуніверситеті: з 18-ти років. 

Мало хто знає, але Сіверчук за освітою — хірург. Тому, коли почалися військові дії в зоні АТО/ООС, він визвався добровольцем і рік прослужив начмедом 59-го мобільного госпіталю. Після демобілізації відкрив десяток відомих ресторанів у Вінниці. 

Коли в Україну прийшла повномасштабна війна, бізнесмен спочатку забезпечував продуктами харчування військових і переселенців, потім ніс службу на блокпостах в складі самооборони територіальної громади. Тепер Валерій Сиверчук очолює медичну службу четвертої танкової бригади ЗСУ.

Днями був Харків, вчора Слов'янськ. Читаючи дописи Сиверчука у фейсбуці, можна зрозуміти настрій військового медика і все, що відбувається на передовій.

«Чергове відрядження Слов'янськ-Краматорськ, — пише Валерій. — Дуже важко дивитись на ці чудові міста та розуміти що кістлява рука «російського миру» потрохи починає простягатись і до них. Сирена повітряної тривоги майже не замовкає, вже канонаду чути навіть вдень, місцевих мешканців залишилось дуже мало, закрито майже все і всі вітрини забиті фанерою. Черешня по 30 грн. і чудові пиріжки з вишнями по 15 грн. у місцевої бабусі, яка хоче заглянути тобі в вічі і знайти в них відповідь, чи буде доля Слов’янська схожа на долю Маріуполя. Від цього трохи щемить і болить за тих наших співгромадян, що опинились на окупованих територіях».

Підполковник медичної служби

Подзвонили Валерію Сиверчуку. Зв'язок з ним поганий, кілька разів переривався. Де зараз находиться — не запитували, недоречно під час війни. Для інтерв'ю начмед зовсім часу не мав, проте кілька хвилин для розмови із земляками викроїв.

Він розповідає, що на війну пішов добровольцем. Ресторанний бізнес для Валерія —  це серйозна робота, в яку вклав свій час і душу. А захищати Батьківщину — це значно більше. Тому залишив і роботу, і дім, і дружину.

— Я підполковник медичної служби, тому цілком природно, що зараз знаходжуся там, де найбільше потрібен, — говорить Сиверчук. — Хто справжній військовий, той не буде відсиджуватися вдома. Мережу ресторанів налаштував непогано перед війною, вони працюють у Вінниці в звичному режимі, а я налагоджую медичну службу на передовій. На даний момент працюю начмедом четвертої танкової бригади ЗСУ. В мене є досвід служби в зоні АТО, і це зараз дуже допомагає.

Запитуємо у нашого земляка, чому не показує в соцмережах фото з передової.

— Бої не суцільні, у вільний час можу кілька селфі зробити. — коментує Валерій. — Показувати трупи і бійців без кінцівок я вам не можу.

Навіть важко уявити, наскільки важко, коли на очах гинуть побратими. Валерій Сиверчук відповідає коротко — це війна.

— Танкіст заряджає і стріляє в потрібному напрямку і не обдумує деталі,— говорить начмед танкової бригади. — Так і я: просто виконую свою роботу. Емоційна складова відходить на другий план. Присутня, так би мовити, спортивна злість, яка допомагає виграти змагання. В даному випадку — рятувати життя і перемогти.

Здобуваємо справжню незалежність

Цікавимося у начмеда, чи достатньо забезпечені необхідним бійці і медична служба.

— Бригада забезпечена зброєю, харчуванням, медикаментами, — каже військовий медик. — Але є речі, які все не можна замовити у держави, до прикладу імпортні засоби, тому допомагають волонтери. Допомагають навіть мої колеги-ресторатори, які колись були конкурентами.

Знаний у Вінниці ресторатор, підполковник медичної служби каже, що за майже три місяці на передовій зрозумів чимало.

— Про себе я зрозумів, що мені добре жилося до війни, а я все чимось незадоволений був, — посміхається Валерій. — Війна — це велике зло для всієї України. Мені 49 років, я пішов на війну, щоб не йшли непідготовлені молоді хлопці без досвіду. Це доля моєї родини, моя доля. Тому я не чекав на повістку, а сам пішов в армію. Бо саме час позбутися сусіда, який ніколи не давав українцями дихати наповну, саме зараз ми здобуваємо справжню незалежність, зараз змінюється наш менталітет, ми об'єднуємося. 

Валерій Сиверчук переконаний розслаблятися не час, ми маємо справу з добре озброєним і кровожерливим сусідом. Переконаний: перемога за нами.

— Цивільним здавалося, що у нас війни немає, але всі сім років ми воювали, — говорить земляк.— В періоді між АТО і повномасштабною війною я допомагаю армії, ми внутрішньо готувалися до війни. Переконаний, Україна переможе, тільки якою ціною і за який період? Це буде залежати від того, як нам буде допомагати Європа і світ. На заході відкрили очі, оскільки теж розуміють, що їх може чекати наша доля. Поки немає приводу розслаблятися і тим, хто на передовій, і тим, хто в тилу. Бо в Путіна на обличчі написано, що Україну треба знищити, бо ми не народ, і не країна. Але ми вистоїмо, рашистську імперію очікує крах, нас чекають кращі часи.

 

Читайте також:

Бронюк, Ковальський, Сіверчук. Знані вінничани, які вступили до лав захисників України

«Я живий, вони ні». Історія важкопораненого вінницького нацгвардійця

Він один з тих, про кого кажуть «гартовані вогнем війни». Розповідь про морпіха зі Жмеринки

Слідкуйте за новинами Вінниці у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.

Коментарі (40)
  • Галина Тітарєва

    Бережи Вас,Господи, і всіх  Ваших побратимів!
  • Galina Lysak

    Бережи вас Боженьку допоможи вернутися живими додому Амінь амінь амінь
  • Patricia Maya Maya

    Вам потрібен швидкий і надійний кредит під 2%? зв’яжіться з нами електронною поштою, якщо ваш кредит вимагає від 5000 до 500 000 $/€: [email protected]

  • Гоша Абрамович

    А кореш Верховного балабола Тіктокера - "Коля Котлета" власник київського ресторану, чому не на Передовій?? 🤔

15:59 Віддав життя за наш спокій. Загинув військовий, який захищав країну з 2014 року 15:15 Одне питання: що робити, коли термінал «з’їв» гроші, а переказ не виконав 15:02 Вісім років в'язниці за вісім тисяч доларів. Вінничанин обікрав свого колегу 15:01 Визначилися суперники вінницької «Ниви» у чемпіонаті України Від читача 12:26 Молодіжний форум "Українська молодь вражає" 14:26 Зник 30-річний вінничанин Євгеній Тищенко. Допоможіть знайти чоловіка 13:42 Щоб не плакати, ми сміялись: добірка нових мемів про війну photo_camera 13:25 «Вимагали викуп за викрадене авто». Прокурори викрили злочинну групу, яку організував росіянин photo_camera 12:57 У лікарні Запоріжжя помер важкопоранений військовий з Вінниці Олексій Міхеєв 12:02 Минає місяць з дня обстрілу площі Перемоги та інше важливе за 12 серпня у Вінниці 11:10 Вінниця в Instagram. Кращі фото за 8-13 серпня photo_camera 10:27 COVID-19 на Вінниччині. Вчора діагноз підтвердили у 73 людей, 10 з них діти 10:00 Творчій колектив незрячих розпочав серію благодійних концертів на Вінниччині photo_camera 09:47 В Україні продовжать строк дії воєнного стану та загальної мобілізації 09:01 В Україні оголосили штормове попередження. Що чекати вінничанам? 08:28 Сьогодні вітаємо Степана та Сергія. Історія, заборони та прикмети 13 серпня 21:22 «Навіть у найважчі часи він вірив у людей!» Вистава про Сент-Екзюпері об’єднала у Вінниці акторів із Києва та Харкова play_circle_filled photo_camera 21:01 «Занурилися в чарівний світ фантазій». Діти вінницьких захисників вчились малювати photo_camera 20:10 «Чого ти плачеш? Війна надоїла, мамо». Під час евакуації в дорозі помер батько двох дітей 20:03 Віддав життя за Україну. На війні загинув 28-річний військовий з Калинівщини
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up