Звільнення майна з-під арешту

Нерідко виникають випадки коли при здійсненні операцій пов’язаних з майном (приватизація, продаж рухомого чи нерухомого майна, дарування або ж прийняття спадщини), рахунками громадяни дізнаються про те, що на їхнє майно (кошти) було накладено арешт.

В діючому законодавстві існує три механізми для накладення арешту на майно:

1. арешт майна в рамках виконавчого провадження
2. арешт майна як забезпечення позову в цивільному чи господарському процесі
3. арешт майна в рамках забезпечення кримінального провадження.

Розглянемо ближче перший випадок, а саме арешт майна (коштів) в рамках виконавчого провадження, який полягає у накладенні заборони на право розпоряджатися майном (коштами) боржника, що у відповідності до частин 1, 2, 4 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна. в день її винесення.

Під поняттям "майно" боржника слід розуміти як окремі речі так і їх сукупність, так і всі майнові права боржника, що на момент вчинення виконавчого провадження є у нього.

Згідно частини другої ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку передбаченого частиною сьомою ст. 26 цього Закону.

Таким чином арешт застосовується:

1. для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачу або реалізації;
2. для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;
3. при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Отже, складові елементи арешту майна, визначені в даному Законі як опис, оголошення заборони розпоряджатися майном, обмеження в праві користування ним або його вилучення у боржника та передача на зберігання іншим особам та визначають собою сукупність дій, які мають бути чітко регламентовані та мати певні підстави для застосування.

Частиною четвертою ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а саме:

- отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

- надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

- отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

-  наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

-  відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

- отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

- погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

- отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Важливо знати, що при скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця коштів, стягнених з боржника, необхідних для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження.

Для того щоб були всі підстави звернутися до суду, насамперед необхідно звернутися з клопотанням зняти арешт з усього майна (коштів) боржника або його частини на добровільних засадах до органу ВДВС, де перебуває виконавче провадження. У свою чергу, державний виконавець має підготувати мотивовану письмову відповідь з роз'ясненням про можливість чи відмову у вчиненні таких дій.

Також майно боржника може бути звільнено з-під арешту у разі виявлення порушення встановленого Законом України «Про виконавче провадження» порядку накладення арешту за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець.

Статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв’язку із закінченням виконавчого провадження.

Варто зазначити, що про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Статтю підготували адвокат у Вінниці Олександр Малик та Олександр Сороколіта