СУБ’ЄКТИВНО: Чого вичікують обласні можновладці

Подібних нашому прикладів історичних змін немає жодна країна світу, навряд чи є багато випадків швидкості, з якою відбуваються ці зміни: те, що вчора було ніби-то реальністю, сьогодні – вже на звалищі історії.

Ще 21 лютого чимало політологів вважали, що Янукович вже слабший, ніж був, але ще сильний. А наступного дня – 22 лютого – тиран перестав бути президентом, не знайшов іншого виходу, як тікати з країни, а на території його резиденції проходять багатотисячні екскурсії.  

Проте, розслаблятись дуже рано. Ще не всі зіграли свою гру. А тому не треба спішити, бо насправді, поспіх – це повільний рух без зупинки, й завжди перемагає витриваліший. 

Наші загрози нам відомі. Принаймні на сьогодні – це хаос у країні, що призводить до серйозних правопорушень; це - відсутність чіткого бачення подальшого розвитку країни в тих, хто став біля керма держави; це -  внутрішні чвари.

Відео дня

«Правий сектор» звинувачує опозиціонерів із «Батьківщини» та «Свободи», що вони мають якісь домовленості з місцевою владою. Мовляв, як і в столиці, так і в області – політики домовляються, а справжні революціонери йдуть під кулі.  

Ще вчора певною грою на випередження сприймався вихід із лав Партії регіонів політиків з орбіти все ще голови Адміністрації президента Андрія Клюєва - голови вінницької облради Сергія Татусяка та нардепа Володимира Продиуса, а сьогодні усі ці орбіти вже не мають особливого значення. Майдан вимагає не виходу із лав партії, а відставки, як голови обласної ради Татусяка, так і голови ОДА Мовчана.   

Очевидно очікують на якийсь новий  виток своєї гри депутати, котрі так і не змогли зібратись необхідним складом на останню сесію обласної ради, аби рішення про відставку спікера Сергія Татусяка та оголошення недовіри губернатору Мовчану було не революційним, а законним. Як вже повідомлялось, сесію не закрили, а голосування мають продовжити на наступному засіданні, і, як годиться – таємно. Власне, що підштовхує бути впевненим у тому, що необхідно триматись за крісла – питання риторичне. Можливо, зрадницьке: якось воно буде?  

Або ж вінницька все ще верхівка чекає призначення прем’єр–міністра та формування Кабміну. Як відомо, одним із кандидатів на цю посаду виставлено Петра Порошенка. Чи збережеться ця посада, за можливого призначення Порошенка, вже за екс-губернатором Мовчаном сьогодні однозначно ніхто не відповість. Адже особисті контакти для нинішнього Майдану – це не аргумент, а, навпаки, подразник.      

Наразі, проходили якісь дивні чутки, що ніби-то розробляється сценарій, за яким Іван Мовчан може посісти крісло голови облради. Ця версія дещо абсурдна, бо не видно якихось правових механізмів для її реалізації. Однак  вінницькі майданівці заявляють, що на посаду голови ОДА потрібно призначати голову обласного осередку Народного руху України Сергія Свитка. Як виявилось, Сергій Михайлович достатньо авторитетна особистість у середовищі вінницьких активістів, бо йому пророчать і посаду голови облради. Мовляв, компромісна кандидатура, за яку може проголосувати більшість. Ще одна  реальна кандидатура на посаду голови облради – лідер обласної організації ВО «Батьківщина» Людмила Щербаківська може під час голосування наткнутись на масовіший, ніж Свитко спротив «регіоналів». 

Ми так впевнено говоримо про те, що вибори нового керівника ради області все-таки будуть, бо всі партійні осередки «регіоналів» центральної та західної частини України розсипаються на очах, як карткові будиночки.  Можливо, на Вінниччині вирішили, що і на цей раз вийде, як завжди, хитро по-вінницьки: якось переграють, передомовляться і все. Але ні! Не цього разу. Тепер народ, активісти – рушійна сила всіх нинішніх змін - не дадуть цього зробити.      

Та, водночас, найголовніше гідно втримати всі завоювання. А для цього потрібно, щоб на хвилі радикальних змін не реанімувались «шарикови»  із  Булгаківського «Собачого серця» і, перефразовуючи  професора  Преображенського, не почалась «розруха в головах».

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.