Оксана та Олександр Мартошенки прийшли в редакцію розказати свою квартирну історію. Почали з того, що уже три роки їм не вдається відвоювати у судах єдине житло – трикімнатну квартиру на Космонавтів, бо їх ошукала злочинна група на чолі з помічницею приватного нотаріуса. Остання обіцяла повирішувати всі проблеми глави сімейства, але обманула, щоб підписати договір купівлі-продажу.
– З моєї вини сталося ДТП, і щоб не отримати покарання, я мав відшкодувати потерпілій збитки. Домовилися про півтори тисячі доларів, – розказує передісторію втрати сімейної квартири 45-річний Олександр Мартошенко.
Він у пошуках людини, яка б могла позичити йому на рік таку суму, порпався в інтернеті і знайшов, каже, приватне оголошення про позику. Набрав вказаний номер і незнайомий йому раніше тезка призначив зустріч. Обговорили ситуацію, і тезка сказав, що зв’яжеться з потрібними людьми.
На другий зустрічі чоловік з оголошення сказав, що так мало ніхто позичати не стане, хіба що дадуть тисяч 20 за умови застави нерухомості, наприклад, квартири позичальника. Загітував на більшу позику той Олександр нашого героя, як він говорить, ось як: «для позитивного рішення в суді тобі потрібні гроші, а щоб повернути 20 тисяч зміг, допоможу оформити закордонний паспорт та працевлаштуватися в Польщі, де платять 600 доларів на місяць».
На такий вихід Мартошенко узяв та й погодився. Далі, каже, тезка звів його з юристкою Лесею, яка представилася помічником нотаріуса та мала взяти на себе всі клопоти по сплаті відшкодування потерпілій в ДТП та оформленню закордонного паспорта.
– Ця Леся Редько й обманула його, – говорить Оксана Мартошенко.
Жінка розповідає, що не знала про ці домовленості чоловіка, доки квартиру не продали. Каже, чоловік зникав на кілька днів, вона навіть про його розшук заявляла, а коли з’явився, то сказав тільки «все буде добре». У період зникнення й був укладений договір купівлі-продажу на квартиру на Космонавтів.
То як так сталося, що Олександр Мартошенко уклав не договір застави, а саме купівлі-продажу? Він каже, що його за кілька днів до угоди зачинили в приватному готелі з наглядачем. Той наглядач потім стояв у дверях в нотаріуса, коли підписувалися документи. Процесом керувала юристка Леся.
– Леся мене провела до виходу разом із наглядачем, – каже Олександр Мартошенко. – На вулиці вона наказала дати їй кошти, бо мені треба було їхати в паспортну службу для оформлення закордонного паспорта. Сказала, що поверне мені кошти ввечері за мінусом необхідних витрат на вирішення кримінальної справи в суді, на паспорт і працевлаштування мене в Польщі.
Олександр говорить, що після паспортного столу його знову завезли в готель. Увечері після дзвінка Лесі наглядач спустився донизу і приніс Мортошенку тисячу доларів США та 5 тисяч гривень. Передав, що решту Леся поверне пізніше, і пішов, залишивши двері відчиненими.
– Я поїхав з готелю в село й на судовому засіданні по ДТП не був, бо Леся сказала, що присутність не потрібна, – розповідає далі Олександр Мартошенко. – На другий день подзвонив мій адвокат і сказав, що треба писати апеляцію, бо присудили півроку тюрми. Я дзвонив Лесі, чому вона нічого не вирішила, вона сказала, що вже пізно було, вирішить в апеляції...
Але й апеляція не змінила вироку, і Олександр загримів у Стрижавську колонію. Каже, після виходу намагався зв’язатись з Лесею та Олександром, але вони зробили вигляд, що не знають його.
– У нас зараз відбирають квартиру, – каже Оксана Мартошенко. – Нашу трикімнатну квартиру, яка коштувала на той час 45 тисяч доларів, виходить, продали за 20 і оформили на підставну особу. Це все зробила ця Леся Редько – помічник нотаріуса Людмили Рудик, яка має офіс Замостянській.
Оксана розповідає, що вона з дочкою (на фото) ходила по судах, щоб відстояти своє право на квартиру, поки чоловік сидів у в’язниці. А він, коли вийшов, написав заяву про злочин в поліцію. Незважаючи на те, що сам усе підписував, Олександр Мартошенко вважаєте себе ошуканим групою шахраїв.
Редакція запитала в поліції, чи дійсно є кримінал в його квартирній історії. І у відділі комунікацій обласної поліції підтвердили: розслідує провадження слідчий міського відділу, який каже про складність доказування цього шахрайства, але запевняє – питання про закриття справи не стоїть, робота ведеться.
– Вони мені ще тоді в нотаріуса підсунули підписати якусь довіреність, бо знали, що я сяду. Скажи, хто від мого імені на суди ходив? – звертається Олександр до жінки.
– Таганцов, який позичав ті 20 тисяч доларів, які зразу забрали, «захищав» на судах інтереси чоловіка, – каже Оксана Мартошенко. – Я тоді не знала, хто він. І ми програвали суди.
– Зараз подали касацію з іншими адвокатами, – говорить Олександр Мартошенко.
– І живемо в цій квартирі, як на пороховій бочці, – додає його дружина.
Адвокат Ольга Воронцова, яка допомагає Мартошенку повернути квартиру, каже, що проти її клієнта скоїли аж три злочини. Крім шахрайства, ще викрадення людини із вимаганням. За останнє правопорушення найбільше сувора санкція – до 10 років тюрми за скоєне у складі організованої злочинної групи.
– Нічого не можу коментувати, бо там задіяна нотаріальна таємниця, – починає Людмила Рудик, але говорити з журналістом не перестає. – У нього є на руках всі рішення судів, щось штук вісім. Нехай він вам їх надасть.
– Так, він казав, що судиться, – говорю.
– Цього всього ініціатором був він, – каже нотаріус далі. – Там є друга сторона. Вони собі вдвох між собою хай розбираються. Мене на перших стадіях в 2015-му році запрошували, а потім перестали запрошувати.
– Він називає вашу помічницю учасницею…
– У мене такої помічниці немає, – каже Людмила Рудик, не дослухавши питання. – То була подружка того Олександра, якого він десь в інтернеті знайшов. Він вже зовсім заплутався, то хай і розплутується. У нього було достатньо часу, щоб все згадати, все обговорити з дружиною і в суді це все довести, бо він вже і в міліцію звертався, і в тюрмі сидів за цей час. У нього так багато подій відбулося в житті, що там вже важко розібратися, хто правий, а хто неправий.
– Я починаю думати, що вони з дружиною вирішили пограти в кішки-мишки із покупцем. Але це на їхній совісті і Бог їм суддя, – продовжує Людмила Рудик. – Бо дружина каже, що нічого не знала, що він пропав і вона з ним зв’язку по місяцях не мала. Але насправді на наступний день, тільки угода відбулася, вона була вже у другого нотаріуса, взяла письмову довідку й принесла її до суду. Там все так дивно. Мені дуже неприємно, що я стала свідчити цей договір, коли однією стороною був Саша… Йому я сказала: звертайтеся, доводьте, якщо все так. Три роки вже пройшло. А це достатньо хороший термін, щоб задіяні були всі слідчі органи для того, щоб всі питання повирішувати. Зрозумійте мене правильно.
Читайте також:
Брехнею про вікна вінничан «розводять» на кредит. Чому цих аферистів не спіймати?
«Вокзальною мафією», яка обікрала вінничанку, керував підполковник поліції
Що за зачиненими дверима? Перевірили умови життя там, куди краще не попасти
У Вінниці будуть «універсальні» поліцейські – детективи. Начальника вже вибрали
Головні цифри 2018 року і нові розцінки судових зборів у одній таблиці
Смерть на заробітках. Батько розслідує те, що правоохоронці впритул не бачать
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер