Юля не приїхала і Люда не перемогла. Міхо приїхав і Сергій переміг. Смішна теза. Але…Всього лише 17% вінничан вибрали Сергія Моргунова міським головою Вінниці.

Суто математика: на другий тур – 15 листопада – у списку виборців для другого туру було внесені 284 436 потенційних виборців, але 205 216 вінничан залишили свій голос при собі, не прийшли на другий на тур.

Використали свій голос – 79 220 вінничан: за Сергія Моргунова -  50 575, за Людмилу Щербаківську – 26 324, ще 2321 бюлетень визнані недійсними. Тобто із загальної кількості виборців лише 17% Сергій Анатолійович має дякувати своїй перемозі. Це на 1274 вінничан менше, аніж проголосували у першому турі. А от лідерка місцевої Батьківщини за три тижні покращила свій результат на 11 715 прихильників, і програла... Лише на одній дільниці вона набрала більше за в.о. міського голови.

Хоча за такої антирейтингової  явки - 27,85% слово «перемога» Моргунова якось не звучить. Навіть якщо за офіційною математикою територіальної виборчої комісії «за» Сергія Моргунова 61%...

Явка - просто катастрофа

- Трішки більше 30% явка була у 2000 році, коли Вінниця вибирала Володимира Ваховського,  - говорить голова правління Вінницького обласного осередку Комітету виборців України Владислав Телень. – Тоді третина прийшла на вибори і третина проголосувала за Ваховського.  Я думав, що менша явка вже неможлива, але виявилось, можлива. 27, 85% для нашого регіону, який завжди славився явкою у 70%, звичайно, дуже мало.

Явка – це проблема останніх виборів. Вона змінює цифри і перемоги. Тому і айфони… Лотерею для виборців як стимул піти на вибори, вперше започаткували у Вінниці на цих виборах. Спочатку мало бути два смартфони, потім скинулись грішми на шість. Спочатку мало бути виключно для студентів, але згодом просто розширили вікову межу - підняли до 35 років. Тільки ж прийдіть голосувати, зробіть селфі на дільниці. Тисяча виборців так зробила, хоча голосували не всі. До речі, в інших містах теж практикували подібну «виборчу лотерею» - планшети, телефони, поповнення рахунку на телефон…

Активніша стала у другому турі агітація Сергія Моргунова. Мабуть, коли готувались до першого туру, про другий навіть не задумувались. Як казали усі експерти: «У Вінниці все прогнозовано». От тільки 50% підтримки в.о. міського голови не зміг набрати. Кандидат, на якого працювали два штаби – «Вінницька європейська стратегія» та БПП «Солідарність».

Юля не приїхала… але приїхав Саакашвілі

Чи врятувала б Юлія Тимошенко ситуацію для Людмили Щербаківської? Тепер розмислювати безглуздо. Не виключено, що такий «розклад» у Києві. А столиця провінційним «опозиційним соплям» не вірить.  Юлія Володимирівна не приїхала.

Зате приїхав Михайло Саакашвілі. Губернатор-агітатор від команди Порошенка. Вперше він «торгував» своїм рейтингом у Чернігові - у липні на позачергових виборах до ВР. 11 листопада був у Житомирі «з робочим візитом» - агітував за кандидата від БПП «Солідарність», а наступного дня у Вінниці розхвалював вінницьку владу. Ні, жодного разу не сказав: «Голосуйте за Моргунова!», але ж і так все було зрозуміло.   

Власне, і Володимир Гройсман у своєму листі-зверненні, який був у кожному поштовому ящику напередодні першого туру, теж не згадує прізвище Моргунова. Лише кандидата від ВЄС на його округу, мабуть, тому вказаний наклад 1000 екземплярів. Листівка перед другим туром, яку теж знайшли усі у своїх поштових скриньках, теж без згадки Моргунова – портрет Гройсмана сам за себе говорить, кого вибираємо. Між іншим, чомусь листівки без вихідних даних – немає скільки і хто надрукував.  

Навіщо було витрачати стільки грошей на дорогу меловану макулатуру, агітаторів, борди, якщо був таким очевидним результат? Значить, не очевидним.

- Нині кандидати здають фінансову звітність у виборчі комісії, з нею можна буде ознайомитися, скільки витратили на предвиборну агітацію, - каже Владислав Телень. - Єдине, що вийшов курйоз з конвертами – чомусь не купили конверти для протоколів. Територіальна комісія забула. А наші люди, якщо не привезли, то значить не треба – просто привозили з дільниць листки паперу. Вночі щось придумували, якось пакували в саморобні конверти, щось клеїли… Не знаю, як вони в метушні забули купити?

1+ 7= у Вінниці це не 8

Своя математика у вінницької влади. Рівень впливу тут політики ділять по-своєму. Післявиборчий скандал сьогодні відбувається між Блоком Петра Порошенка «Солідарність» та «Вінницькою європейською стратегією» Володимира Гройсмана. З’ясовують стосунки тихо. Але добре рахують - хто кому більше допоміг. «Солідарність» працювала на Моргунова, але від неї відмежовуються. Голова правління Вінницького обласного осередку Комітету виборців України Владислав Телень на прес-конференції, відповідаючи на запитання про доцільність другого туру, сказав головну цифру цих виборів у Вінниці:

- Вісім кандидатів від БПП перемогли в Україні у другому турі. Вони й нашого (Моргунова – авт.) рахують за свого, але є питання, тому скажу 7+1.

Вперше за 15 років Порошенко втрачає вплив у Вінниці

У 2000 році Володимир Ваховський був кандидатом від Петра Олексійовича. Політтехнологом запросив Георгія  Гонгадзе. Як згадувала власниця інтернет-видання «Українська правда» Олена Притула: «Якраз з’явився сайт. Георгію вдалося підзаробити на виборах мера Вінниці, і на ці гроші ми купили ще комп'ютери і розрахувалися з людьми по зарплаті…»

У 2002 році наступним мером від Порошенка став Олександр Домбровський. Його PRники потім «у спадок» перейшли до Володимира Гройсмана. Наймолодший мер із рекордним рейтингом потім ще не раз «переплюне» Домбровського. І не лише на виборах: у 2006 році «за» Володимира Гройсмана проголосувало 66 144 (35,9%), у 2010 році - 95 586 (77,81%).

Володимир Борисович хоче самостійності. Очевидно, що Петро Порошенко теж це розуміє, бо заборонив «Вінницькій європейський стратегії» на виборах  виставляти своїх людей у Вінницькому районі. Занадто амбіцій. Їх масштаби у спікера Верховної Ради тільки зростають...     

- Ми ж не у футбол граємо. Тому я не в «Єдності вінничан». Насправді у мене гарні стосунки і з Олександром Домбровським, і з Григорієм Заболотним. У кожного були свої обов’язки і територія відповідальності…

Це цитата Володимира Гройсмана родом з 2010 року. Тоді він теж вирішив йти окремо – від «сурогатної» партії – «Совісті  України».  Тепер створив свою, європейську.