Заїдаєш та запиваєш стрес? Військовий психолог дав поради, від яких легше голові та шлунку
- Чому ми заїдаємо чи запиваємо стрес? Що робити з близькою людиною, яка зловживає? Як допомогти військовому, що запив?
- Відповідає на ці та інші питання військовий психолог Андрій Козінчук. Він називає себе експертом з заїдання. Чому? Читайте далі і дізнайтесь.
«В нас є багато способів боротьби зі стресом. Йога. Дихання. Вбивати русню. Обіймати дерева. Вбивати русню. Ходити на пробіжки. Вбивати русню. Але є деструктивні способи, наприклад, заїдати то всьо. Саме про це ми і зняли відос. Я експерт з заїдання».
Таким постом рекламує нове відео на каналі «У моїй голові» військовий психолог Андрій Козінчук. Цього разу він пояснює, чому ми заїдаємо чи запиваємо стрес, та розповідає, що робити, якщо є залежність від їжі та алкоголю.
— Ще у голлівудських фільмах зафіксовано: якщо тобі погано, з‘їж відерце морозива, й життя налагодиться. А як ні — то можна пошукати «дзен» у келиху… Зараз, коли стрес став нашим природним середовищем, підхопити РХП (розлад харчової поведінки) — дуже просто. А ось позбутися — ні, — каже автор відео. — Що робити, якщо впав у залежність від їжі та алкоголю? Як зрозуміти, що в тебе саме РХП? Як допомогти близькій людини припинити «запивати» стрес? Як організувати собі (або іншим) психологічний детокс?
Андрій Козінчук підготував купу «смачних» порад, від яких стане легше й голові, й шлунку.
Ось повне відео його розповіді, дивіться запис зі звуком, якщо вам зручно. Нижче даємо текстову версію розказаного ним матеріалу.
Що таке стрес та як ми на нього реагуємо
— Для початку розберемося у структурі стресу. Це хоп — щось сталося, і в організму іде своя реакція. Причому це хоп може бути абсолютно різне: від похолодало дуже сильно і це стрес, і в є фізіологічна реакція (на руках встають волосинки, аби зберегти тепло і крім того багато фізичної енергії налаштовується на те, аби зігріти тіло). Те саме є і прости якогось психологічного хоп. Це наприклад, вас кинула партнерка і все — є реакція. коли ми отримуємо стрес, тобто щось в напрямку загрози нашому життю, здоров'ю, благополуччю, то нам треба якимось чином реагувати. І часто так буває, що робити або нам не вистачає сил, енергії від цього всього, і нам треба щось хороше. А що може бути поганого в тому, аби їсти?!
Чого саме заїдаємо?
— Є різні варіанти, але один напрямок усвідомлення цього. По-перше, коли ти їсиш, в тебе виділяється гормон радості і тобі стає добре, бо їсти — це прекрасно. І по-друге, коли ти накопичуєш в собі масу, стаєш більше, це наче твоя броня від зовнішніх факторів. Тебе стає не просто більше, ти розширюєш свої кордони, бо хочеш захиститися. Це психологічна передумова. І ця штука називається розладом харчової поведінки (РХП).
Для того, щоб ви усвідомили, що з цим робити, треба, щоб ви спочатку визнали, є у вас РХП, чи нема. А що таке, коли от є? Це коли ви не управляєте цим процесом. Наприклад, коли ви їсте на автоматі, коли їсте постійно або їсте дуже рідко (скажімо, один раз в день), але дуже багато і це пізно. При цьому у вас є багато виправдань: я дуже голодний або важко працюю і мені потрібне багато харчуватися.
Коли ви заїдаєте, це видно з точки зору патологій. Тому що їсти їжу — це нормально і ніхто вам не зробить зауважень, якщо ви їсте десь в ресторані, на терасі. Друге діло, коли ви не можете управляти цим процесом, коли маєте наїстися так, поки вам боліти не буде від цієї їжі. і, як правило, ви ще й будете стидатися цього процесу, тобто на людях не будете їсти взагалі. Або будете їсти як коза Дереза: бігла через гребельку, вхопила водиці крапельку, бігла через місточок, вхопила клиновий листочок. А от без людей — шаурма, борщ три літри і палиця ковбаси навздогін.
РХП — це не є чимось сороміцьким або показником, що ви слабкі. це розлад і з ним необхідно працювати.
Що робити, якщо в тебе РХП?
- Визнати, що є розлад харчової поведінки. Яка б проблема не призвела до цього, вона не може бути виправданням. тут нічого соромитися.
- Після визнання треба сформувати свою стратегію подолання. Стратегій є декілька, і вам потрібно буде консультуватися. не з дієтологом. А з психотерапевтом, в якого є кваліфікація роботи саме з харчовою поведінкою. тоді ви зможете знати, що робити, навіть якщо ви зірвалися. Це не облажалися. Просто треба буде почати ще раз.
- І третій крок — знати тусовку з такими ж людьми, як ви, в яких є РХП для того, аби підтримувати один одного. Не плутайте з тими тусовками, які виправдовують це! якщо ви хочете позбутися розладу харчової поведінки, то працюєте в цьому напрямку.
— Якщо вам подобається своє тіло і у вас немає РХП, то ніяка падлюка, фешн-блогер, я не знаю, якісь стандарти краси не можуть сказати, що ви погано виглядаєте, — говорить Андрій Козінчук. — Про це може сказати тільки ваш лікар, терапевт бажано чи ендокринолог: у вас все ОК або вам варто скинути. Яким чином це робити? Це вже підкажуть медики, а не блогери.
Про що говорить наявність у людини РХП?
— Якщо у вас розлади харчової поведінки, то, скоріше за все, ви не справляєтеся зі стресом, — каже психолог. — А якщо ви не справляєтеся зі стресом, то варто попрацювати з собою, зі своєю самооцінкою і вам також потрібно звертатися зі підтримкою.
Статистика показала, що у людей, в яких є нормальні взаємини у сім'ї, в них екологічна робота (там теж стосунки нормальні), вони бачать результати своєї роботи, достатньо витрачають часу на себе, для свого відновлення, то в них немає ніякого РХП.
— Будь-ласка, не плутайте тих, хто заїдає стрес, з людьми, в яких така конституція тіла, — каже Андрій Козінчук. — Більше того, від заїдання стресу людина не обов'язково розшириться в розмірах. Можливо, там такий обмін речовин здоровецький, що ви цього й не помітите. Але в будь-якому випадку, заїдати стрес — це не вихід з подолання стресу. Єдиний вихід з подолання — це усвідомлення, що сталося, яка моя роль в цьому і що мені робити далі.
Що не треба робити при РХП
Відмовитися від їжі взагалі. Нормальна харчова поведінка — це не не їсти взагалі, а їсти здорова, так, щоби це було в користь вам.
— Інколи люди, які переїдають чи заїдають стрес, кидаються з крайності в крайність: від їсти завжди і багато до не їсти ніколи і нічого. А має бути десь посередині, — говорить психолог. — Це я вам говорю. Я ж не худющий. Я сам людина, яка іноді заїдає стрес. Так, у мене гіпоталамічний синдром. Така штука є в голові, називається гіпоталамус і відповідає за обмін речовин. І от у він у мене погано працює. І що б я не робив — ось такий от я є, хоча дуже сильно хочу після війни зайнятися собою. І так, саме я говорю вам про переїдання. Тому що я можу про це говорити, я сам це пройшов, і мені було дуже важко цього всього позбутися. Я пішов до психотерапевта, я пройшов всі етапи, я навчив своє оточення, як зі мною себе вести, коли я їм, і я знайшов тих людей, які страждають таким самим. Це було дуже складно: прийняти себе і своє тіло. Але ще складніше навитися казати, що стрес — це нормально і треба вміти його проживати правильно.
Про запивання стресу
— Чого люди п'ють? Кажуть, так, я бухаю, і шо?... Воно мені помагає, в мене така стресова робота, тому треба пити... Або: він був на війні, ну звісно, звісно він тепер вживає алкоголь... Алкоголь — це спирт, коли людина його вживає, він підіймає сератонін, гормон радості. І виходить такий сератоніновий підйом, і людина стає щасливіша в цей момент, — пояснює Андрій Козінчук. — І знаєте, в чому бідося? це на дуже короткий період. Після того людина іде вниз, тобто її стан, оцей стресовий, з яким вона прийшла до алкоголю, погіршується.
Після нетривалого сератонінового підйому і спаду людина пробує ще раз це умовне щастя, щоб воно закріпилося, а воно знову падає і падає.
— Вживання алкоголю має бути культурним, — підсумовує психолог. — Якщо немає алгоритму вживання алкогольних напоїв, то варто взагалі відмовитися від них.
Що варто узагалі виключити? Заборони:
- вживання будь-якого алкоголю в пригніченому стані,
- виживання алкоголю систематично.
— Найгірший алкоголізм: це невидимий або пивний, каже Андрій Козінчук. — Є такі люди, що кажуть, що не вживають взагалі, але півтора-літр в день пива випивають. Оця системність є і це дуже паршива річ. Або: я от тільки в суботу і все. Якщо ви кожної суботи п'єте, то це системність?
Питання в тому, чи ви можете не вживати алкоголь і скільки. Якщо з вами станеться шось дуже погане, чи зможете ви без цього? Оце якраз і є показником.
В чому головна проблема запивання стресу
— Чому люди п'ють (крім сератонінового відйому)? Проблема людей не втому, що вони п'ють. Пити — це наслідок того, що щось сталося. Уявіть собі людину, які гнобили, недолюблювали або найгірше робили — знецінювали, — наводить приклад психолог. — Казали: ти поганий батько чи ти поганий працівник. І нічого хорошого ця людина не знала. І тут алкоголь, оцей підйом, і стає трохи краще. От таким чином може з'явитися алкоголізм.
Щоб людина перестала вживати алкоголь, має бути очищення, детоксикація і ще купа медичних речей. А з точки зору психології треба замінити період, де гнобили і знецінювали підтримкою, любов'ю, дружбою, похвалою.
— А як хвалити людину, яка алкоголік? І тут вже про мудрість тих, хто поруч, — пояснює Андрій Козінчук. — Не хваліть алкоголізм, хваліть людину. особливо, коли вона твереза і робить якісь класні речі. я не вірю в те, що бувають тотально погані люди, або тотально хороші. Я вірю у вчинки. І коли зараз іде війна, мене найбільше дратує, коли кажуть: от нащо іти до психолога, взяв пляшечку, стаканчик, з другом посиділи, поговорили і все пройшло. Точно все пройшло? Га? От чесно? Точно ні. І вміти вирішити проблему на суху — це величезна, просто мега функція. Якщо ви вмієте вирішити без алкоголю,то це означає, що ви дуже сильна людина.
Що робити з близькою людиною, яка зловживає
Є люди, які співстраждають: друзі, родичі. Що їм робити, якщо близька людина зловживає алкоголем постійно? Це алкоголізм (хвороба) чи запої?
— Ваша задача бути з цією людиною постійно і ні в якому разі не виправдовувати вживання алкоголю, — радить Андрій Козінчук. — Навіть якщо сталося щось дуже сильне. Тому що більшість людей, які зловживають, виправдовуються це складним життям чи складними життєвими обставинами. Наприклад, іде війна, тому мені можна пити.
По-друге, близьким не можна людину, що зловживає, хейтити, не можна булити якимось чином, робити зауваження або критикувати. Вам навпаки треба знайти сили підтримувати, як особистість, а не як алкоголіка. Не ліпіть ярликів. Ви можете не знати істинної причини випивці і що з тим робити.
— Ви можете встановлювати свої правила: я буду з тобою завжди спілкуватися, якщо ти будеш тверезий. Це хоч і маніпуляція, але ви маєте право робити таку маніпуляцію, — говорить психолог.
Ще він радить такий варіант підтримки: якщо ти захочеш лікуватися, то я піду з тобою до лікаря або якщо ти підеш на програму анонімних алкоголіків, то я піду з тобою.
— Ну і звісно, ви можете втекти. Можете сказати: я відмовляюся і піти. це ваше право, — каже Андрій Козінчук. — Але потім може бути вина. А якщо ви допоможете цій людині вийти із залежності, то ви будете відчувати свою співучасність, блаженство.
А якщо зловживає військовий?
Люди, які вживають алкоголь, вони переживають проблему, просто не вміють звідти вийти. Набагато гірше, каже психолог, коли ця людина — військовослужбовець.
— Це ганебне явище, яке хоч і невеликий, але має відсоток у нашому війську, — говорить Козінчук. — ми їх називаємо по-різному: аватари, смурфіки, п'ятисоті, сімсотп'ятидесяті. Багато є назв. Але якщо це людина, що вживає алкоголь, то їй також потрібна підтримка, здорова атмосфера, де людина зрозуміє, що вона також може бути корисною.
Частина людей, які аватарять, тобто приймають алкоголь під час військової служби, вважають, що вони вже не можуть принести ніякої користі і тому це єдиний вихід із ситуації. І не вихід їхнього підрозділу — нещадно критикувати цю людину. Нещадна критика не сприяє киданню алкоголю. Вона змусить людину тільки ще більше закритися в собі і вживати.
— Такі люди можуть, брехати, маніпулювати, робити все, що завгодно, аби вживати і вживати алкоголь, — розповідає військовий психолог. — Поки ви не навчитеся давати такі накази цій людині так, щоб вона була корисна і усвідомлювала це, то ніяких змін не буде.
Оточення такої людини — керівники, підлеглі, товариші по службі — мають не критикувати людину з залежністю від алкоголю.
— А це дуже складно. Тому що всі критикують аватара, всі критикують смурфика... Що ж йому робити? Тільки пити. Тому це довгий шлях: не критикувати, не булити, здорова атмосфера, накази і звісно — ніякої співпраці в стані алкогольного сп'яніння. Якщо людина випила, то її чіпати, поки вона не протверезіє, не можна. Головне огородити цю людину, аби вона не продовжувала вживати.
У вашому оточення стовідсотково є люди, що зловживають алкоголем. Психолог каже: якщо ви можете дати їм поваги, як що особистості (коли вони тверезі), а не одна тільки критика, ви побачите, що ця людина може змінитися. Вона схопиться за соломинку, аби відновитися.
Але якщо у людина алкоголізм — це діагноз, то тут вже не допоможе психологія. Це хімія і біологія, тому ці людині треба лікування.
Які ще бувають компенсації й як їх позбутись
— Загалом і заїдання і вживання алкоголю — це прийом компенсації, — підсумовує психолог. — Коли тобі чогось не вистачає, ти це компенсуєш це в прийомі. Може бути компенсація у сексі (мені чогось не вистачає, мені треба багато сексу), або у владі (я відчуваю, що я маленька людина в цьому світі, і мені треба всіма командувати, бути деспотом, це ще називають комплексом Наполеона), або може бути компенсація в поведінці своїй (мені казали, що я невзрачний, тому піду в люди і розкажу якусь пошлий жарт чи розіб'ю вікно, аби на мене звернули увагу).
Компенсації є різні, але першопричина скрізь одна: ці людині потрібна підтримка, допомога, любов. Якщо буде ця підтримка, то не потрібно буде компенсацій. Тому шо буде повноцінне життя.
— Я не ханжа для того, щоб вам казати не пити і не їсти. Ну я ж їм, і навіть алкоголь вживаю, але ніколи не в службовий час. А зараз війна, то й взагалі не можна, — каже Андрій Козінчук. — Алкоголь кльово вживати, коли ви чогось досягли, коли у вас є якісь результати роботи або ви побудували будинок. це не означає обмити, це означає бути в піднесеному настрої і вжити трішки смачного алкоголю обов'язково в класній компанії та в гарному місці. Не на ходу, не з пластикового стаканчика чи з горла. Це не про культуру, це про безкультур'я.
Якщо ви зможете зробити так, аби їжа і алкоголь вас посилювали — значить ви зрозуміли, як це працює. А якщо це робить вас гірше — треба змінювати свої звички.
Читайте також:
Війна та секс: військовий психолог розповів про лібідо, зради, утримання та «польових дружин»
Як пережити втрату близької людини, домівки, роботи? Військовий психолог про наслідки війни
Слова та вчинки можуть образити. Чого не варто робити і казати у спілкуванні з військовими?
Бий, біжи або замри. Військовий розповів бійцям-новачкам, яким буде страх і що з ним робити
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
Дмитрий Мисюра