Як правильно “їсти” пігулки, щоб і справді одужати?

“Приймайте ці пігулки двічі на добу після їжі” - таку рекомендацію лікаря всі ми чули не раз. Та наскільки вона повна і чи так вже й необхідно детально ознайомитися з інструкцією? Адже призначаючи вам той чи інший препарат, лікар розраховує, що приймати його ви будете правильно.

Їжте на здоров’я!

Пригорща пігулок на сніданок, три штучки на обід, півпригорщі на вечерю, і перед сном можна ковтнути ще оцю синеньку - забув з’їсти її вдень. Ось на що в багатьох випадках перетворюється комплексне лікування. Особливо це стосується хронічних захворювань, які мають чудову звичку загострюватися всі й водночас.

Сумлінно п’ємо пігулки і дотримуємося всіх рекомендацій лікаря ми зазвичай тільки тоді, коли в попереку ще дуже коле, шлунок скручує спазмами чи чуємо страшне: “Якщо не лікуватимеся, за добу матимете запалення легенів”. Як тільки стає трішечки краще, пігулки приймаються вже не чітко тричі на добу, а двічі … далі переходимо на однократний прийом … а ще за днів п’ять і взагалі забуваємо, що ще якісь там пігулки потрібно приймати. У кращому випадку, пігулки ковтаються “на ходу” й усі разом. А що їм там станеться в шлунку, не поб’ються ж?

Згодом хворий дивується, чому болячка знову “вилізла”. І висновок один - або лікар поганий, або препарат недієвий і створений тільки для того, щоб фармацевтичні компанії грошей заробили.

Кратність наше все

Пігулки люблять, коли пацієнт притримується правил прийому препарату. Пацієнту несумлінному, хаотичному й безвідповідальному вони допомагати не будуть.

Перш за все, пігулки потрібно приймати кратно - через рівні проміжки часу. Саме це й має на увазі лікар, коли призначає вам той чи інший препарат. Мова йде не про тих 15-17 годин, коли ми “на ногах”, а про повноцінну 24-годинну добу. Адже мікробам байдуже, спите ви чи ні - вони трудяться денно й нощно, “не покладаючи рук”. Звісно, це не означає, що ви щоночі о другій годині повинні зриватися з ліжка з криком “Аааа! Пігулку потрібно прийняти!”. Ліків, точність прийому яких розраховують похвилинно, не так вже й багато. І призначаються вони не в таблетованій формі.

Тим не менш, 2, 3, 4 рази на добу - це не тоді, коли зручно пацієнту (“зараз і ще одну через годинку, бо вранці забув прийняти”), а через однакові проміжки часу. Якщо лікар призначив препарат двічі на добу, то можна розподілити прийом на 8.00 і 20.00 чи 10.00 і 22.00. Тоді пацієнт нічого не переплутає.

До переможного кінця

Є таке страшне слово - “комплаєнс”. Цим словом винагороджуються ті рідкісні екземпляри пацієнтів, які сумлінно приймають весь курс препарату і досягають переможного фінішу.

Коли лікар призначає короткий курс прийому ліків (5-10 днів), то ще можна впоратися і не збитися з істинного шляху. А з довготривалими курсами лікування складається не так успішно. Ми завжди поспішаємо, забуваємо або просто “махаємо рукою” - мені вже й так набагато краще.

Яким би коротким чи тривалим не був курс лікування, його потрібно прийняти до кінця. Діючій речовині препарату байдуже, склероз у вас чи аврал на роботі: не прийняв вчасно й до кінця, сам і винен. Курс лікування, певно, обійдеться вам недешево, тому не марнуйте хоча б своїх грошей, якщо на здоров’я байдуже, і пропийте ліки як слід. Інакше ефект від такого лікування буде половинчастим або й нульовим.

До чи після їжі - важливо

Більшість пацієнтів уважно слухає лікаря тільки тоді, коли він розповідає діагноз і призначає лікування. Коли ж доходить до фрази “ці пігулки приймаються строго за півгодини до їжі”, мозок пацієнта переходить у сплячий режим і сам хворий вже не реагує на зовнішні подразники.

І виходить, що препарат приймається не тоді, коли написано в інструкції, а тоді, коли пацієнт сідає обідати і тут думка “О! Треба ж ліки прийняти”. В уяві лікаря, в свою чергу, пацієнт харчується у строго фіксовані години, без перекусів, чаїв із печивом.

Прийом всіх препаратів за часом ділиться на “до їжі”, “після їжі”, “під час їжі” і “не залежить від прийому їжі”.  

“За 30 хвилин до їжі”, наприклад, означає, що ви або приймаєте пігулку натщесерце, або протягом наступних півгодини після прийому пігулки теж нічого не їстимете. “Після їжі”, зазвичай, призначають препарати, які можуть викликати подразнення слизової шлунку чи ті, які сприятимуть травленню. “Їжа” тут означає не харчування тричі на добу, особливо якщо препарат потрібно приймати 4, 5, 6 разів на добу. В такому випадку достатньо буде і невеликої кількості їжі.

Олександр Самойлов, лікар-гастроентеролог, терапевт Вінницького медичного центру “Альтамедика”:

- Ліки потрібно приймати таким чином, як призначив лікар. Якщо людина вирішила застосувати лікарський засіб самостійно, потрібно уважно ознайомитись з інструкцією. Неправильний прийом медикаментів знижує їхню ефективність та безпеку. Необхідно звернути увагу не тільки на кратність прийому препарату, а й на час прийому відносно прийому їжі. Ліки, які приймаються внутрішньо, краще запивати достатньою кількістю звичайної води, щоб пігулка не застрягла у стравоході. Багато ліків у формі таблетки або капсули мають спеціальне покриття, яке забезпечує вивільнення діючої речовини тільки у потрібних відділах шлунково-кишкового тракту. Тому такі таблетки не можна ділити, а капсули не розкривати.

Комбінації медикаментів можуть як зменшувати, так і збільшувати ефект від їх застосування, а також призводити до ускладнень. Питання взаємодії призначеного засобу з іншими дуже важливо обговорити з лікарем. Водіям авто перед прийомом ліків необхідно отримати інформацію про те, як впливає цей препарат на швидкість реакції та концентрацію уваги, що може вплинути на безпеку дорожнього руху. Існують обмеження для застосування ліків в окремих вікових групах (у дітей, людей старечого віку), у вагітних жінок, у матерів, що годують дитину грудним молоком.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.