Скринінг-анкета — швидше до точного діагнозу

Щоб зекономити час лікарю, Міністерство охорони здоров’я порадило лікарям взяти до уваги європейський досвід про скрінінгові анкети. Як працюють вони у нас? Поки що ніяк. У лікувальних закладах міста люди в чергах про анкети і не чули   
 

Скринінг-анкета — швидше до точного діагнозу

Щоб краще пізнати людину, її потрібно поставити питання. Але якщо це обмежено часом, наприклад, на прийомі у лікаря? Де на кожного пацієнта, в кращому випадку, виділено 15-20 хвилин. 
Якщо говорити про туберкульоз, тому що зараз якраз проходить кампанія проти туберкульозу, як загрозливу епідемію, то існує наказ №620 про методи виявлення потенційних пацієнтів «Фтизіатрії». Для раннього виявлення таких на першій ланці (тобто на рівні сімейного лікаря) склали скринінгові анкети. 
— Тобто сидить черга, медсестра має роздати всім анкети, де вказуються симптоми, які можуть бути характерні для туберкульозу, — розповіла Галина Гуменюк, завідувачка протитуберкульозного диспансерного відділення при лікарні №1. — Зокрема в анкеті питають, чи є у вас кашель більше двох тижнів, кашель з кров'ю, фебрильна (38-39 градусів) чи субфебрильна (37,3-37,5) температура впродовж тривалого часу (тиждень, наприклад), втрата ваги, може ви пітнієте вночі, чи болить у грудях, відчуваєте втомленість, сонливість, роздратованість. Коли пацієнт заходить на прийом, дає заповнену анкету лікарю, той дивиться — 4 або 5 пунктів людина помітила позначкою «так». Це є приводом для направлення хворого дослідити мокротиння на туберкульоз. 
Точно такі ж анкети можуть вам пропонувати на прийомі у гінеколога, кардіолога, терапевта, чи при здачі аналізів. Не завжди таке трапляється, тому що, наприклад, скринігової анкети по туберкульозу в міських лікарнях журналіст не побачив. 


Віта Агафонова, невропатолог “Медичного центру Альтамедіка” 
— Само слово «скринінг» означає «просiювання». Тобто в результаті аналізу відсіюється група здорових людей. Вони дозволяють виявити захворювання, коли людина відчуває себе ще здоровою, а зовнішні ознаки патології повністю відсутні. Однак не завжди скринінг може піти на користь: інколи люди не бажають знати про початок серйозних захворювань, можуть вказувати неправдиву інформацію, аби швидше «відстрілятись». Таким чином, обстеження втрачає свою цінність при небажанні пацієнта проходити лікування. Але це дійсно чудова допомога лікарю в тому розумінні, що хоч приблизно знаєш, з чим пацієнт звернувся і куди потрібно відправити на дообстеження, якщо приділяється мало часу на огляд. Проте в цьому є плюси та мінуси. Тому повторно ретельно зібраний анамнез допоможе на 80% поставити правильний діагноз. Сьогодні лікарі більше схильні до того, щоб проводити скринінги лише у випадку реальної небезпеки для здоров’я багатьох людей.
 

Новини за темою
Коментарі
keyboard_arrow_up