Інфекціоніст: Сподіваємось на вакцини від корони. Бо лікування ще не придумали

Як тільки з’явиться вакцина, потрібно робити щеплення, вважає інфекціоніст Євген Щербина. Тому що альтернативи поки що не придумали.

— Зокрема, ми очікуємо Pfizer-BioNTech, її недолік – складна логістика. Потрібно дотримуватись відповідного температурного режиму, але це не проблема пацієнта, — говорить інфекціоніст. — Інша вакцина, AstraZeneca, нарікань не викликає. Вакцини були перевіренні, і показали свою ефективність. Потрібно вакцинуватись всім. І тим, хто вже хворів, адже, як працює імунітет після ковіду, поки що ніхто не знає. Тим паче потрібно вакцинуватись тим, хто не хворів. Тому що на сьогодні у всьому світі лікування від корони немає. Хоча всі лікуються, і антибіотиками, і антикоагулянтами, і противірусними…

Про що варто пам’ятати

— Всі противірусні препарати, які продаються на сьогодні в аптеці, не впливають на ковід, — розповідає лікар і додає. — Ковід – це вірусна інфекція. За різними даними лише в 5–7 % хворих, в основному госпіталізованих, можуть розвиватись бактеріальні ускладнення на фоні ковіду. Тобто проблема ковіду не в бактеріальних ускладненнях, які можна було б лікувати антибіотиками. Тому я не знаю, навіщо всі їх п’ють, напевне тому, що бояться, бо бачать на КТ пневмонію. Хоча вживання антибіотиків не знижує вірогідності попадання в лікарню, чи смерті.

Щоб розуміти, з чим ми маємо справу, лікар простими словами пояснює, як працює коронавірус.
— Ковід «полюбляє» певні рецептори в клітинах, за які і чіпляється, — говорить Щербина. — Цих рецепторів дуже багато в різних органах, вони є в головному мозку, нирках, серці, в легенях їх найбільше. Тому коли ми говоримо про ковід, ми більше говоримо про ураження саме легенів.

Як ковід це робить?

— На сьогодні лікарі знають не дуже багато, — каже медик. — Хвороба нова, і багато процесів для нас невідомі. Ми знаємо, що в багатьох людей, які важко хворіють, ураження тканин відбувається через два механізми.
Перший механізм — надмірна імунна відповідь на вірусну інфекцію — так званий цитокіновий шторм. В нормі він має бути відсутнім.
Коли організм відповідає на інфекцію, він, як правило, контролює імунну реакцію, знищує збудників інфекції. При цьому не вражає власні органи настільки сильно, щоб це призводило до якихось проблем.
— Оця вся температура, слабкість, ломота, слиз, який виділяється, це все компоненти специфічної імунної відповіді. Тож коли все протікає в нормі, людина, яка хворіє ковідом, звісно, почуває себе погано, але терпимо, — каже медик.

За словами лікаря, чим більш старша людина, чим більше в неї хронічних захворювань, тим більша вірогідність надлишкової імунної відповіді. І на другому тижні хвороби (час, коли імунітет працює максимально), може статися цитокіновий шторм — викидається величезна кількість протизапальних компонентів. Це призводить до масової атаки організму на свої власні органи (в даному випадку ураження легенів).

Другий механізм — внутрішньосудинне тромбоутворення.
— Це коли згортання крові в хворих на ковід відбувається швидше, ніж у людей без ковіду, — каже лікар. — Зростає вірогідність утворення тромбів в основному в дрібних судинах, але і у великих можуть формуватися великі тромби, які можуть відриватися і давати тромбоемболію легеневої артерії, і таким чином ураження легенів.

За словами Євгена Щербини, знаючи ці механізми, лікарі можуть формувати певну тактику лікування хворих. Зокрема, на які моменти можна вплинути в лікуванні?
— Перший момент, це знищення самого вірусу, бажано до того, доки він не розігрався, — говорить лікар. — Коли такий препарат знайдуть, буде дуже гарно. Другий момент впливу — профілактика цитокінового шторму, особливо людей з груп ризику. І третій — профілактика внутрішньосудинного згортання крові (тромбоутворення).

Що ми маємо на сьогодні за всіма трьома факторами впливу? 

1) Прямий вплив на вірус

Більшість препаратів, які були сильно «розкрученні»: лопінавір, гідроксихлорохін, калетра – на жаль, не довели ніякої ефективності в плані лікування. 

Сьогодні покладають надію на препарат Рендизовір. Це противірусний препарат прямої дії (його, до речі, розробляли як препарат проти вірусу Ебола). Є дані, що він скорочує знаходження хворого в стаціонарі і необхідність в реанімації. Але на смертність не сильно впливає. Крім того, він дуже дорогий, і вводиться лише внутрішньовенно. В американських протоколах цей препарат є, але ВООЗ каже, що він не потрібний.

Ще Івермектин, протипаразитарний препарат, який використовують загалом в ветеринарії. Але він також зареєстрований для лікування деяких паразитарних проблем людини. В минулому році австралійці довели, що цей препарат в пробірці може знищувати вірус корони майже повністю. Але багато препаратів в пробірці знищує вірус, а нам потрібно, щоб він знищив вірус в організмі людини, а це поки не відомо. На цей препарат зараз покладають великі сподівання. Але, щоб використовувати дозу препарату, яка «працює» в пробірці, для людини вона має перевищувати допустиму норму в 50–100 разів.

2. Профілактика цитокінового шторму

Для профілактики цитокінового шторму лікарі використовують Дексаметазон і інші кортикостероїди, щоб вплинути на надлишкову імунну реакцію організму.
Було дослідження про вплив дексаметазону в першу чергу на смертність у важких хворих. Дослідження показали: в пацієнтів, які перебували в стаціонарі на кисні, знижувалась смертність на 17 %. В реанімаційних хворих – на 34 %. В пацієнтів стаціонару, але які не потребували кисню, смертність підвищувалася. Тобто дослідження показали, що кортикостероїдні препарати працюють при ковіді, але коли це необхідно. Та це не лікування. В неважких пацієнтів кортикостероїди лише погіршують стан. Тобто, якщо людина не потребує кисневої терапії, то ніяких кортикостероїдів їй не потрібно, ними можна лише нашкодити. Крім того, кортикостероїди підвищують рівень цукру, це для діабетиків критично.

Сподіваються зараз лікарі на препарат Колхіцин — (використовують при подагрі) він впливає на імунітет, і його можна теж приймати при контролі цитокінового шторму. Принаймні поки що немає інформації про ускладнення після його прийому.

3. Профілактика внутрішньосудинного згортання крові

Для цього призначають антикоагулянти — препарати, які розріджують кров. На сьогодні доведено, що вони працюють в одному випадку — коли це профілактичні низькі дози для госпіталізованих хворих (ті, що знаходяться під киснем, або після травми). Ці хворі більшість часу лежать, і погане течіння венозної крові (в нижніх кінцівках, зокрема) призводить до утворення тромбів і можливості тромбозу. Немає дослідження, яке б говорило про гарний вплив коагулянтів на амбулаторних хворих. Можливо, це має сенс, коли людина дуже старенька і мало рухається, або та, що має надлишкове ожиріння.
Антикоагулянти, це добре, коли вони потрібні, і не добре, коли вони не потрібні. Тому що (на щастя дуже рідко), але вживання антикоагулянтів (без відповідної потреби) може призвести до внутрішньочерепного крововиливу і ви нічого не зможете зробити.
Інші препарати, які теж впливають на згортуваність крові — антиагреганти (це аспірин, клопідогрель, тромбонет). Їх призначають зараз практично всім, вони впливають на згортання крові, але ніхто досі не довів, що вони якось допомагають при ковіді. Більше того, ніхто цього не досліджує. Зазвичай лікар призначає ці препарати (а пацієнт не проти), коли «надо шото дєлать».
 

Які вакцини отримають вінничани, і як

Наприкінці лютого Вінниця отримає дві вакцини. AstraZeneca — векторна вакцина, яку розробив Оксфордський університет та британсько-шведська компанія AstraZeneca. Потрібні дві дози вакцини з інтервалом у 28 днів. Може зберігатися до шести місяців при температурі від +2 до +8 С. Вакцина Pfizer-BioNTech — це мРНК-вакцина, розроблена німецькою біотехнологічною компанією BioNTech спільно з американським фармакологічним концерном Pfizer. Необхідні дві дози вакцини з інтервалом у 21 день. Потребує температури зберігання щонайменше -70 C. Після розмороження може зберігатися 5 днів при температурі +2 до +8 С.

За словами Ольги Задорожної, директора обласного Департаменту охорони здоров’я та реабілітації, процес вакцинації буде здійснюватися в пять етапів.

Перший етап — вакцинація медпрацівників, персоналу, які працюють у закладах охорони здоров’я, де надають стаціонарну допомогу хворим на COVID-19, працівники мобільних бригад для вакцинації, люди в інтернатних закладах, будинках для людей похилого віку та працівники таких закладів, а також військовослужбовці.

Другий етап — імунізація медичних працівників та персоналу, які працюють у закладах охорони здоров’я, що надають стаціонарну допомогу іншим хворим, та людей віком від 80 років.

Третій — вакцинація людей віком від 65 до 79 років, працівників критично важливих структур державної безпеки, працівників освіти.

Четвертий етап — для людей віком від 60 до 64 років, дорослих (віком від 18 до 59 років) із супутніми захворюваннями, які знаходяться у групі ризику щодо розвитку ускладнень та настання смерті, в зв’язку із захворюванням на COVID-19. Громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, перебувають у місцях обмеження волі або слідчих ізоляторах, та працівників місць обмеження волі.

П’ятий етап — для дорослих від 18 років, а також громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях.

Читайте також:

Вінниччина має 514 випадків та лідирує в статистиці по COVID в Україні

Де більша ймовірність заразитися коронавірусом в офісі, ресторані або магазині? (ІНФОГРАФІКИ)
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.