Ангел-охоронець 120-ї бригади: капелан відновив храм на передовій та підтримує бійців

Ангел-охоронець 120-ї бригади: капелан відновив храм на передовій та підтримує бійців
  • Війна — це не лише про зброю та бойові дії, це й про духовну силу та єднання. Цю думку підкреслює отець Вадим, капелан 120-ї окремої бригади тероборони ЗСУ.
  • Він духовний тил бійців бригади. Священнослужитель відновив на передовій старий храм, де проводить служби та приймає воїнів.

Отець Вадим — священник римсько-католицької церкви. Народився та виріс у місті Бар. Певний час був військовослужбовцем. Спершу проходив строкову службу в Державній прикордонній службі України, а потім служив за контрактом у 30-й окремій механізованій бригаді. Під час служби навернувся до Бога і вступив до монастиря у місті Обухів.

Будучи в монастирі, розпочав навчання на священника спочатку в Україні, а згодом поїхав до Польщі.

З 2018 року отець Вадим їздив на Донбас як капелан-волонтер. У 2020 році доєднався до Корпусу військових капеланів Християнської Служби Порятунку (ХСП). А нині служить у 120-й окремій бригаді Сил ТрО ЗСУ.

«Не можливо воювати і не мати віри у щось, бо коли нема віри, то й нема мотивації, яка потрібна для перемоги», — говорить капелан, передає 120-та бригада територіальної оборони ЗСУ.

З перших днів служби в 120-й бригаді капелан взявся за облаштування каплички святого Мартина Турського, де щодня править літургії та проводить щирі розмови з воїнами.

«Найбільше побратими хочуть виговоритися про розлуку з родиною, діляться переживаннями щодо втрат, шукають пораду, відпочинок для серця та душевну розмову», — розповідає отець Вадим.

Завдяки його старанням та підтримці командира бригади вдалося відновити й старовинний храм, розташований у зоні відповідальності. Це місце стало справжнім духовним прихистком для військовослужбовців.

«Коли я вперше зайшов у храм, то відчув приплив миру. Це місце намолене, — ділиться враженнями капелан. — Дивлячись на іконостас, можна сказати, що в ньому поєднані традиції Східного та Західного обрядів, що свідчить про толерантність різних релігій. Храм зберігся у дуже доброму стані, враховуючи те, що він був збудований більше 30-ти років тому. Це місце спокою, в яке можна прийти у разі духовної потреби».

Він наголошує, що війна — це зло, яке принесло багато горя та страждань. Проте віра в Бога та єднання людей дають сили йти далі й вірити у перемогу.

«З нами Бог, який нас не покидає. Варто лише знайти єдність в собі та між нами, аби здобути такий бажаний мир та перемогу над злом», — закликає отець Вадим.

Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «‎Героям Слава!»‎. Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися!

Також ми часто пишемо про волонтерів та організації, які допомагають армії та постраждалим від війни. Всі історії зібрали у рубриці «Герої тилу». Почитати їх ви можете за посиланням.

 

Читайте також:

«Робимо ставки, де знову перейдуть дорогу на Соборній». Чому вінничани байдужі до полеглих воїнів?

«Піду за тата воювати». Після загибелі батька син вступив до військового ліцею

Подякуй журналісту гривнею icon Подякуй журналістці гривнею
...
Марія ЛЄХОВА - авторка цього матеріалу. Ви можете подякувати їй та надихнути на нові корисні матеріали
Закинути на Банку

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (1)
  • Ирина Славатинская
    И когда мы в Украине стали католиками??????????

keyboard_arrow_up