Обвінчатися можна і без реєстрації шлюбу у РАЦСі, хоча у більшості конфесій усе ж таки вимагають свідоцтво про одруження
Офіційно священики запевняють, що вінничани можуть обвінчатися безкоштовно. А от атрибути потрібно купувати самим, включно аж до вина
Сьогодні весілля вже не обмежується винятково реєстрацією у РАЦСі. Святим обов’язком молодята вважають і засвідчення свого шлюбу перед Богом. Як з’ясувалося, вінчання можна облаштувати у найкращих кіношних традиціях, якщо, звісно, це дозволяє твоя віра
Для католиків визначається випробувальний термін
Тут усе починається із заручин. Потім для майбутнього подружжя настає своєрідний випробувальний термін. У молодят є рік, щоб придивитися один до одного. Рік спільного життя як чоловік і дружина, але без будь-яких статевих стосунків. У цей час триває підготовка молодих людей до вінчання: зустрічі зі священиком, де він пояснює молодятам таїнство подружнього життя, веде розмови про народження і виховання дітей.
Після року спільного життя здобувається право на обряд вінчання. Молодята зі свідками, обручками, квітами приходять до храму. Обряд може бути і розширеним, коли читаються уривки зі Старого і Нового Завітів, Євангеліє, священик каже проповідь. Найголовнішим моментом вінчання є три запитання, які священик задає молодому подружжю. "Чи свідомо і добровільно ви бажаєте вступити у шлюб?" "Чи бажаєте прожити у цьому зв'язку в радості й горі все життя?" "Чи бажаєте прийняти і по-католицьки виховати потомство своє?" Після ствердної відповіді молоді люди дають один одному присягу й оголошуються чоловіком і дружиною. Але до цього вони повинні зареєструвати свій шлюб офіційно. Це обов'язкова умова.
Подружжя вважається чоловіком і дружиною до кінця своїх днів, навіть якщо живе окремо.
Щороку в костелі вінчається в середньому 30-50 пар.
У православних більше з "чаші життя" випиває наречена
У православних, на відміну від католиків, щоб обвінчатися, не обов’язково перебувати в цивільному шлюбі. Але зазвичай обручення, вінчання і церемонія шлюбу в РАЦСі проводиться в один день.
Хлопець і дівчина, які бажають узяти шлюб, приходять у храм і у книзі реєстрації записуються та визначають для себе день і годину, коли вони хотіли б обвінчатися. Протягом трьох тижнів у храмі оголошується, що такі-то молоді люди вступають у шлюб, а якщо в когось є заперечення, то він може повідомити. Хоча ця традиція лише відроджується. Також від священика вимагається проводити з молодими людьми катехізу, тобто розмову про обов'язки у шлюбі, про саму суть шлюбу. Духовенство сподівається завдяки цьому скоротити кількість розлучень.
У день вінчання молодята приходять до храму з обручками, якими мають тричі обмінятися, з двома рушниками (одним зв'язують їх, а на інший стають), вінчальними іконами та свічками. У православному обряді церемонія вінчання наповнена символами. Запалені свічки символізують життя, вінці (корони, які над головами молодят тримають дружби) означають, що тепер молоді люди стають царями роду свого, рушник, на якому стоять молодята, - символ чистоти і їхнього спільного життя... А ще нареченим подається чаша з вином, тобто чаша спільного життя, яку вони по черзі тричі надпивають. Допити її потрібно обов'язково нареченій, оскільки на її плечі ляже більше сімейних клопотів. І найперше – народження та виховання дітей.
До речі, по вулиці Островського у Вінниці є російська православна старовірська церква. Сам обряд вінчання практично не має відмінностей від вінчання у будь-якому іншому православному храмі. Єдина різниця у тому, що церковну службу тут священик веде старослов'янською мовою і від молодят ніхто не стане вимагати офіційної реєстрації шлюбу.
Вінчання у баптистів-євангелістів: із весни до пізньої осені
У баптистів-євангелістів немає чітко визначеного періоду від заручин до вінчання. Тут кожен сам визначає час вінчання, узгоджуючи його з пастором. Цікаво, що після заручин молодята мають розмову про майбутнє весілля не тільки з пастором, а й із сімейним психологом. Не вінчають тих, хто не встиг зареєструвати шлюб у РАЦСі.
Попереду всіх до храму заходять діти, одягнуті, як наречений і наречена. В останні два роки з'явилася традиція, коли під марш Мендельсона батько веде дочку-наречену до кафедри, де вже чекають майбутній чоловік і пастор. Але це не обов'язково, оскільки молодята самі вирішують, чи разом зайдуть до храму, чи нарізно. Часто дорогу до кафедри встилають пелюстками троянд. Від пастора молодята отримують настанови і дають одне одному присягу.
У храмі на вулиці Максимовича вінчаються щонеділі, а інколи й по суботах, із весни до пізньої осені.
Довідка
У православних храмах вінчання не відбувається в такі дні:
- напередодні середи, п’ятниці та неділі (вівторок, четвер і субота) протягом усього року;
- напередодні великих свят;
- протягом багатоденних постів: Великого, Петрівки, Успенського та Різдвяного;
- протягом святок, а також суцільних седмиць – Масляної та Пасхальної (Світлої)
- 10, 11, 26, 27 вересня (у зв’язку із суворим постом на Усікновення Глави Іоанна Хрестителя і Воздвиження Хреста Господня);
- напередодні храмових свят (у кожному храмі свої).
За католицькими законами, обряд вінчання у костелі проводиться в будь-який день тижня, крім чотирьох тижнів перед Різдвом і сорока днів перед католицької Пасхою.
Володимир ЛІЩУК
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.