Скандал у Шпиківській громаді: люди сперечаються, чи заслуговує загиблий в СЗЧ місця на Алеї Слави

На фото загиблий військовий Олексій Цісельський

• У Шпиківській громаді розгорівся конфлікт через відсутність портрета 18-річного військовослужбовця Олексія Цісельського на місцевій Алеї Слави.
• Анонімне звернення у соцмережах звинуватило владу у неповазі до загиблого.
• Однак громада заявляє, що рішення приймають родини загиблих, а випадок має складні обставини.

У Шпиківській громаді виникла гостра суперечка навколо вшанування 18-річного військовослужбовця Олексія Цісельського. Причиною стало те, що його портрет відсутній на місцевій Алеї Слави. Анонімне звернення з відповідним обуренням з’явилося 11 грудня на фейсбук-сторінці громади та швидко набрало розголосу.

Автор допису заявив, що юнак, який підписав контракт у 18 років, воював на Донеччині та Дніпропетровщині, мав нагороди та пережив втрату побратимів, «не отримав належної шани» після смерті. У пості пролунали важкі звинувачення на адресу влади громади — мовляв, вона «не має нічого святого» та «не поважає родини загиблих».

Голова громади відповів

Голова Шпиківської ТГ Микола Кривоцюк вирішив публічно відреагувати, адже, за його словами, анонімне повідомлення «переступило всі межі» й зачепило родини, які переживають втрати.

У своєму зверненні він підкреслив, що громада провела поховання Олексія зі всіма військовими почестями, а сам голова оплатив витрати на перевезення тіла з відстані понад 400 км.

Щодо відсутності портрета, Кривоцюк наголосив: рішення про розміщення на Алеї Слави ухвалюють родини загиблих захисників, і саме вони не дали згоди. Окремо він натякнув на складне питання статусу загибелі військовослужбовця.

Документ, який змінює контекст

Кривоцюк оприлюднив копію повідомлення про смерть, де зазначено, що Олексій загинув у ДТП на Кіровоградщині під час самовільного залишення частини. У документі вказано, що смерть не пов’язана з виконанням обов’язків військової служби.

Цей факт, за словами голови громади, унеможливлює автоматичне включення портрета до Алеї Слави, де вшановують тих, хто загинув під час виконання бойових завдань.

Водночас він закликав аноніма припинити «маніпулювати почуттями родини Олексія» та винести обговорення в публічну, відкриту площину без тиску на близьких.





Скріни з допису Миколи Кривоцюка

Голос громади

Публікація голови Шпиківської громади Миколи Кривоцюка щодо загибелі молодого захисника Олексія викликала хвилю обурення та палких дискусій у мережі. Основна суперечка розгорнулася навколо питання: чи можна вшановувати на Алеї Слави воїна, який, за певними даними, мав статус СЗЧ (самовільне залишення частини)?

Ми зібрали ключові думки та позиції, які висловили рідні, побратими та жителі громади під дописом.

Найбільш емоційним став коментар Лілії Федорович, яка виступила від імені матерів та дружин загиблих воїнів.

«Яка різниця анонімно чи ні. Це болюча тема для рідних та друзів. Я хочу висловити свою думку і думаю думку, таких самих нещасних матерів та дружин загиблих героїв. В той час, коли старші дядьки ховалися чи хворіли, ці діти свідомо обрали цей важкий шлях — захищати свою країну. Можна бути справжнім чоловіком в 20 років і хлопчиком в 40. Микола Миколайович, при всій повазі до вас, ви не мали насамперед морального права опубліковувати повідомлення про смерть Олексія. Це право є, тільки в батьків. Ви не знаєте, що це повідомлення значить для батьків. Не дай Боже нікому отримувати цей папір, який обпалює серце, душу і руки. Розслідування не проводилось. І дитина поверталась в частину. Чи маєте право засуджувати цю дитину? Ні! Ми всі, тут разом узяті, не знаємо, що там бачать і переживають наші хлопці. Олексій заслуговує бути на Алеї Слави! А ще мені соромно за вас. Навіщо ви показуєте накладну? Я розумію труна і хрест, це купується. Але музика? Кажуть: поховали з почестями, але ніхто не уточнює, що ці почесті коштують. Невже цих Героїв не можна безкоштовно в останню дорогу провести? Як це дріб'язково. Громада безкоштовно могла виділити Героям тільки яму. Прапори на Алеї Слави це вже розкіш. Бо наша громада солідна, але для людей бідна. Це не тільки моя думка. Так думає кожний другий, але бояться сказати. Олексію вічна пам'ять та царство небесне.»

Узагальнимо слова Лілії:

• Моральне право: Вона наголосила, що голова громади не мав права публікувати звістку про смерть раніше батьків.
• Свідомий вибір: Олексій пішов на війну молодим, коли «старші дядьки ховалися».
• Про СЗЧ: Жінка зазначила, що дитина поверталася в частину, а розслідування не проводилося. «Ми не знаємо, що там бачать і переживають наші хлопці».
• Критика влади: Лілія обурилася тим, що голова громади виставив накладну за поховання (труна, хрест, музика). «Невже цих Героїв не можна безкоштовно в останню дорогу провести? Громада безкоштовно виділила тільки яму».

Далі думки коментаторів розділилися, проте більшість схиляється до вшанування пам'яті:

• Жанна Гусонька: «Вони йдуть в СЗЧ, бо не витримують, бо їх не міняють, вони не роботи... Але вони повертаються, бо там побратими».
• Юлія Добровольська: Навела приклад Вінниці, де на Алеях Героїв встановлюють портрети всіх, хто захищав країну, незалежно від обставин смерті чи хвороб.
• Сергій Пелих: Подякував голові за публічність у такому важкому питанні, але запропонував, щоб долю портрета на Алеї Слави вирішили на зборах родин інших загиблих захисників громади.

Віталій Левчук, який знав Олексія, погодився з головою, що ситуація неоднозначна, але конфлікт можна вирішити діалогом з іншими родинами загиблих.

Підсумок обговорення. Більшість мешканців громади вважає Олексія Героєм, оскільки він добровільно пішов на фронт і віддав життя за Україну. Питання його перебування на Алеї Слави залишається відкритим, проте люди закликають владу до милосердя та поваги до почуттів батьків, які втратили єдину дитину.

Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «‎Героям Слава!»‎. Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися!

Також ми часто пишемо про волонтерів та організації, які допомагають армії та постраждалим від війни. Всі історії зібрали у рубриці «Герої тилу». Почитати їх ви можете за посиланням.

Читайте також:

За прояв хоробрості і відваги: Роман Олексів отримав відзнаку «Майбутнє України»

Присвятила загиблому батькові: Карина Медведська встановила рекорд України з присідань

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.