Вінничанин Валерій Лук’янець відмовився грати у матчі з Путіним

- Ще задовго до матчу  організатори  змагань проводили з хокеїстами своєрідний інструктаж, - розповів журналісту RIA Валерій Лук’янець. – Мені особисто казали, мовляв, ти ж розумієш, що за команду «зірок»  вийде наш Президент Путін. Це він ініціював цей турнір. Треба зробити його героєм матчу. Як?  Пропускати всі шайби, які летітимуть від нього у ворота.

Валерій  стверджує, що без роздумів відхилив таку пропозицію.

Порадив росіянам не робити  у спорті  культ особи

- Я сказав їм: «Хлопці, не робіть в хокеї культ особи. Загальний одобрямс ми вже проходили  в часи  Брежнєва  і знаємо, чим це закінчилося».  Мене не стали  ні в чому переконувати. Відповіли коротко: «Тоді, вибачай, але у ворота  поставимо іншого».  Фінальний матч команди «зірок» за участю Путіна і збірної любителів  я дивився з трибуни. Звичайно,  команда Путіна перемогла.  Рахунок 21:4 на її користь. Путін грав у нападі під номером 11, закинув шість шайб і зробив п’ять результативних передач.

Валерій Лук’янець другий раз брав участь у такому турнірі. Торік  він стояв у воротах збірної команди любителів. Тоді йому давали таку само інструкцію. Наш земляк так само відмовився. Але Путін у 2013-му не грав.  За команду «зірок» виступав Лукашенко. Щоправда, не батько, а його син. На відміну від нинішнього року, тоді  Валерія залишили у воротах. 

- У тому матчі із 104 ударів я  відбив 86, - згадує Лук’янець. – Після матчу малий Лукашенко підійшов і потиснув руку за хорошу гру. Хоча ми тоді також програли, забили 1, пропустили 18. Першу шайбу «зірки» закинули тільки після 17-ти ударів. Протягом восьми хвилин поєдинку не могли розмочити наші ворота. Після цього навіть взяли тайм-аут, щоб порадитися, як змінити тактику гри. 

На турнір у Сочі вінничанин їздить з командою із Кишинева «Платіна».  Каже, цього року в ньому брали участь 114  команд з 55 регіонів Росії і 12 країн. Всі команди  представляють  так звану любительську Нічну хокейну лігу (НХЛ).  На запитання, чому така назва - Нічна хокейна ліга, Валерій відповів, що  любителі тренуються переважно у вечірній час.  Вдень  ніколи, бо зайняті на роботі, та й оренда льодових майданчиків у нічні години коштує дешевше.  За його словами,  на турнір у Сочі  приїхали приблизно три тисячі хокеїстів різних вікових груп. Україну представляла тільки одна команда з Харкова.  НХЛ створена у 2011 році з ініціативи Путіна. Крім ветеранів хокею, відомих майстрів і любителів, у ній грають також дитячі і юнацькі команди.  На лід, крім Путіна,  виходять ще й високі чиновники. Цього року в команді з російським президентом грав його військовий міністр Шойгу. 

«Не бійтеся, війни не буде…»

Крім Валерія Лук’янця, за кишинівську «Платину»  грав ще один хокеїст з обласних Чернівців. 

- Ми хотіли прикрасити свою форму національними жовто-блактиними кольорами, - розповідає Валерій.- Але нам не радили це  робити. Мотивували тим, що граємо не за Україну, а за Молдову. Хлопцям з Харкова теж казали прибрати прапор,  та вони все одно вийшли з ним і на формі в них була українська  символіка. 

Традиційно після турніру Путін безпосередньо на льоду спілкується з учасниками турніру. 

- Я знаходився в цей час недалеко від російського президента, - каже вінничанин. – Принаймні чітко було чути все, що говорив Путін. Хтось запитав його про Україну. Путін без роздумів відповів: «Не бійтеся, війни не буде».  Хотілося б вірити цим словам, а як складеться ситуація надалі, як кажуть, поживемо-побачимо.

Коли росіяни дізналися, що за молдован грає хокеїст з Чернівців, одразу стали називати його «бандерівцем».  

- Не було смислу їх в чомусь переконувати, - розповідає Лук’янець. – Я у таких випадках повторював фразу, що у кожного своя правда. Ще казав, що не можна комусь нав’язувати свою думку. А взагалі час нас розсудить.

Не стало матері

Друзі Валерія знали, що у нього хворіє мати. Він довго вагався, чи їхати йому в Сочі.  Мати бачила, як синові непросто прийняти це рішення. Допомогла йому. Жінка добре знає, що син не просто захоплюється хокеєм, а живе цим видом спорту. Сказала: «Їдь, сину, чим ти мені допоможеш, ти ж не лікар».

Повернувшись із Сочі, Валерій  найперше вибачився, що залишив її, подякував за розуміння, за підтримку.  Обоє були щасливі, обоє раділи зустрічі. А невдовзі після того мати померла. Висловлюємо пану Валерію щирі співчуття з приводу гіркої втрати.

- Мати хворіла і це не було несподіванкою, - каже Лук’янець. – Але дуже важко залишатися без найдорожчої у світі людини. Хто відчув таку втрату, той мене зрозуміє.

Валерій Лук’янець відправився до Мінська, на чемпіонат світу з хокею з шайбою. Він акредитований у ролі менеджера. Каже, планує налагодити контакти з метою відновлення цього популярного виду спорту у нашій державі.

- Мало хто знає про те, що учасники Майдану висловлювалися за оновлення нашої федерації з хокею з шайбою, - каже пан Валерій. – На Майдані обговорювали не тільки політичні питання. Про спорт люди теж не забували. У нас є великий потенціал для розвитку цього популярного виду спорту. Не вистачає уваги, а звідси і коштів. Не можна сидіти, склавши руки. Використовуючи для цього кожну нагоду. Приклад білорусів мав би нас надихати до цього. 

Про враження від ЧС-2014 з хокею у Мінську, який триватиме до 25 травня, Валерій Лук’янець обіцяв поділитися з читачами RIA після повернення з Білорусі.