Не загубитися на шляху до “зачарованого” озера в селі Черепашинці

У селі Черепашинці озеро утворилося на місці каолінового кар'єру, де раніше видобували пісок, глину. Але припинили через ґрунтові води, які його підтоплюють. Журналісти RIA відшукали “схований” у лісі місцевий рай, щоб подивитися, чому влітку тут яблуку ніде впасти.

Ще в електричці продавчиня, схожа на буфетницю, з палаючими червоними губами та високим начісом, дізнавшись, куди ми прямуємо, жахнулася: “Ви що, дівчата, там же навкруги ліс!” А провідниця розказала про студента, який так само, як і журналісти, хотів знайти озеро. Теж їхав електричкою, вийшов на зупинці, став і дивиться:  направо— ліс, наліво — теж. Він собі й поїхав назад. Ми на це не зважили. І даремно. Адже так само вийшли і не знали, куди йти: навколо - дерева, і ні душі. Друга спроба виявилася більш вдалою. Тож для таких “подорожувак” спробуємо описати наш маршрути. Їх два. Один - яким добиралися ми по підказках місцевих. Інший - більш правильний і легкий.

Дорога до кар'єру: маршрут №1

Виходимо із електрички і звертаємо на ліву сторону. Треба пройтися колією у напрямку, протилежному руху електрички - метрів 50. Там є така стежка, яку протоптали місцеві. Ця стежина веде через пшеничні поля до села. Пройти доведеться кілометри чотири-п’ять  Йдемо по ній прямо. Нам зустрічаються селяни, і в кожного з них питаємо, чи правильного напрямку дотримуємося. Як виявилося, це марна справа, адже кожен розповідає по-своєму. Виглядає це приблизно так: “Йдіть ондо прямо, потім тако завертаєте і там видно буде, куди”.  Власна інтуїція і трохи такої  інформації від людей вивели нас до “хатів” (як кажуть місцеві), тобто до села. Околиці села по праву сторону від вас - це буде перший орієнтир. Далі стежина завертає уверх, прямо через поля, оминаючи будинки. Коли натрапите на роздоріжжя — завертайте направо. Там буде виднітися блакитна огорожа кладовища. Це теж орієнтир. Не доходячи до неї, по праву сторону натрапите на велику купу перегною, якщо вона до того моменту ще буде стояти. Від цієї купи униз через поле веде вкатана трактором дорога, якою ми рушаємо, щоб скоротити шлях. Попереду рів. Його треба перейти і, тримаючись правої сторони, вийти на “трасу” - другий орієнтир. До траси веде ґрунтова дорога повз занедбаний ставок, де плаває білий лебідь. Виходимо на трасу і одразу бачимо хрест (третій орієнтир). Завертаємо наліво, як іти до компанії “Вінніфрут” (четвертий орієнтир). Потім прямуємо по асфальтованій дорозі до “естакади» (п'ятий орієнтир). Там буде поворот наліво. Можна помітити сліди від коліс машин. Це головна дорога, яка веде прямо до озера. Йдемо по ній, оминаючі вибоїни та калюжі, прямо, нікуди не звертаючи. Там буде і озеро.

Фото 1 з 25

Previous Next

1. 
2. 
3. 
4. 
5. 
6. 
7. 
8. 
9. 
10. 
11. 
12. 
13. 
14. 
15. 
16. 
17. 
18. 
19. 
20. 
21. 
22. 
23. 
24. 
25. 

Previous Next

Дорога до кар’єру: маршрут №2

Коли виходите з електрички, так само переходите колії, щоб потрапити на інший бік. Там знаходите ту саму стежку, яка виводить на пряму дорогу, що веде до села. Але ми на неї на завертаємо, а йдемо вздовж лісосмуги весь час прямо. Потім буде поворот направо. Завертаємо і знову йдемо прямо до самої “траси”. Там на перехресті завертаємо наліво ( пам’ятаєте хрест - наш орієнтир?). Прямуємо в сторону заводу  “Вінніфрут”. Не доходячи до заводу, завертаємо направо біля так званої  “естакади”. Саме ця дорога виведе до кар’єру.

 

Фото 1 з 28

Previous Next

1. 
2. 
3. 
4. 
5. 
6. 
7. 
8. 
9. 
10. 
11. 
12. 
13. 
14. 
15. 
16. 
17. 
18. 
19. 
20. 
21. 
22. 
23. 
24. 
25. 
26. 
27. 
28. 

Previous Next

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.