Злі на сусідів «з-за порєбріка», горді за Україну. Як нас змінив рік війни?
- Напередодні річниці повномасштабного вторгнення соціологічна група «Рейтинг» опитала українців про те, як змінилося їх життя за цей буремний час.
- Якщо коротко, ми всі адаптувалися, стали дещо бідніші, менше віримо у Бога. А от довіра до ЗСУ зросла до рекордних 97%, віра у перемогу до 95%.
- А як вас змінив рік повномасштабної війни? Пишіть у коментарях!
Як змінилися у різних сферах погляди, оцінки та життя українців за рік повномасштабного вторгнення росії — соціологічна група «Рейтинг» телефоном опитала 600 людей з різних міст та сіл України, щоб скласти загальноукраїнську статистику.
⅔ вірять у щасливе майбутнє України
Соціологи кажуть, що у порівнянні з лютим 2022 року, віра у перемогу серед українців зросла до 95%. Тоді як в перші дні повномасштабної війни таких упевнених людей було всього 56%.
«Спогади людей про 24 лютого 2022 року говорять про шок, розгубленість, невизначеність, неготовність», — зауважили у доповіді.
Нині дві третини опитаних оцінили майбутні перспективи України на найвищому рівні. А головною емоцією, яку відчувають люди, думаючи про нашу країну є гордість.
«Відбулися зміни та в національній самоідентифікації: абсолютна більшість опитаних ідентифікує себе як громадян України (порівняно з 2021 роком показник зріс з 76 до 94%), — йдеться у соцопитуванні. — 22% українців за рік війни перейшли на частіше використання української мови. 60% опитаних говорять тільки українською. А нашу державну мову своєю рідною вважають 82% опитаних».
Крім того, війна сприяла підвищенню довіри громадян до державних інституцій. Довіра до Збройних сил України зросла з 65 до 97%, до президента України — з 36 до 90%.
Хто ворог, хто союзник
Своїми союзниками українці вважають Польщу (86% опитаних), Литву, Великобританію (по 70%), США (65%). Ворогами — росію (93%), Білорусь (56%), Угорщину (13%).
«Одним з прямих наслідків російського вторгнення стало зростання євроатлантичних настроїв українців, де фіксуються рекордні показники за всю історію країни. На сьогодні 87% підтримують вступ України в Європейський союз, 86% - в НАТО», — підкреслюють соціологи.
81% українців ставиться холодно до росіян. Громадян рф порівнюють із «колективним путіним». Ставлення до білорусів трохи краще — 52% до них ставиться прохолодно. Аргументують це так: «білоруси хоч щось роблять, багато хто воює на нашому боці».
На додачу до цього, більша частина з опитаних взагалі не вірить, що між українцями та росіянами колись відбудеться примирення.
«Примирення, якщо і можливе — це тривалий, болісний процес», — зауважив 65-річний Володимир з міста Олександрія, що на Кіровоградщині.
Фінансова ситуація
За підсумками 2022 року, українці стали біднішими: дві третини опитаних заявили, що фіксують погіршення свого матеріального становища, і тільки третина — про відсутність радикальних змін. Більше песимізму серед старших людей і також серед жінок.
І як завжди, тема розміру зарплат в Україні під знаком «табу», тому в дослідженні немає даних про те, наскільки у людей впали доходи.
«Війна призвела до втрати роботи не менш як для третини працездатного населення, особливо складна ситуація для переселенців й мешканців зон бойових дій: половина з них втратили свою роботу. Навіть з тих, хто зміг продовжити працювати під час війни, все одно половина зазнали зменшення заробітної плати», — зауважили в опитуванні. «Основною стратегією дій у випадку скорочення доходу залишається пошук додаткового джерела (зменшився з 62 до 54%): багато хто почав шукати другу роботу під час війни або почав більше працювати. Однак можливість контролювати свій дохід (60%) є не у всіх, це особливо складно для старших людей», — підкреслили соціологи.
Адаптація до війни
«Горизонт планування» є важливим показником адаптації й він не зазнав суттєвих змін: 45% наразі не планують своє життя взагалі. Кількість тих, хто має плани на кілька років уперед знизилася з 23% до 19%.
«Наразі негативні емоції більш виражені, ніж позитивні, а отже сум (4.8) і злість (4.6) переважають радість (4.1) і натхнення (4.3), між якими розташувався страх (4.2) та розчарування (4.1), — йдеться в дослідженні. — За рік відчуття любові до себе знизилося, а ось любов до інших – зросла, спрацювала тенденція афіліації (бажання бути разом з іншими), індивідуальне тут поступається колективному».
Неоднозначним в українців залишається ставлення до людей, які виїхали: найбільше толерують жінок з дітьми. Водночас до чоловіків призовного віку ставлення найбільш негативне.
Також за рік війни дещо знизилася віра у Бога: відсоток тих, хто не сумнівається у його існуванні змінився з 60% на 55%.
Більшість громадян зазнали прямих чи непрямих наслідків повномасштабного вторгнення, не зазнали втрат лише 14%. Найбільше збитків у мешканців східних регіонів, більша частина з яких покинули свій дім.
«Попри позитивні зміни у суспільстві, оптимізм й абсолютну віру в перемогу, війна продовжує завдавати українцям непоправної школи й забирати найцінніше. За останні пів року кількість тих, хто втратив рідних зросла майже вдвічі (з 9 до 17%), як і зросла кількість тих, чиї близькі зазнали поранень (з 8 до 13%)», — підсумовують в кінці дослідження.
Раніше, нагадаємо, склали матеріал про найважливіші події, які сталися у Вінницькій області за цей рік війни
Читайте також:
«Вставай, почалася війна!» Спогади вінничан про день повномасштабного вторгнення
«Сам він з Іваново»: встановили рашиста, який вбив ракетою маленьку Лізу
Нашим військовим потрібні медикаменти та комплекти коліс. Долучайтеся до волонтерських зборів
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
