Яна Видай, яку травмувала залізяка від тролейбуса, буде судитися з ТТУ

Біля Центрального універмагу на вулиці Пирогова ледь не обірвалося життя вінничанки Яни Видай. У неї поцілила залізна деталь, що на швидкості відлетіла від тролейбуса.

Нещасний випадок стався місяць тому – 13 квітня. Ось як про це розповіла журналісту RIA сама потерпіла Яна.

- Ми з чоловіком перейшли через пішохідний перехід і йшли далі по тротуару, - каже пані Яна. – Раптом почули тріск, ніби ламаються дерева. Одразу після цього мене щось вдарило у праве плече, а тоді в ногу. Удар був дуже сильний. Від болю і переляку я закричала. Мій чоловік йшов поряд і зрозумів, що ця залізяка відлетіла від тролейбуса, що проїжджав поруч. Вона таки справді відірвалася від тролейбуса, але від іншого. Люди, які це бачили, показали, що ця машина вже зупинилася.

Постраждалу молоду жінку забрала швидка і вона тиждень провела на лікарняному ліжку. Однак з’ясувати стосунки з ТТУ поки що не вдалося. Тому потерпіла має намір звертатися до суду.

Тим часом начальник ТТУ Микола Форманюк у телефонній розмові з журналістом RIA сказав, що говорити про цей випадок уже нема сенсу. Чому? За словами пана Форманюка, питання вичерпано, ТТУ порозумілося з потерпілою. У Яни Видай,  наголошуємо, інша думка.

- Наступного дня після цієї пригоди мені телефонувала працівниця ТТУ, - продовжує потерпіла. - Ми зустрілися з начальницею маршруту і водієм того тролейбуса. Вони дали зрозуміти, що можна розраховувати лише на компенсацію витрат на медикаменти. Таке враження, ніби це я винна, що опинилася в той момент на тротуарі, коли проїжджав той злополучний тролейбус. Керівництво ТТУ, чи хоча б тролейбусного депо, не поспішало зустрічатися з нами. Коли ми наполягли на цьому, тільки тоді призначили зустріч із заступником начальника ТТУ. Але він повідомив те саме, сказав, що оплатять тільки чеки на ліки. Виходить, їх зовсім не турбує те, що через них я опинилася на лікарняному ліжку, змінився звичний ритм життя, плани і т. д... Можна довго перераховувати: і зіпсований святковий вихідний, і два тижні після нього, не виходи на роботу, витрати часу на поїздки в різні лікарні, міліцію, експертизи, неможливість виконувати повсякденні справи, перенесений больовий шок, стрес і т. д. Головне – завдано шкоду здоров’ю.

За словами співрозмовниці, перелому, на щастя, не було. Але руку довгий час вона не могла згинати взагалі, на ногу теж не ставала повністю. Пані Яна каже, що над ліктем дотепер є затвердіння і руку важко згинати та підіймати вгору. На лікарняному я провела тиждень, з 13 по 18 квітня, офіційно, хоча фактично була вдома до 22 квітня, вихідні не враховували.

- На роботу я вийшла, але не можу сказати, що повністю одужала, - каже пані Яна. - На лікування було витрачено близько 300 грн, однак часу, сил і нервів, не порахувати! Зіткнулася навіть з проблемою відкриття звичайної лікарняної картки. До цього у мене картка була відкрита не у Вінниці. Ще більше часу довелося витратити на закриття лікарняного. Про це хочу розповісти окремо. Можливо, медики, коли це прочитають, хоча б трохи усвідомлять абсурдність деяких своїх дій. Із травмованою ногою мене по три рази відправляли з другої лікарні на Київській до сімейного лікаря на Станіславського і назад. Відкрити картку, написати заяву, у сімейного лікаря продовжити лікарняний, тоді знову в лікарню до травматолога...

Щоб закрити лікарняний, я приходила на Станіславського чотири  рази. Один раз мені його не закрили, сказали прийти після свят і вихідних, у вівторок не було мого лікаря (хоча він особисто сказав прийти саме в той день), наступного дня лікарняний закрили, однак не було старшої медсестри, яка ставить ще одну печатку, і вже на четвертий день нарешті вдалося забрати лікарняний. І після всіх цих митарств у ТТУ кажуть, що вони не можуть компенсувати витрати за завдану моральну шкоду. Доведеться робити це через суд.

Журналіст RIA у тролейбусному депо намагався з’ясувати, з якої саме причини під час руху тролейбуса з пасажирами відлетіла запчастина. Що зроблено, аби надалі не повторилося подібного?  Говорити на цю тему в депо навідріз відмовилися. Сказали, що спілкуватися з журналістами, це компетенція начальства. Що відповів з цього приводу начальник ТТУ, ми повідомили на початку статті.