«Водоканал про викиди бреше» – чергове припущення експертiв щодо якостi води

Понеділок. П’яте червня. Вінничани почали бити на сполох. З кранів почала текти вода, яка мала неприємний запах. Готувати їжу, вмиватися - неможливо. У Водоканалі розводили руками. Екологи теж. Уже восьмого червня сесія облради розпочалася з головним питанням - про стан води. І почалися відмовки.

Директор Водоканалу Олександр Чернятинський доповідав депутатам, що вина лежить на фермерах, які ведуть господарство на ділянці між Хмільником і Вінницею. Після дощів, нібито, з полів у Буг потрапили добрива. Але з першого по шосте червня дощів взагалі не було. Щоб довести, що вода безпечна, начальнику Водоканалу запропонували випити воду з крана - що він і зробив. Завідувачка хіміко-бактеріологічною лабораторією Аліна Кравчук теж запевняла в розмові з журналістами, що вода безпечна.

Знову викид і знову сморід

Протягом 10-11 червня обурення щодо вінницької води наче пішло на спад. Містяни або внюхались, або вода стала менше смердіти. І тут у мережі з’явилось повідомлення про новий викид нітрату амонію в районі між Хмільником та Калинівкою. Припущення таке: Уланівський спиртзавод скинув амонійну селітру. Тому вода в кранах вінничан знову почала смердіти.

За словами аграрія Олександра Джиги, засновника ферми «Sunberry Ukraine», нітрат амонію (амонійна селітра) використовується на спиртзаводах, на м’ясокомбінатах, також як добриво на фермерських господарствах.

- Але навряд чи фермери можуть дозволити собі таку величезну дозу, - каже аграрій. -  Коли йдуть сильні дощі, нітрат може змиватися в грунт та воду, але в нас не було сильних опадів.

Хто саме висловив версію про викид селітри, начальник обласної екологічної інспекції Юрій Дубовий не каже. Говорить лише, що в них там планова перевірка.

- Варто зазначити, що сама річка не чистилася дуже давно, в намулі зосереджено вже стільки елементів, в тому числі водорості, які цвітуть і розмножуються, в першу чергу потрібно водозабори чистити, - говорить Юрій Дубовий.

Екологи відбирали проби води 8 та 9 червня в районі Стрижавки, вище місця водозабору, вище скиду, в місці скиду, нижче скиду та в Бохониках - попередні результати - вода в межах норми.

- 13 червня беремо проби в районі Калинівки, адже, як кажуть на Водоканалі, там вода гірша, ще в районі Уланівського спиртового заводу,  - каже еколог. - Також плануємо відбирати воду взагалі від межі області, де Південний Буг входить у Вінницьку область, - до місця водозабору.

Не підтвердженими балачки про викид селітри вважає головний інженер Водоканалу Олег Шведов. А проблему з водою він бачить у самій воді.

- Наш Буг - відстійник, з Радянського Союзу водою ніхто практично не займався, раніше в нас були земснаряди, які чистили русло, зараз жодного, крім того, що на Водоканалі біля місця відбору, - каже Шведов. - Річка не має руху, розмножуються синьо-зелені водорості, їм допомагають фосфати (миючі засоби), якими всі користуються). Усе цвіте, гниє, а в нас споруди розраховані на очищення чистої води - річки другої категорії, зараз Буг - четвертої категорії.

Кумедна ситуація виходить: начальник Водоканалу каже, що вода смердить через добрива, які змило з полів… а головний інженер називає це все балачками.

До речі, головний інженер каже, що Водоканал хоче отримати гроші у всесвітнього банку, за рахунок яких прагне зробити реконструкцію очисних споруд.

А зараз вода Південного Бугу очищається коагулянтами (пісок) та хлором... 

Що могло смердіти? Три гіпотези

Поки у Вінниці екологи разом з представниками Водоканалу розводили руками, журналісти RIA пропрацювали три гіпотези.

1. У воду дійсно потрапили добрива. Журналісти продзвонили усі села між Хмільником і Вінницею, які розташовані поблизу Південного Бугу - а це більше 10 сіл: Голодьки, Порик, Уладівка, Мізяків тощо. Раз за разом у слухавці лунало: “У нас все добре”, “Вода не воняє”, “Ніякого запаху вода не має”, “Риба не подохла”. Але можливо люди просто не приділили цьому увагу і якесь підприємство або фермери дійсно стали винуватцями “смердючої історії”. Це більше схоже на правду, тому що вода на Водоканалі має хімічний запах. Вона очищується піском і хлором.

2. На Водоканалі сталася жахлива катастрофа, але за совковими звичками нам нічого не розповідають?

Головний інженер Водоканалу Олег Шведов каже, що ніякої катастрофи не було, хоча...

- Була катастрофа, коли енергетики на дві години відключили станції на П’ятничанах та на Київській, це ненормально в таку жару для такого міста, тож це енергетики нам зробили такий подарунок, - сказав Шведов.

Правда, директор міських електромереж Віталій Ковальчук дану інформацію спростував.

- Ми завжди попереджаємо, але не відключаємо,  хоч Водоканал і має борги, близько 26 мільйонів гривень, - каже Віталій Ковальчук. - Якби навіть аварія була чи профілактика,  завжди перепідживлюємо об’єкт протягом години, тим більше, всюди є резерв.

3. На Водоканалі зламались очисні споруди, і вода пішла до нас у домівки як є - смердюча і брудна.

Начальник лабораторії підприємства «Вінницяводоканал» Аліна Кравчук зазначила, що  вони контролюють якість води щоденно. Воду очищають коагулянтами, але з запахом не справляються.

- Є варіант гіперхлорування,  запах зникне, але у кранах буде вода з дуже високим вмістом хлору і всіма побічними продуктами хлорування, - сказала Аліна Кравчук.

Потрапити на Водоканал - через СБУ?

Щоб розставити всі крапки над “і” журналісти RIA/20minut хотіли напроситися на екскурсію до підприємства “Вінницяводоканал”, щоб власними очима пересвідчитись - вода очищається, аналізи в нормі, водозабір один. Але “секретний” об’єкт береже свої секрети.

— У нас — об’єкт підвищеної небезпеки, - сказав директор підприємства Олександр  Чернятинський журналісту. — Треба спочатку отримати дозвіл від СБУ. Уже було два звернення від ваших колег півроку тому — не дозволили.

Відповідь журналістів здивувала. Ми звернулися до СБУ з проханням прояснити ситуацію з дозволами. У прес-службі СБУ здивувалися не менше.  

- Ми надсилали до Водоканалу лист. Але він лише рекомендаційний. Там йдеться про обмеження доступу сторонніх на об’єкти критичної інфраструктури, тому що існують ризики – терористичного, диверсійного характеру… Неспокійно у нас в країні,  - кажуть в прес-службі. - На Водоканалі має бути (скоріш за все і є) розроблене власне положення по доступ сторонніх осіб на територію.

Створюють комісію

Журналісти RIA/20minut.ua зателефонували до прес-служби облради, щоб отримати коментар від її голови Анатолія Олійника. Там повідомили, що наразі створюється робоча група з числа фахівців і науковців для вивчення та вирішення проблем з вінницькою водою. Тому що досі явного джерела, яке вплинуло на воду, не можуть визначити.

Склад комісії буде затверджений через 10 днів після сесії (тобто 18 червня).

Журналісти були здивовані тим, що усі експерти і фахівці, які дійсно могли пролити світло і дослідити воду… потрапили до цієї комісії. І доки не буде результатів перевірки, жодних коментарів вони надавати не можуть.  

Тим не менш, журналісти RIA/20minut.ua надіслали зразки води до Київської лабораторії, щоб дізнатися, чи безпечна вона. Очікуємо на результати, про які обов’язково дізнаються вінничани.  

 “Водоканал бреше”

Юрій Загороднюк, голова правління Громадської організації “Фонд розвитку водоочисних технологій”

- Я вам одразу скажу, ваш директор Водоканалу бреше, ніхто нічого в Буг не кидав- в них не працюють коагулянти, от і все. Туди ж понабирали зовсім лівих людей. Василь Сиско (колишній керівник Водоканалу) пішов, старі спеціалісти теж ідуть. Туди понабирали нових і цікаво, коли вони останній раз проходили курси підвищення кваліфікації. Зараз усе змінюється, технології, методика, а на Водоканалі все ще хлором “палять” воду.

 Як вирішити проблему з поганою водою?

Олександр Джига, аграрій, засновник ферми «Sunberry Ukraine»

- Скоріш за все якісь органічні сполуки скидаються в воду, тим паче саме так вони і пахнуть (дохлою рибою, трупами). Цю проблему можна вирішити, якщо робити аерацію в місцях забору води (принцип роботи пристроїв як в акваріумах, для насичення води киснем та її очищення). Їх ставлять на дно річки, вода “бурлить”, насичується киснем, за рахунок цього мікроорганізми швидко розмножуються, з’їдають амоній і він не попадає у воду. Такі пристрої не надто дорогі, але робота їх потужних моторів досить сильно витрачає електроенергію, крім того, потрібно вміти з цими пристроями працювати.

У Європі, наприклад, під місце забору води виділяють кілька гектарів землі, засаджують її деревами, які витримують затоплення і закачують туди воду. Вода, проходячи через коріння рослин, наче через міні-дамби сама насичується киснем та очищується. У Вінниці скоріш за все на вході водозабору воду пропускають через пісок, але він не може зібрати азот (тому смердить). І ще додають якісь хімічні реактиви. Але не озон, який гарно чистить воду, а  скоріш за все хлор. Але він просто вбиває живність, та поки вода проходить до споживача по трубах, на яких ростуть багато колоній всіляких мікроорганізмів - маємо такий запах.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.