«Військовий прочитав 18 книг за півтора року служби». Незвичний подарунок отримали гвардійці

Ще 220 книг додалося до існуючих семи тися різнопланових видань у бібліотеці в/ч 3008

«Відклади Фейсбук — візьми бук», «Книга ніколи не розряджається — розряджаються гаджети». Ці два вислови любить повторювати завідувачка бібліотеки в/ч 3008 Лариси Колісниченко. Про це знають читачі бібліотеки. Дехто з них цитує бібліотекарку.

Як сарафанне радіо…

Здавалося б, коли там військовим читати? Але читають. Знаходять час.

«Буває, хтось один візьме книгу, сусід по казармі побачить, зачепиться за якийсь рядок і після того також йде в бібліотеку, — розповідає пані Лариса. — Спрацьовує принцип сарафанного радіо: прочитав — поділився з іншим…»

Зрозуміло, читають у вільний час. Якщо хтось потрапляє на лікування, для таких книга стає обов’язковим атрибутом. На тумбочці ліки і.. книга».

 Вона теж лікує. Під час читання солдат забуває про свою болячку. Нехай на деякий час, але ж забуває. І це правда. Сторінки веселої книги додають настрою. Є література, що заспокоює серце. Декому подобається поезія. Інтимна лірика у такому віці для молодих, як бальзам на душу.

Запитую пані Ларису, чи є серед військових фанати книги. Вона розповідає про гвардійця на прізвище Дуднік. Щоправда, він уже звільнився. Служив строкову службу.

Здивував проханням

Військовий в середньому за місяць прочитував одну книгу. Загалом у його картці читача бібліотеки записано 18 книг.

Бібліотекар говорить, що йому подобалася історична література. У його формулярі найбільше таких книг. Брав також пригодницькі романи. Замовляв книги зарубіжної класики. Наприклад, Дюма «Граф Монте-Крісто».

«Після закінчення служби хлопець прийшов попрощатися, — продовжує Лариса Колісниченко. — Подякував за те, що дали можливість досхочу начитатися. Тоді звернувся з проханням,яке мене трохи здивувало. Бо вперше про таке просили. Каже, можна я візьму з собою карточку читача. На запитання, для чого йому це, сказав, що має показати бабусі вдома, а в  школі вчительці. Читання книг для нього, як бачите, це серйозно».

Гвардійцю дозволили взяти з собою карточку читача. Побажали продовжувати читати в такому темпі. Казав, що вдома ще більше читає. До того ж, більше подобається тримати в руках саме паперову, а не електронну книгу. При цьому нагадав бібліотекарці її ж слова: «Паперова книга не розряджається, їй не потрібна батарея…»

Просять на англійській мові

«Є військові, які просять книгу на англійській мові, — продовжує розповідь Лариса Колісниченко. — Треба це враховувати. Поки що у нас тільки дві книги на англійській. Обидві художні. При нагоді нагадую спонсорам, аби ті, по можливості, придбали для нашої бібліотеки щось на англійській».

За словами співрозмовниці, не виходить з моди класична література, особливо зарубіжна класика. Хочуть читати фантастику, трилери. Військові т замовляють сучасну українську літературу.

 Їм цікаво більше дізнаватися про історію нашої держави у роки української революції 1917-1921 років.   

Уже з’явилися книги про російсько-українську війну на Донбасі. Така література також користується попитом серед гвардійців в/ч 3008.

У самісіньке серце проникають дуже образні рядки поезії Ліни Костенко. Інколи доводиться чути, як хтось з військових цитує: «Краса така – висока і нетлінна, що хоч спинись, і з Богом говори!»  

Військовий читач особливий

Загалом у фондах бібліотеки в/ч 3008 майже сім тисяч примірників різнопланової літератури.

Нині до них додали ще 220 книг. Їх передала обласна бібліотека імені Тімірязєва і обласний департамент інформаційної діяльності. Книги вручали військовим директор обласної бібліотеки Лариса Сеник і керівник обласного департаменту Світлана Василюк.

Прес-офіцер частини Анна Лазуренко щиро подякувала спонсорам за чудовий подарунок.

За її словами, військовий читач особливий, бо перебуває в особливих умовах. Книга допомагає у службі. Це не просто слова. Так стверджує дехто з військових. До того ж, кожне видання це як відкриття нового віту. Неспроста бібліотек у частині з’явилася з перших днів створення військового підрозділу. Незважаючи на діджиталізацію, про яку нині багато говорять на різних рівнях, військові у вільний час приходять до бібліотеки.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google